Розрахуйте виявлений експлуатаційний запас сировини наперстянки і обсяг можливих щорічних заготівель за таких умов:
При вивченні стану природної сировинної бази замінника наперстянки пурпурової – наперстянки великоквіткової обстежено декілька районів Львівської обл.. Площа виявлених заростей - 5 га, средня щільність запасу сировини – 110,0+10,0 г/м2 сирої ваги., період відновлення цього виду становить 2 роки, а вихід сухої сировини – 20%.
22. Серед запропонованих гербарних взірців, взірців ЛРС і можливих домішок до них, ідентифікувати горицвіт весняний (горицвет весенний), вказати морфологічні ознаки, за якими встановлена тотожність, терміни і способи заготівлі, первинної переробки, сушіння і зберігання ЛРС.
Сировина горицвіту весняного є дуже цінною і дефіцитною. В одному з приписних угідь в Полтавській області дозволено провести разову заготівлю цієї дефіцитної сировини у обсязі 100 кг сухої ваги. З якої площі буде зібрано цю сировину, якщо урожайність складає в середньому 60,0+7,5 г/м2, вихід сухої сировини – 20%? Яким треба вважати період відновлення цього виду, якщо вік товарних рослин складає приблизно 10 років?
23. Серед запропонованих гербарних взірців, взірців ЛРС і можливих домішок до них, ідентифікувати валеріану лікарська (валериана лекарственная), вказати морфологічні ознаки, за якими встановлена тотожність, терміни і способи заготівлі, первинної переробки, сушіння і зберігання ЛРС.
Попередніми дослідженнями було встановлено, що з дикорослих в Україні видів валеріани найпродуктивнішою є валеріана блискуча: суха маса сировини з однієї рослини в середньому становить 15,0 г. Продуктивна ценопопуляція цієї валеріани, яку було описано у Чернівецькій області, займала площу приблизно 2 га у лучному угрупованні з кількістю особин на 1 м2 - 4,5+0,5. Розрахуйте експлуатаційний запас сировини валеріани на цій природній ділянці. Порівняйте продуктивність дикорослої і культивованої валеріани (середня урожайність останньої в цьому ж регіоні – 20 ц/га) і зробіть висновки.
24. Серед запропонованих гербарних взірців, взірців ЛРС і можливих домішок до них, ідентифікувати гіркокаштан звичайний (конский каштан обыкновенный), вказати морфологічні ознаки, за якими встановлена тотожність, терміни і способи заготівлі, первинної переробки, сушіння і зберігання ЛРС.
На замовлення експериментального заводу по виробництву фармацевтичних препаратів потрібно скласти довідку про сировинну базу гіркокаштану звичайного. Які дані треба зібрати для виконання замовлення, якщо сировиною є насіння, або насіння і листя?
25. Серед запропонованих гербарних взірців, взірців ЛРС і можливих домішок до них, ідентифікувати гінкго дволопатеве (гинкго двулопастное), вказати морфологічні ознаки, за якими встановлена тотожність, терміни і способи заготівлі, первинної переробки, сушіння і зберігання ЛРС.
На замовлення експериментального заводу по виробництву фармацевтичних препаратів потрібно скласти довідку про сировинну базу гінкго дволопатевого. Які дані треба зібрати для виконання замовлення? Як вирішується питання ЛРС цього виду у інших странах-виробниках препаратів на основі гінкго?
26. Серед запропонованих гербарних взірців, взірців ЛРС і можливих домішок до них, ідентифікувати ехінацею пурпурову (эхинацея пурпурная), вказати морфологічні ознаки, за якими встановлена тотожність, терміни і способи заготівлі, первинної переробки, сушіння і зберігання ЛРС.
Для виробництва вітчизняного препарату на основі ехінацеї пурпурової в майбутньому потрібно створити сировинну базу в обсязі 500т сухої сировини (кореневищ з корнями) на рік. У лісостеповій зоні України цю культуру вже впровадили на площі 120 га з урожайністю сухої сировини 22 ц/га. Які шляхи вирішення проблеми сировинної бази ехінацеї в Україні можна запропонувати?
