Основні відомості про потоки платежів

ТЕМА 5

ФІНАНСОВІ РОЗРАХУНКИ ДЛЯ ПОТОКІВ ПЛАТЕЖІВ

1.	Основні відомості про потоки платежів
2.	Основні поняття та класифікація фінансових рент
3.	Річна рента постнумерандо (звичайний ануїтет)
4.	Річна рента пренумерандо (авансовий ануїтет)
5.	Річна рента з платежами в середині періодів
6.	Інші види фінансових рент

Основні відомості про потоки платежів

Сучасні фінансово-кредитні розрахунки часто перед­бачають не окремі платежі,а їх певну послідовність, тобто потоки платежіву часі. Всі грошові потоки умовно поділяють на додатні (приплив коштів — доходи та інші надходження) та від’ємні (вилучення коштів — витрати та інші виплати). Наприклад, погашення банківських кредитів та інших забор­гованостей, орендні та комунальні платежі, операційні витрати тощо, з позиції суб'єкта господарської діяльності є від'ємними грошовими потоками. А виручка від реалізації товарів, робіт, послуг, надходження від інвестиційної діяльності, надходження дивіден­дів є для нього додатнім грошовим потоком.

Потік платежів — це послідовність (ряд) платежів у часі із встановленням їх величин, а також мо­ментів часу, у які їх здійснюють.

Окремий елемент такого ряду платежів являє собою член потоку.

Кожний грошовий потік в аспекті фінансових розрахунків задається двома параметрами:

• вартісними величинами (абсолютними розмірами послідов­них платежів);

• часовими характеристиками (послідовністю дат або термінів платежів).

Для математичного опису грошових потоків доцільно використовувати наступні позначення:

- потік плате­жів;

— платежі (члени потоку);

— моменти часу, в які здійс­нюють відповідні платежі;

.

Кількісний аналіз внутрішньої (інвестиційної) вартості пере­важної більшості об'єктів оцінки, зокрема, фінансових та матері­альних активів, передбачає застосування методу дисконтування грошових потоків, які очікують від володіння (використання) цим об'єктом оцінки. Причому, зазвичай дисконтування відбувається саме за мето­дом складних відсотків. Крім того, у фінансових обчисленнях щодо потоків платежів вважається, що ставка приведення (нарощення) і відома та здебільшого незміннапротягом усієї тривалості грошового потоку.

У відповідності із Законом України „Про оцінку майна, май­нових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, май­ном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

У вітчизняній нормативно-правовій базі розроблено Національні стандарти оцінки, які визначають основні положення оціночної діяльності, зокре­ма, поняття ринкової вартості, принципи оцінки, методичні під­ходи та особливості проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки.

Основоположним поняттям практичної оціночної діяльності є поняття чистого грошового потоку (чистого операційного до­ходу).

Згідно Національного стандарту оцінки № 2„Оцінка нерухомого майна”, чистий опе­раційний дохід — це дохід, що визначається як різниця між вало­вим доходом та операційними витратами. В свою чергу, валовий дохід — це сукупне надходження коштів, які планують отримати від реалізації прав, пов'язаних з об'єктом оцінки. І, відповідно, операційні витрати — це прогнозовані витрати власника, по­в'язані з отриманням валового доходу. До операційних не нале­жать витрати на обслуговування боргу та податків, що сплачу­ються від величини прибутку, отриманого від використання об'єкта оцінки, єдиного податку, фіксованого податку.

Крім того, у Національному стандарті оцінки № 1„Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, зазна­чено, що грошовий потік — це сукупність прогнозованих або фактичних надходжень від діяльності (використання) об'єкта оцінки. Відповідно, чистий грошовий потік (чистий операцій­ний дохід) — це сукупність прогнозованих або фактичнихнад­ходжень від використання об'єкта оцінки після вирахування усіх витрат, пов'язаних з отриманням цієї суми.

Таким чином, фінансові розрахунки щодо потоків платежів (грошових потоків) часто стосуються не лише фактичних(детер­мінованих) сум коштів, але й прогнозованих,тобто майбутніх надходжень, отримання яких носить імовірнісний характер.

Основними вартісними оцінками потоку платежів, визначеної тривалості, є дві його характеристики:

• початкова (теперішня) величина грошового потоку;
• кінцева (майбутня) величина грошового потоку.

Зазначимо, що початкову вартість потоку можна знайти для будь-якого потоку платежів, а кінцеву вартість лише у разі, якщо потік скінченийу часі.

Величиною потоку в момент Т називають суму платежів по­току, приведених до теперішнього моменту часу:

(5.1)

Якщо відомо величину потоку в певний момент Т, то завж­ди можна знайти величину потоку в будь-який інший момент часу Т^,:

 

(5.2)