овторення матеріалу з теорії літератури.

естове завдання.

Установіть відповідність між прізвищами митців і сферою їхньої діяльності

1. І.Драч, Д. Павличко

2. В. Симоненко, Л. Костенко

3. В. Шевчук, Є. Гуцало

4. І. Дзюба, І. Світличний

А поети

Б прозаїки

В критики

Літературний диктант.

1.Час, пов’язаний із розвінчанням культу особи Сталіна й певною демократизацією радянського суспільства. {«Відлига».)

2.На що орієнтувалося нове покоління митців? {На світовий дос­від і національні традиції.)

3.Що визначив у розвитку літератури рух шістдесятників? {На­прями подальшого розвитку літератури як в Україні, так і в діаспорі.)

4.Цінності, які лягли в основу творчої та політичної діяльності по­коління 60-х рр. {Щирість, відвертість, демократія, права людини, відродження національної духовності.)

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація на­вчальної діяльності

Слово викладача.

Феномен І. Драча. Найяскравіший і наймолодший поет-шіст- десятник. Уже в перших своїх творах він висловив незгоду жити й творити за звичками та приписами тоталітаризму. У чому він про­явився як реформатор? Чому поет на повний голос заявив:

Художнику — немає скутих норм.

Він — норма сам, він сам в своєму стилі.

— Які результати ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

IV. Вивчення нового матеріалу

іні-лекція «Біографія І. Драча».

Творче завдання.

Створіть асоціативне гроно про І. Драча.

Іван Драч — український поет, перекладач, кіносценарист, драма­тург, державний і громадський діяч.

идані книжки.

Поезії:

«Соняшник» (1962)

«Протуберанці сонця» (1965)

«Поезії» (1967)

«До джерел» (1972)

«Корінь і крона» (1976)

«Сонце і слово» (1978)

«Драматичні поеми» (1982)

«Теліжинці» (1985)

«Храм сонця» (1988)

Повідомлення студентів (випереджувальне завдання).

овідомлення 1. Творчість І. Драча.

1. Драч — один із найсучасніших українських поетів. У літе­ратуру він прийшов у 60-х рр. XX ст. Уже з перших публікацій критика звернула увагу на молодий талант. Це була справді нова нестандартна поезія. Поет прагнув до естетичного осягнення здо­бутків людства, їх синтезу з прадавніми джерелами, із мистецьки­ми надбаннями свого народу. Митець із нєординар им способом мислення виробив поетичний стиль, який не всім удається збаг­нути.

 

Усю творчість І. Драча пронизують сонцепокі мницькі мотиви, починаючи від першої збірки «Соняшник» до почорнобильської «Храм сонця». Він, згідно з народною космологією, вважає, що Сон­це — наш батько, який дає життя всьому.

 

Основні мотиви лірики — ствердження миру й протест проти атомної загрози, що нависла над людством; уславлення визвольної боротьби трудящих світу; оспівування краси рідної землі й таланови­тості її народу; звеличення праці й трудового подвигу; гімн коханню й духовному єднанню людей.

Отже, молоді поети в 60-х рр. XX ст. знаходились у пошуках нових тем і форм.

овідомлення 2. Образ сонця в мистецтві модернізму.

Загалом у поезії молодого І. Драча багато сонця.

У молодого П. Тичини теж пригадаємо: «Сонце кларнетить на­вкруг».

 

Іван Драч захоплювався полотнами М. Сар'яна, відомого вірмен­ського художника-модерніста, котрий у 60-х рр. повернувся на бать­ківщину, де його з пошаною називали Майстром. Полотна Майстра палахкотіли сонцем. Тоді ж, на початку 60-х, молодь познайомилася із сонячними творами французьких імпресіоністів: із залитими про­менями екзотичними картинами П. Гогена.

 

Із великою життєлюбністю передавали образ сонця у своїх філь­мах італійські кінорежисери-неореалісти. Здебільшого вони знімали фільми не в павільйонах, тому обличчя Лючії Бозе (італійської кіно­зірки доби неореалізму) було зовсім прозорим від сліпучого південно­го сонця.

 

Подібно до П. Гогена й італійського кіно, І Драч відчував сонце як частину свого повсякденного буття. Таким чі.ііом, неореалізм, поєд­наний із космізмом і асоціативною метафорикою, породив класичний зразок поезії Драчевого гатунку.

овторення матеріалу з теорії літератури.

Балада (від Прованс. Ваїїаг — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом, у якому наявні елементи надзвичай­ного.