В аптечній практиці рідини найчастіше вимірюють бюретками та піпетками.
Бюретки служать для точних вимірювань води і різних водних та водно-спиртових розчинів лікарських речовин. У вигляді бюреточної установки використовуються в аптеках для приготування рідких лікарських форм з концентрованих розчинів.
Бюретки бувають різної ємності: на 10, 25, 60, 100 і 200 мл, довжиною 450 мм при відповідному їх діаметрі (12-32 мм); одинакова довжина бюреток дозволяє монтувати їх на вертушці таким чином, щоб середина шкали ділення бюреток знаходилась на рівні очей фармацевта, що виготовляє лікарську форму.
Мал. 8. Установка бюреточна
В аптечній практиці використовують два типи бюреточних установок: УБ-16 і УБ-10, які мають уніфіковану конструкцію настільного типу і складаються з триногої стійки, на якій рухомо змонтована вертушка (мал. 8). На вертушці розміщені поліетиленові живлячі посудини з кришками, скляні живлячі трубки, бюретки, поліетиленові, діафрагменні крани, ліхтар (для підсвітки бюреток), фіксатор робочих положень вертушки і ручний тросовий привід управління діафрагменними кранами. Кожен кран має наповнювальний та зливний діафрагменний клапани (клавіші “Наповнення” і “Злив”). На живлячих посудинах і вертушці знаходяться гнізда для розміщення етикеток з назвами розчинів.
Аптечними піпетками відмірюються невеликі об’єми рідини. Вони бувають ємністю 3, 6, 10, 15 мл з ціною поділки шкали 0,1; 0,2; 0,5 мл відповідно.
Мал. 9. Аптечна піпетка
Піпетка аптечна (мал. 9) складається зі скляної градуйованої трубки-піпетки (4) з верхнім (2) і боковим патрубками, гумового балона (1), кулькового клапана (3) і гумового кільця (5). Клапан змонтовано на боковому патрубку піпетки і представляє собою гумову трубку з розміщеною в середині скляною кулькою.
Живильні посудини (6) з піпетками мають ємність 100 і 250 мл. На посудині повинна бути етикетка (7) з назвою лікарської речовини. Кінець піпетки не повинен доторкатися до дна посудини (8).
Мал. 10. Апарат для фасування рідин Мал. 11. Дозатори рідин ДЖ-10 (а) АС-1-10 (б)
Для об’ємного дозування рідин, в тому числі лікарських речовин і рідких внутрішньоаптечних заготовок, використовують різні апарати (мал.10, 11).
При роботі з бюретками і піпетками необхідно дотримуватися таких правил:
1. Вимірювати розчини необхідно при температурі навколишнього середовища, відповідного градуювання вимірювальних приладів.
2. Перед початком роботи необхідно почистити скляні наконечники від нальоту солей, засохлих залишків настоїв і екстрактів та заповнити ємності концентрованими розчинами.
3. Бюреточну установку розміщують на робочому місці так, щоб клавіші регулювання “наповнення” і “злив” були справа. Заповнення бюретки розчином здійснюють шляхом відкривання клапану “Наповнення”, після чого рідина з живильної ємності по з’єднувальній трубці поступає в бюретку до необхідного об’єму. Зливають розчин у флакон до повного спустошення бюретки шляхом натискання на клавішу “злив”. При відмірюванні певного об’єму дистильованої води за допомогою скляної бюретки з двоходовим краном для введення рідини у бюретку ручку крана встановлюють паралельно осі бюретки (помальований кінець ручки крану повертають вверх), як показано на мал. 12. Рідину зливають до повного спустошення бюретки (помальований кінець ручки крану вниз). Після цього кран залишають відкритим на 2-3 с.
4. При відмірюванні летких рідин, об’єм яких менший об’єму не градуйованої частини бюретки, використовують піпетки. У піпетку рідину набирають гумовим балоном так, щоб вона не попала в нього. Піпетку злегка піднімають над рідиною і стискають балон, щоб видавити з нього відповідний об’єм повітря. Пізніше піпетку опускають в рідину і, поступово спускаючи балон, набирають її. Для встановлення меніска на нижньому рівні користуються боковим патрубком. Для цього надавлюють на бусинку бокового патрубку. Рідину виливають з піпетки суцільним струменем, не забираючи кінця її від стінки посудини протягом 3 с.
5. Рівень води в бюретці і піпетці для прозорих рідин встановлюють по нижньому меніску, для забарвлених – по верхньому. При цьому око працюючого повинно знаходитись на середині шкали бюретки.