27. Серед запропонованих гербарних взірців, взірців ЛРС і можливих домішок до них, ідентифікувати марену красильну (марена красильная), вказати морфологічні ознаки, за якими встановлена тотожність, терміни і способи заготівлі, первинної переробки, сушіння і зберігання ЛРС.
Потреби в сировині марени красильної раніше задовольнялися за рахунок плантацій в Середній Азії та Закавказзі. Для створення відповідної вітчизняної сировинної бази потрібно організувати вирощування цієї культури в Україні. Які регіони України можна вважати перспективними для цього?
28. Серед запропонованих гербарних взірців, взірців ЛРС і можливих домішок до них, ідентифікувати м’яту перцеву (мята перечная), вказати морфологічні ознаки, за якими встановлена тотожність, терміни і способи заготівлі, первинної переробки, сушіння і зберігання ЛРС.
В спеціалізованому господарстві у Львівській обл. планується закласти плантацію м’яти перцевої. Для цього регіону районовано 2 нових сорти вітчизняної селекції, один з яких характеризується високою продуктивністю листя, а другий – дуже високим вмістом ментолу. Якому сорту буде надано перевагу?
29. Серед запропонованих гербарних взірців, взірців ЛРС і можливих домішок до них, ідентифікувати льон звичайний (лен обыкновенный), вказати морфологічні ознаки, за якими встановлена тотожність, терміни і способи заготівлі, первинної переробки, сушіння і зберігання ЛРС.
Два фермерських господарства у Чернігівській області вирощують льон звичайний: перше - як волокнисту культуру, друге – як олійну. Якому з цих господарств не потрібно буде замінювати сорт при одержанні замовлення на виробництво відповідної ЛРС?
30. Серед запропонованих гербарних взірців, взірців ЛРС і можливих домішок до них, ідентифікувати розторопшу плямисту (расторопша пятнистая), вказати морфологічні ознаки, за якими встановлена тотожність, терміни і способи заготівлі, первинної переробки, сушіння і зберігання ЛРС.
Які ознаки біо-екологічної характеристики розторопши плямистої – рослини середземноморського походження дозволяють сподіватися на успішність її інтродукції і промислового культивування в Одеському регіоні?
Перелік питань до теоретичної частини іспиту
1. Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності.
2. Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (ЛРС); правила зберігання сировини залежно від різних морфологічних груп і хімічного складу.
3. Основні напрямки наукових досліджень у галузі вивчення ЛР. Методи виявлення нових ЛР, роль наукових досліджень і навчальних закладів.
4. Сировинна база лікарських рослин України, їх раціональне використання, охорона і відтворення.
5. Фармакогностичний аналіз ЛРС: приймання ЛРС, відбір проб для аналізу, встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини. Що таке партія сировини?
6. Визначення поняття «полісахариди». Їх класифікація, фізичні та хімічні властивості. Вилучення із лікарської рослинної сировини та якісні реакції.
7. Крохмаль. Будова крохмального зерна. Структура амілази та амілопектину. Сировинні джерела отримання крохмалю та його застосування.
8. Інулін. Будова. Сировина, яка містить інулін. Якісне визначення, використання.
9. Слиз. Хімічний склад, фізичні властивості. Локалізація та походження в рослинах. ЛР та ЛРС, які містять слиз.
10. Камеді. Походження в рослинах. Будова. Класифікація. Сировинні джерела отримання. Застосування.
11. Пектини. Будова. Застосування. ЛР та ЛРС, які містять пектини.
12. Визначення поняття «ліпіди». Їх класифікація. Фізичні та хімічні властивості ліпідів. Зберігання.
13. Визначення типів жирних олій. Приклади типів. Найбільш поширені жирні кислоти, які входять до складу жирних олій. Простагландини.
14. Методи отримання жирів і жирних олій. Визначення фізичних та хімічних показників жирних олій. Їх аналітичне значення.
15. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела їх отримання. Будова. Застосування. Як відрізнити справжні ліпіди від ліпоїдів?
