Сьогодні у нашій державі відбувається активний процес становлення нового типу політичної системи, що відображається у формуванні системи органів місцевого самоврядування, запровадженні інституту президентської влади, поділі політичної влади та наявності механізму стримувань і противаг.
Політична система України характеризується такими ознаками:
- перехід від неправового до правового типу;
- легітимна для більшості населення;
- миролюбна, неагресивна;
- позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;
- система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня і якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи “соціальної держави”;
- світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);
- етатизована (одержавлена);
- система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;
- система з політичним домінуванням певних соціальних верств “реформованої традиційної номенклатури”, нової “номенклатури”, “нуворишів” та ін.
Основними напрямками формування і розвитку політичної системи України на сучасному етапі є:
- побудова демократичної соціально правової держави;
- утвердження громадянського суспільства;
- подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;
- зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства і особи;
- вдосконалення діяльності засобів масової інформації.
Таблиця 2.1.
Влада як явище
| Характерні ознаки | Джерела |
| домінування владної волі наявність особливого апарату управління можливість застосування примусу по відношенню до суспільства та особистості монополія на регламентацію життя суспільства | сила багатство організація знання, інформація положення в суспільстві |
Таблиця 2.2.
Влада як явище
| Основні види | Засоби здійснення | Форми організації |
| економічна політична правова військова духовна сімейна | право авторитет переконання традиції маніпуляції примус насильство | планування керівництво управління координація організація контроль |
Таблиця 2.3.
Ресурси влади
| Економічні | Силові | Демографічні | Соціальні | Інформаційні | Політико-правові |
| Матеріальні цінності, необхідні для суспільного виробництва і споживання: гроші, землі, корисні копалини | Зброя і апарат фізичного примусу, спеціально підготовлені для цього люди | Люди як універсальний ресурс, що створює інші ресурси | Здатність підвищення соціального статусу або рангу, місця у соціальній структурі | Знання та інформація; засоби їх отримання та розповсюдження | Конституція, закони, програмні документи політичних партій |
Таблиця 2.4.
Ресурси влади
| Основні принципи | Функції |
| легітимність дієвість реальність передбачливість колегіальність самокритичність твердість терпимість | вироблення стратегії управління суспільством розробка та прийняття докладних рішень з основних напрямків розвитку суспільства оперативне управління та регулювання суспільними процесами контроль за найважливішими параметрами стабільності та спрямованості розвитку суспільства |
Таблиця 2.5.
| Структура політичної системи | ||||||
| Політична (державн) влада | Політичні інститути | Політичний процес (політична) діяльність | Політичні відносини | Політико-правові норми | Політична культура та ідеологія | Людина як основний носій усіх видів політичної діяльності |
Таблиця 2.6.
Класифікація політичної системи
| Критерії класифікації | Зміст |
| За джерелом влади | демократична (конституційна) автократична |
| За відношенням до дійсності | консервативна, реформаторська прогресивна, реакційна |
| За станом політичної структури і рівнем політичної культури | англо-американська континентально-європейська доіндустріальна (частково-індустріальна) тоталітарна |
| За характером і спрямованістю політичного процесу | командна змагальна соціопримиренська |
Словник найбільш уживаних термінів
Аристократія (грец. - кращий від влади) − форма державного правління, за якої уся повнота влади належить найбільш привілейованому стану або рядовій знаті; узагальнююча назва еліти панівних верств суспільства.
Виконавча влада − одна з трьох гілок державної влади, яка забезпечує реалізацію прийнятих законів і політичних рішень на всій території країни, регулює розвиток різних сфер суспільних відносин на основі вироблених політичних курсів, забезпечує здійснення прав і свобод людини і громадянства.
Влада − здатність і можливість брати участь у прийнятті і реалізації рішень, здійснювати свою волю, вирішальний вплив на поведінку, діяльність людей за допомогою різних засобів - авторитету, права, насильства.
Демократія (від грец. демос - народ, кратос - влада) − народовладдя, народоправство, влада народу, державний устрій, при якому джерелом і носієм влади виступає народ, забезпечуються права і свободи людини і громадянина, меншин, рівноправності при розв'язанні проблем суспільного врядування.
Диктатура (від лат. диктатура) − необмежена влада особи, класу, соціальної групи в державі, що спирається на насильство, а також відповідний політичний режим.
Законодавча влада - система державних інститутів, які мають право приймати закони, що обов'язкові для всіх громадян та їх об'єднань, а також для інших органів державної влади.
Легітимність − прийнятність, законність «узаконення» влади, здатність політичного режиму досягти суспільного визнання, та оправдання прийнятих політичних курсів, політичних рішень.
Олігархія (грец. - влада небагатьох) − політична влада, правління невеликої вузької групи людей (аристократів, багатіїв, військових), а також сама правляча група.
Охлократія (грец. - натовп, влада) − один із способів здійснення політичної влади, на основі тимчасового або більш-менш тривалого переживання у політичному житті суспільства натовпу, юрби, «тиранія натовпу», викривлений прояв демократії.
Плутократія (грец. багатство і влада) − державний лад, за якого політична влада належить найбагатшій верхівці суспільства (плутократам); влада багатіїв.
Поділ влади − система функціонування державної влади, при якій законодавча, виконавча і судова влада здійснюються різними людьми та різними державними органами, які є незалежними один від одного у своїй діяльності і діють у межах повноважень, визначених конституцією та іншими законами держави.
Політична влада − здатність і можливість здійснювати визначальний вплив на політичну поведінку і політичну діяльність людей та політичних інститутів з допомогою різних засобів - волі, авторитету, права, насильства.
Політична система суспільства − цілісна впорядкована сукупність політичної влади, політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, політико-правових норм, політичної культури, за допомогою яких здійснюється утвердження і функціонування політичної влади.
Політична система України − інтегрована сукупність політичних інститутів, політичних відносин, правових і політичних норм, політичної культури, пов'язаних із формуванням та здійсненням політичної влади в Україні.
Судова влада − одна з трьох гілок державної влади, основними функціями якої є конституція, адміністративне, цивільне, кримінальне та інше судочинство, запобігання можливості протистояння чи змови інших гілок влади - законодавчої і виконавчої.
Тиранія − форма державної влади, що встановлюється насильницьким шляхом, основана на деспотизмі та одноособовому правлінні
Питання для самоконтролю:
1. Що таке політична влада?
2. Які основні ознаки політичної влади?
3. Які основні функції політичної влади?
4. Що розуміють під ефективністю політичної влади та які її основні фактори?
5. Які основні способи легітимації політичної влади?
6. Що називається політичною системою суспільства? Які її основні компоненти?
7. Які функції політичної системи?
8. Які особливості формування політичної системи України?
Література
1. Політичний енциклопедичний словник – К., 1997.
2. Політологія /За ред. Бабкіної О. - К., 1998.
3. Політологія /За ред. Катеренчука Б., Гетьманчука М. – Львів 2000.
4. Політологія /За ред. Колодій А. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.
5. Політологія /За ред. Ф.М. Рудич. – К., 2000.
6. Політологія у таблицях схемах визначеннях: навчальний посібник для курсантів та студентів вищих військових навчальних закладів / За ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2003.
7. Словник-довідник політологічних термінів / за ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2003.
8. Жак Зіллер Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз. – К.: Основи, 1996.