6. Відмірювати рідину по різниці поділок не можна.
7. Не можна користуватись бюретками і піпетками з погано змочуваною поверхнею стінок.
8. Не частіше одного разу в 7-10 днів бюреточну установку необхідно мити.
9. Для збереження світлочутливих концентрованих розчинів використовують штангласи з оранжевого скла.
Мал. 12. Двохходовий кран бюретки
а) в положенні „Наповнення”
б) в положенні „Злив”
Відмірювання речовин краплями
Відмірювання краплями широко застосовується в аптеці при відпустку рідин масою до 1–2 г, а також хворими при прийомі крапель усередину.
Для відмірювання рідин краплями, а також при відпустку отруйних, сильнодіючих і інших лікарських засобів, прописаних у малих кількостях, ДФ рекомендує користуватися стандартним краплемером. Останній являє собою скляну трубку з зовнішнім діаметром у нижній частині 3 мм і внутрішнім – 0,6 мм. Можна також користуватися піпеткою, що дає 20 крапель при відкапуванні 1 г (мл) дистильованої води.
Користуючись краплеміром, необхідно тримати його в строго вертикальному положенні (краще закріпити в штативі). Відкапувати краплі потрібно не дуже швидко – під впливом сили ваги без додаткового тиску, стежити за тим, щоб поверхня відриву краплі була рівна і чиста. Очищають краплемір від забруднень і жиру хромовою сумішшю, а потім промивають водою і висушують.
Калібрування «нестандартного» краплеміра пов'язане з тим, що маса краплі (Р) залежать від краплеутворюючої поверхні, тобто радіуса піпеткуи. Масу краплі розраховують за формулою:
де Р – маса краплі, м; r – радіус зовнішнього діаметра піпетки, мм; об δ – поверхневий натяг рідини, н/м; g – прискорення вільного падіння, м/с2
Шляхом розрахунку визначають співвідношення між стандартною й отриманою краплями, що дозволяє уніфікувати дозування краплями у відповідності зі стандартним краплеміром.
При відкапуванні різних рідин стандартним краплеміром при температурі 20 °С виходять стандартні краплі. Температура в межах 15 – 20 °С практично не впливає на величину краплі. Так, при відкапуванні 1 г дистильованої води виходить 20 крапель (маса краплі 0,05 г), етилового спирту 40% – 47, етилового спирту 95 % – 65, етилового ефіру – 87 крапель.
Маса крапель різних рідин неодинакова і залежить від щільності і поверхневого натягу рідин, положення краплеміра, його діаметра чи форми горлечка штангласу. Усе це враховується при відмірюванні.
Для вивчення залежності маси краплі від положення краплеміра, останній закріплюють у штативі під кутом 45 – 60° (щодо вертикальної осі) і визначають середню масу краплі води. Результат порівнюють з масою краплі води, визначеної при строго вертикальному положенні краплеміра.
Залежність маси краплі від діаметра і площі відриву краплі краплеміра добре зрозуміла при калібруванні емпіричного краплеміра (піпетки). При цьому можна знайти співвідношення між масою стандартної і нестандартної краплі рідини.
При відмірюванні різних рідин емпіричним краплеміром користуються даними табл. 2. Стандартний краплемір можна замінити піпеткою, відкаліброваною за відповідною рідиною п'ятикратним відважуванням 20 крапель. Для цього ручні ваги (ВР-100) підвішують на штативі й у тарований бюкс відкапують 20 крапля дистильованої води, стежачи за тим, щоб вона не розприскувалася.
Таблиця 2. Кількість крапля в 1 г и в 1 мл і маса однієї краплі рідких лікарських препаратів при 20 0С за стандартним краплеміром.
| Лікарська речовина | Кількість крапель | Масса одної краплі | |
| в 1 г | в 1 мл | ||
| Адонізид | |||
| Валідол | |||
| Вода дистильована | |||
| Дігален-нео | |||
| Краплі нашатирно-анісові | |||
| Кислота хлористоводнева розведена | |||
| Кордиамін | |||
| Лантозид | |||
| Олія ментолова | |||
| Олійний розчин ретинолу ацетату | |||
| Розчин адреналіну гідрохлориду 0,1% | |||
| Розчин йоду спиртовий 5% | |||
| Розчин нітрогліцерину 1% | |||
| Настій беладонни | |||
| Настій валеріани | |||
| Настій конвалії | |||
| Настій м’яти перечної | |||
| Настій собачої кропиви | |||
| Хлороформ | |||
| Екстракт крушини | |||
| Ефір медичний |