16. Визначення поняття «вітаміни». Розповсюдження їх у рослинному світі. Вплив фаз вегетації і умов зростання на накопичення вітамінів у рослинах. Класифікація вітамінів. Кількісне визначення аскорбінової кислоти. Шляхи використання сировини, яка містить вітаміни.
17. Визначення поняття «глікозиди». Типи класифікацій. Глікозинолати (тіоглікозиди) та ціаногенні глікозиди.
18. ЛР та ЛРС, які містять ферменти і фітогормони. Фітопрепарати. Їх застосування.
19. Фенольні сполуки. Їх класифікація. Розповсюдження у рослинному світі та біосинтез.
20. ЛР та ЛРС, які містять прості феноли та фенологлікозиди. Якісні реакції на арбутин. Шляхи використання сировини.
21. Визначення поняття «лігнани». Класифікації ЛР та ЛРС, які містять лігнани. Застосування.
22. Визначення поняття «ксантони». Класифікація. ЛР та ЛРС, які містять ксантони. Застосування.
23. Антраценпохідні. Класифікація. Групи антрахінонів. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення антрахінонів. Зв`язок хімічної будови з біологічної дією.
24. Розповсюдження антраценпохідних в природі. Біосинтез. ЛР та ЛРС, які містять антраценпохідні. Застосування.
25. Визначення поняття «флавоноїди». Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення флавоноїдів. Розповсюдження у рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення флавоноїдів.
26. ЛР та ЛРС, які містять катехіни, антоціани, флаванони, флавоноли, флавони, ізофлавони, аурони, халкони.
27. Визначення поняття «кумарини» і «фурохромони». Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення. Розповсюдження в рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення, застосування кумаринів, фурохромонів. ЛР та ЛРС, які містять кумарини та фурохромони. Правили техніки безпеки при роботі з ЛРС.
28. Визначення поняття «дубильні речовини» (таніди). Хімічна будова. Типи класифікацій. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення дубильних речовин. Розповсюдження у рослинах. Біологічна роль у життєдіяльності рослин.
29. ЛР та ЛРС, які містять дубильні речовини. Шляхи використання.
30. Визначення поняття «терпіноїди». Класифікація. Біосинтез. Правило Ружички. Розповсюдження БАР ізопреноїдної структури в рослинному світі.
31. Визначення поняття «іридоїди». Хімічна будова Класифікація. Якісні реакції на іридоїди, хроматографічний аналіз. ЛР та ЛРС, які містять іридоїди.
32. Визначення поняття «ефірні олії». Розповсюдження, локалізація. Вплив онтогенетичних і зовнішніх факторів на накопичення в рослинах. Мінливість хімічного складу. Роль олій в життєдіяльності рослин.
33. Хімічний склад ефірних олій. Класифікація моно- і сесквітерпенів за продуктами гідрування. Типи сполук. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Методи отримання ефірних олій. Зберігання ЛРС, яка містить ефірні олії. Методи кількісного визначення ефірних олій у ЛРС. Методи аналізу ефірних олій. Визначення фізичних та хімічних числових показників. Їх аналітичне значення.
34. ЛР та ЛРС, які містять: ациклічні, моноціклічні і біциклічні монотерпеноїди; сесквітепеноїди та сесквітерпенові лактони (евдесманоліди та гваяноліди), сполуки ароматичного ряду. Їх застосування.
35. Визначення поняття «сапоніни». Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів. Класифікація в залежності від будови сапогеніну. Якісні реакції.
36. ЛР та ЛРС, які містять тритерпенові та стероїдні сапоніни. Шляхи використання.
37. Визначення поняття «кардіостероїди» («серцеві глікозиди»). Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Стандартизація ЛРС. Якісні реакції, хроматографічний аналіз. Зв`язок фармокологічних властивостей з хімічною будовою.
38. ЛР та ЛРС, які містять кардіостероїди. Шляхи використання. Техніка безпеки під час роботи з ЛР та ЛРС, які містять кардіостероїди.
