Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. 3.1.У випадку появи несправності в роботі відеотермінала вимкнути його, сповістити про це адміністрацію

3.1.У випадку появи несправності в роботі відеотермінала вимкнути його, сповістити про це адміністрацію. Роботу продовжувати тільки після усунення виниклої несправності.

3.2.У випадку виникнення у користувача зорового дискомфорту й інших несприятливих суб'єктивних відчуттів варто обмежити час роботи із ПЕОМ, провести корекцію тривалості перерв для відпочинку або провести зміну діяльності на іншу, не пов'язану з використанням ПЕОМ.

3.3.При ураженні користувача електричним струмом негайно вимкнути електромережу, надати першу допомогу потерпілому, при необхідності відправити його в найближчу лікувальну установу.

Тема: Складання технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур.

Мета роботи: Освоєння методики розробки технологічних карт вирощування
сільськогосподарських культур.

Тривалість: 8 годин.

ВКАЗІВКИ З ПІДГОТОВКИ ДО РОБОТИ

Завдання до самостійної підготовки до роботи

– знати: різновиди технологій та їх особливості; принципи побудови технологічних процесів; вимоги до комплектування машинотракторних агрегатів; агротехнічні вимоги до технологічних операцій; методику визначення експлуатаційних витрат і собівартості продукції, що виробляється.

– вміти: комплектувати машинотракторні агрегати; розраховувати експлуатаційні витрати та собівартість продукції, що виробляється.

– підготувати: форму технологічної карти (додаток 4) відповідно до завдання.

Питання до самопідготовки

1. Що таке технологічний процес?

2. Які фактори впливають на врожай?

3. За яким принципом обирають сільськогосподарські машини?

Рекомендована література

1. Ткаченко А.Н. Агрономическая тетрадь по индустриальной технологии производства сахарной свеклы / А.Н. Ткаченко, А.Т. Денисенко, Г.Д. Загородний и др.; Под ред. А.Н.Ткаченко. – К.: Урожай, 1986. 144с.

2. Проценко О.О. Довідник з механізації виробництва цукрових буряків /О.О.Про­ценко, В.І.Паламарчук, А.М.Козачук та ін.; 3а ред. О.О.Проценко. 2-е вид., пере – роб.; доп. – К.: Урожай, 1987. 250 с

3. Шавлохов А.Е. Единые нормы выработки и расхода топлива на механизированные полевые работы в сельском хозяйстве / А.Е. Шавлохов, В.В Сурин, В.Т Глинятый и др. / М.: Колос, 1982. – 416 с.

4. Ефименко Д.Я. Индустриальная технология производства гречихи / Д.Я. Ефименко, Г.И. Барабаш. – М.: Россельхозиздат 1986. – 160 с.

5. Тудель Н.В. Индустриальная технология производства кукурузы. 2 – е изд./ Н.В.Ту­дель. – К.: Урожай. 1985. – 280с.

6. Иофинов С.А. Эксплуатация машинно-тракторного парка. 2 – е изд. / С.А. Иофинов, Г.П. Лышко –М.:Колос, 1984. – 351с.

7. Стефанский В.В. Операционная технология возделывания и уборки крупяных культур. / В.В. Стефанский. – М: Россельхозиздат. 1984. – 175с.

8. Глуховский В.С. Операционная технология возделывания сахарной свеклы /В.С.Глуховский, Н.М.Зуев, С.А.Забаштанский н др. – Киев. Урожай, 1988. – 240 с.

9. Барабаш Г.И. Операционная технология производства подсолнечника / Г.И. Барабаш. – М.: Россельхозиздат. – 1982. – 207с.

10. Розвадовський А.М. Інтенсивна технологія вирощування гороху. – К.: Урожай, 1988. – 96 с.

11. Типові норми «виробітку і витрачання палива на тракторно-транспортні роботи у сільському господарстві/ Держагропром УРСР, Центр. нормат. – досл-ст. з праці Держагропрому УРСР. Київ; Урожай, 1987 – 416 с.

12. Пристапчук Л.С. Типові норми на механізовані сільськогосподарські роботи. 3 – є вид. доп. і перероб. / Л.С. Пристапчук, О.Ф. Лук'янчук, В.М. Карпенко. – К.: Урожай, 1982, – 504 с.

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Теоретичні положення

Технологія вирощування сільськогосподарських культур – це система організаційних, економічних, агрохімічних, агротехнічних заходів, спрямованих на керування формуванням елементів продуктивності рослин під час посіву і вегетації й отримання високого та сталого врожаю сільськогосподарської культури.

Зональна технологія вирощування сільськогосподарських культур – це тех­нологія, яку розробляють і рекомендують для конкретної кліматичної зони.

Слід зазначити, що технологія вирощування сільськогосподарських культур є комплексом взаємозв’язаних по часу, місцю і якості операцій (дій), що забезпечують одержання заданої продукції.

При побудові технології вирощування польової культури необхідно дотримуватись наступних принципів:

– безперервність та узгодженість робіт;

– оптимальне завантаження техніки;

– мінімальний машиновантажооббіг.

Сьогодні використовують наступні технології.