39. Визначення поняття «алкалоїди». Сучасні типи класифікації алкалоїдів. Хімічна будова алкалоїдів. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, методи кількісного визначення.
40. Розповсюдження алкалоїдів у рослинному світі, локалізація їх у рослинах. Вплив різних факторів на накопичення алкалоїдів у рослинах. Правило техніки безпеки під час роботи з ЛР та ЛРС, які містять алкалоїди.
41. ЛР та ЛРС, які містять: протоалкалоїди, псевдоалкалоїди, справжні алкалоїди - тропанові, пірролізидинові, піридинові та піперидинові, хінолізидинові, ізохінолінові, індольні, пуринові.
42. Лікарські рослини, сировина яких переробляється на фармацевтичних підприємствах (латинські назви сировини, рослини, родини, сировинна база, хімічний склад, препарати і застосування): ламінарія, мигдаль звичайний, персик звичайний, абрикос звичайний, соняшник однорічний, рицина звичайна, обліпиха крушиновидна, гірчиця, лавровишня, папороть чоловіча, родіола рожева, лимонник китайський, левзея сафлоровидна, подофіл щитовидний, елеуторокок колючий, алоє деревовидне, марена красильна, софора японська, аронія чорноплода, шоломниця байкальська, датиска коноплева, леспедеца, смоковниця, каштан кінський, амі велика, пастернак посівний, псоралея кістянкова, віснага морквовидна, сосна звичайна, ялиця сибірська, аралія манчжурська, заманиха висока, жень-шень, діоскорея ніпонська, якірці сланкі, наперстянка шерстиста, жовтушник сірий, строфант Комбе, жовтозілля плосколисте, дурман індійський, софора товстоплодна, термопсис черговоквітковий, мачок жовтий, барбарис звичайний, стефанія гладенька, унгернія Віктора, унгернія Северцева, маткові ріжки, чилібуха, барвінок малий, катарантус рожевий, раувольфія, секурінега півкущева, пасифлора інкарнатна, пасльон дольчатий, чемериця, дельфіній сітчатоплодий, аконіт біловустий, ефедра хвощова, перець однорічний, пізньоцвіт.
43. Лікарська сировина тваринного походження: отрути змій, продукти життєдіяльності медоносної бджоли. Препарати, застосування.
44. Ресурсознавство як наука. Значення ресурсознавства лікарських рослин для фармації і медицини.
45. Розвиток ресурсознавства лікарських рослин в Україні. Доробок українських вчених в цій галузі.
46. Сучасний стан і обсяги спеціального використання ресурсів лікарських рослин в Україні. Фактори впливу стан ресурсів і обсяги заготівель.
47. Різноманіття життєвих форм лікарських рослин і рослинних угруповань за участю лікарських рослин в Україні. Поняття: фітоценоз, аспект, проективне покриття, врожайність, продуктивність, домінант.
48. Принципи і підходи до вибору об’єктів ресурсного вивчення. Етапи вивчення. Методи вивчення ресурсів лікарських рослин.
49. Щільність запасу сировини. Методи визначення щільності запасу.
50. Біологічний і експлуатаційний запас сировини. Обсяг допустимого щорічного икористовування. Методи обчислювання.
51. Науковий аспект раціонального використання ресурсів. Виявленняпродуктивних ценопопуляцій лікарських рослин по біохімічним показникам і їх використання.
52. Категоризація ресурсів лікарських рослин в Україні. Загальна характеристика ресурсів ЛРС по природнокліматичних зонах і адміністративно-територіальних округах.
53. Ресурси ЛРС в Одеській обл. та їх сучасне використання.
54. Охорона лікарських рослин. Лікарські рослини Червоної книги України і сучасний стан їх ресурсів.
55. Лікарські рослини, що охороняються в Одеській обл. Заказники лікарських рослин. Лікарські рослини на заповідних територіях.
56. Розвиток і досягнення інтродукції лікарських рослин в Україні.
57. Асортимент культивованих лікарських рослин і традиційні райони їх культивування в Україні.
58. Етапи введення лікарських рослин в промислову культуру. Найстаріші культивовані лікарських рослин в України.
59. Основні напрямки селекції лікарських рослин і її досягнення в Україні.
60. Методи біотехнології і лікарському рослинництві.
61. Районування сортів лікарських рослин. Особливості культури лікарських рослин в Південних областях України.
62. Заказники лікарських рослин і прилісні угіддя – як засоби охорони, вивчення і раціонального використання ресурсів лікарських рослин.
63. Нормативно-правові основи використання ресурсів лікарських рослин.
64. Принципи складання «Інструкцій» по заготівлі ЛРС.
65. Загальні правила збирання сировини лікарських рослин і приклади їх уточнення та окремих видів завдяки детальному ресурсному вивченню.
Список лікарських рослин
Аір тростиновий, аконіт джунгарський, алое деревовидне, алтея вірменська, алтея лікарська, амі велика, амі зубна, аніс звичайний, аралія маньчжурська, аронія чорноплідна, астрагал шерстисто квітковий, багно звичайне, бадан товстолистий, барбарис звичайний, барвінок малий, барвінок рожевий (катарантус рожевий), безсмертки однорічні, беладона звичайна, береза повисла, блекота чорна, бобівник трилистий, болиголов плямистий, брусниця звичайна, бузина чорна, буркун лікарський, валеріана лікарська, верба біла, вільха клейка (чорна), вовчуг польовий, волошка синя, великоголовник, гадючник звичайний, гіркокаштан звичайний, гірчак перцевий, гірчак почечуйний, гірчак пташиний (спориш), гірчиця сарептська, глід зігнуточашечковий, глід колючий, глід криваво-червоний, горицвіт весняний, горіх волоський, горобина звичайна, горобина чорноплідна, грицики звичайні, деревій звичайний, діоскорея ніппонська, дуб звичайний, дуб скельний, дурман звичайний, дурман індійський, дягель лікарський, евкаліпт кулястий, евкаліпт попелястий, евкаліпт прутовидний, елеутерокок колючий, ерва шерстиста, ефедра хвощова, ехінацея пурпурова, жень-шень, живокіст шорсткий, жовтозілля широколисте, жовтушник сіруватий (розлогий), жостер проносний, заманиха висока, звіробій звичайний, звіробій плямистий, здутоплідник сибірський, золототисячник малий, калина звичайна, касія вузьколиста, касія гостролиста, кендир конопляний, кмин звичайний, конвалія звичайна, коріандр посівний, кріп запашний, кропива дводомна, кропива собача, крушина ламка (вільховидна), кукурудза звичайна, кульбаба лікарська, лаванда вузьколиста, ламінарія цукриста, ламінарія японська, лимонник китайський, липа серце листа, лопух справжній, льон звичайний, марена красильна, материнка звичайна, мати-й-мачуха (підбіл звичайний), мачок жовтий, мучниця звичайна, м’ята перцева, нагідки лікарські, наперстянка велико квіткова, наперстянка пурпурова, наперстянка шерстиста, обліпиха крушиновидна, оман високий, омела біла, ортосифон тичинковий, папороть чоловіча, пасифлора інкарнатна, пастернак посівний, перець стручковий однорічний, перстач прямостоячий, пижмо звичайне, півники болотні, півонія вузьколиста, плаун-баранець, подорожник блошиний, подорожник великий, подорожник ланцетний, подофіл щитковидний, полин гіркий, полин звичайний, псоралея кістякова, ревень тангутський, ріжки, рицина звичайна, робінія звичайна, родіола рожева, розторопша плямиста, родовик лікарський, ромашка лікарська, рутвиця мала, секуринега кущиста, синюха голуба, скополія карніолійська, скумпія звичайна, смоківниця звичайна, смородина чорна, собача кропива п’ятилопатева, солодка гола, сосна звичайна, софора японська, спориш звичайний, сумах дубильний, суниці лісові, термопсис ланцетовидний, тирлич жовтий, тополя чорна, фенхель звичайний, фіалка польова, фіалка триколірна, хвощ польовий, хміль звичайний, цикорій дикий, цмин пісковий, чебрець звичайний, чебрець плазкий, чемериця Лобелієва, череда поникла, череда три роздільна, черемха звичайна, чистотіл звичайний, чорниця звичайна, шавлія лікарська, шипшина зморшкувата, шипшина корична, шипшина собача, шоломниця байкальська, щавель кінський, якірці сланкі, ялиця сибірська, ялівець звичайний, ясен звичайний.
КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ
Студент повинний знати:
ØОснови деонтології, етики спілкування з медичним персоналом, хворими.
ØОсновні клінічні симптоми та синдроми найбільш поширених захворювань, патогенетичні підходи до їх лікарської терапії.
ØПринципи взаємодії лікарських засобів в організмі хворого.
ØПринципи лікарської терапії найбільш поширених захворювань.
ØМетоди оцінки клінічної ефективності препаратів основних фармакологічних груп.
ØКритерії проявів можливих побічних дій різних лікарських засобів, методів та засобів їх корекції та профілактики.
Студент повинний уміти:
ØДотримуватися правил фармацевтичної етики та деонтології, вирішувати комплекс завдань, пов’язаних їз взаємовідносинами між лікарем та хворим.
ØІнтерпретувати вказівки лікаря, що стосуються можливої взаємодії лікарських засобів, призначених хворому, враховуючи історію розвитку хвороби, клінічний діагноз, стан хворого та результати його лабораторних аналізів.
ØЗдійснювати разом з лікарем вибір оптимальних напрямків фармакотерапії у конкретного хворого.
ØЗдійснювати разом з лікарем у конкретній клінічній ситуації вибір оптимальних лікарських препаратів у кожній фармакологічній групі, враховуючи особливості їх фармакодинаміки та фармакокінетики, взаємодії з одночасно або попередньо призначеними ліками.
ØЗдійснювати вибір оптимальної лікарської форми, дози, шляхів уведення ліків та термін їх призначення (враховуючи час прийому і склад їжі, вік хворого, принципи хронофармакології).
ØЗдійснювати, у разі необхідності, разом з лікарем заміну одного лікарського засобу іншим.
ØКонсультувати лікарів та хворих з питань раціонального вживання призначених лікарських засобів.
ØГотувати повідомлення для лікарів про традиційні і нові ліки, методи їх раціонального застосування.
ØІнформувати лікарів про всі випадки нераціонального вживання лікарських засобів.
ØІнформувати лікарів про особливості фармакодинаміки та фармакокінетики нових лікарських засобів, що надходять до аптечної мережі, пропонувати раціональну заміну в разі відсутності препаратів.
Продемонструвати практичні навички:
На підставі клінічного діагнозу, з урахуванням індивідуальних особливостей хворого (статі, віку, наявності супутніх захворювань) здійснювати:
ØАналізувати листи лікарських призначень та здійснювати їх корекцію.
ØПроводити раціональну заміну призначених лікарських засобів у випадку їх відсутності або розвитку ускладнень.
ØВибирати оптимальний лікарський засіб для конкретного хворого.
ØВибирати оптимальну лікарську форму, шлях уведення, схему дозування.
ØПрогнозувати ризик розвитку і виявлення ранніх ознак небажаної дії лікарських засобів.
ØЗбирати лікарський анамнез у хворого.
ØІнформувати хворого про властивості препарату, що перебуває на клінічному випробуванні, для вирішення питання про бажання брати участь у клінічних випробуваннях.
ØВиписувати та аналізувати рецепти на лікарські засоби.
На засаді знань основних принципів фармацевтичної опіки (згідно наказу МОЗ України №158 від 22.02.2010 “Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)”)студент повинен здійснювати вибір найбільш оптимального безрецептурного лікарського засобу для симптоматичного лікування:
-кашлю;
-закрепу;
-діареї;
-метеоризму;
-печії;
-дисбактеріозу;
-порушень сону;
-болю в грудній клітині;
-головного болю;
-суглобового та м’язового болю;
-болю в горлі;
-нежиті;
-лихоманки.