Механізована – технологія, що базується на комплексному застосуванні техніки

Інтенсивна (індустріальна) – технологія, що базується на комплексному застосуванні досягнень науки, техніки, передового досвіду

Екологічно чиста – технологія, що дозволяє вирощувати екологічно чисту продукцію

Енергозберігаюча – технологія, що направлена на економію енергоресурсів палива, гербіцидів, добрив, скорочення кількості операцій

Ґрунтозахисна – технологія, що направлена на протистояння вітрової або водяної ерозії

No – till (скорочена назва нульової технології) – технологія, що передбачає сівбу у необроблений ґрунт

Основний документ технології – технологічна карта на вирощування та збирання культури. Її розробляють спільно агроном, інженер та економіст.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА вирощування сільськогосподарських культур – це документ, у якому визначають основні етапи технології вирощування конкретної сільськогосподарської культури, технічні засоби, трудові та грошові ресурси, необхідні для її реалізації.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА має такі основні структурні елементи: перелік робіт; агростроки; агровимоги; календарні строки; склад агрегату; кількість агрегатів; нормозміни; потреби в паливі; витрати праці; грошові витрати.

Розробку технологічної карти починають із визначення попередників, уточнення стійкості ґрунту проти вітрової та водної ерозії, ступеня забур’яненості та переважних видів бур’янів, вмісту поживних речовин у ґрунті.

Тривалість робочого дня (графа 8):

, (1)

де Т_зм – тривалість зміни, год.;

К_зм – коефіцієнт змінності.

Тривалість зміни на більшості робіт дорівнює 7 годинам. На роботах зі шкідливими умовами праці – 6 годин. Коефіцієнт змінності приймається в діапазоні 1…2 в залежності від виду робіт і тривалості світлового дня.

Продуктивність агрегату (графа 13)

, (2)

де W_год – продуктивність агрегату за годину змінного часу, га/год., т/год., м³/год. (установлюється за типовими нормами виробітку на сільськогосподарських механізованих і транспортних роботах [11]);

W_зм – продуктивність агрегату за зміну, га/зм., т/зм., м³/зм.;

Т_зм – тривалість зміни, год.

Якщо змінна продуктивність (норма виробітку) не встановлена нормами, то її визначають за формулою:

, (3)

де W_год – продуктивність агрегату за годину змінного часу, га/год., т/год., м³/год.;

W_г.тех – технічна продуктивність агрегату за годину чистої роботи, га/год., т/год., м³/год.;

τ – коефіцієнт використання часу зміни (додаток 1).

Добова продуктивність агрегату дорівнює

, (4)

де W_доб – продуктивність агрегату за добу, га/добу, т/добу, м³/добу;

Т_доб – тривалість робочого дня за добу (графа 8).

Кількість агрегатів, необхідних для виконання роботи визначається з виразу

, (5)

де n – кількість агрегатів;

А – обсяг роботи у фізичному численні (графа 5), га, ткм, м³;

W_доб – добова продуктивність, га/добу, т/добу, м³/добу;

Д_р – агротехнічна тривалість операцій, діб.

Якщо витрата палива для заданого виду роботи чи марки трактора не встановлена нормою, її можна визначити з формули

, (6)

де q – норма витрати палива, кг/га, кг/т, кг/м;

G_пн – витрата палива при номінальній потужності двигуна, кг/год., визначається за регуляторною характеристикою двигуна;

К_п – поправочний коефіцієнт, що враховує не повне завантаження двигуна (табл.1);

W_год – годинна продуктивність агрегату, га/год, т/год, м³/год.

Затрати праці на одиницю роботи (графа 20) визначаються з формули:

, (7)

де З_п – витрати праці, люд.-год./га, люд.-год./т, люд.-год./м³;

n_мех – кількість механізаторів, що обслуговують агрегат при роботі в одну зміну;

n_доп – кількість допоміжних робітників, що обслуговують агрегат при роботі в одну зміну;

W_год – продуктивність агрегату, га/год., т/год., м³/год.

Таблиця 1 – Поправочний коефіцієнт, що враховує не повне завантаження двигуна (К_п)

 

	Трактор
колісний	гусеничний
Оранка: легкі та середні ґрунти важкі ґрунти пересохлі ґрунти	0,90 0,86 0,78	0,94 0,90 0,82
Культивація	0,88	0,93
Боронування	0,86	0,96
Лущення стерні і дискування ґрунту	0,92	0,94
Посів зернових	0,93	0,96
Обробка плоскорізами	0,90	0,92

Кількість нормозмін визначається за кожним видом роботи з формули:

(8)

де Н_зм – кількість нормозмін;

А – обсяг роботи у фізичному численні, га, т, м;

Т_зм – тривалість зміни, год.;

W_год – продуктивність агрегату, га/год., т/ год., м³/год.

Заробітна плата робітників, які зайняті на вирощуванні культури визначаються за формулою

, (9)

де З_і – заробітна плата за операцію згідно технологічної карти, грн.;

Н_ар – нарахування на зарплату, Н_ар = 0,372

Оплата праці персоналу, що обслуговує машинно-тракторний агрегат

(10)

де З_м, З_р − тарифна ставка за зміну механізаторам та іншим робітникам, грн. (табл.1);

N, N_р − кількість механізаторів та інших робітників, чол.;

K_m, K_p − коефіцієнт додаткової оплати праці;

W_з − змінна норма виробітку, га.

Тарифні ставки механізаторам і працівникам на ручних роботах у рослинництві приймаються такими, щоб при виконанні робіт з найнижчою кваліфікацією забезпечити мінімальну зарплату 1004 грн. (додаток 6).

Таблиця 1 − Мінімальні розміри денних тарифних ставок робітників сільгосппідприємств за розрядами (з розрахунку 7-ми годинного робочого дня).

Категорія працівників	Розряд
І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Трактористи-машиністи	І група	50,61	56,21	67,34	78,47	90,09	101,22
ІІ група	56,42	62,65	75,04	87,43	100,45	112,84
ІІІ група	62,3	69,16	82,88	96,6	110,88	124,6
На ручних роботах у рослинництві	44,8	49,7	59,57	69,44	79,73	89,6