Перелік комплексних кваліфікаційних завдань:
Проведіть корекцію листів лікарських призначень у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вибравши найраціональнішу терапію.
1. Хворий Т., 56 р. Діагноз: Гіпертонічна хвороба, ІІ стадія. Неускладнений гіпертензивний криз (АТ 190/100 мм рт.ст.).
1. Rp.: Tab. Nifedipini 0,01 №20
D.S. По 1 таб. під язик
2. Rp.: Sol. Clophelini 0,001%-1ml
D.S.По 1 мл в/м 2 рази на день
3. Rp.: Sol. Dibazoli 0,5%-2 ml
D.S. По 1 мл в/м 2 рази на день
4. Rp.: Tab. Lozartani 0,05 №30
D.S.По 1 таб. 1 раз на день
5. Rp.: Tab. «Pananginum» №50
D.S.По 1 таб. 2 рази на день
6. Rp.: Tab. Extracti Valerianae obductae 0,02 №50
D.S.По 1 таб. 2 рази на день
7. Rp.: Sol. Droperidoli 0,25%-10 ml
D.S.По 5 мл в/в 2 рази на добу
8. Rp.: Tab. Dichlothiazidi 0,025 №20
D.S.По 2 таб. 1 раз на день (вранці)
9. Rp.: Tab. Furosemidi 0,04 №20
D.S.По 1 таб. 1 раз на день вранці
10. Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2% - 2 ml
D.S.По 2 мл 2 рази в день в/м
Проведіть корекцію листів лікарських призначень у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вибравши найраціональнішу терапію.
2. Хворий М., 54 р. Діагноз: Нр-позитивна виразка шлунка, активна фаза, виразка 5-7 мм по малій кривизні, тяжкий перебіг. Постгеморагічна анемія.
1. Rp.: Tab. Ranitidini 0,15 №30
D.S.По 1 таб. 2 рази на добу
2. Rp.: Tab. Clarithromicini 0,5 №10
D.S.По 1 таб. 2 рази на добу
3. Rp.: Tab. Metronidazoli 0,25 №20
D.S.По 1 таб. 3 рази на добу
4. Rp.: Plantaglucidi 50,0
D.S.По 1 чайній ложці 3 рази на добу до їжі. Розчинити в 1/4 стакана теплої води.
5. Rp.: Ferrum-lek 2,0 ml
D.S.Вводити в/м по 2 мл
6. Rp.: Dragee "Ferroplex" №20
D.S.По 1 драже 3 рази на добу
7. Rp.: Gel "Fhosphalugel" №20
D.S.По 1 дозі 4 рази на добу за 30 хвилин до їжі.
8. Rp.: Sol. Platyphyllini hydrotartratis 0,2% - 1 ml
D.S.По 1 мл в/м 1 раз на добу
9. Rp.: Actovegini 5,0 ml
D.S.Вводити по 5 мл в/в крапельно
10.Rp.: Tab. Sibazoni 0,005 №20
D.S.По 1 таб. на ніч
Проведіть корекцію листів лікарських призначень у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вибравши найраціональнішу терапію.
3. Хвора С., 29 р. Діагноз: Гострий необструктивний пієлонефрит, ХНН 0 ст.
1. Rp.: Tab. Ofloxacini 0,2 №10
D.S.По 1 таб. 2 рази на добу
2. Rp.: Tab. Biseptoli-480 №20
D.S.По 1 таб. 2 рази на добу
3. Rp.: Dragee "Canephron" №50
D.S.По 1 драже 3 рази на добу
4. Rp.: Tab. Palini 0,4 №20
D.S.По 1 таб. 2 рази на добу
5. Rp.: Tab. Furagini 0,05 №30
D.S.По 2 таб. 3 рази на добу
6. Rp.: "Phytolisinum" 100,0
D.S.По 1 чайній ложці пасти в 100 мл теплої води після їжі.
7. Rp.: Caps. "Linex" №20
D.S.По 1 капс. 2 рази на добу
8. Rp.: Sol. Pyridoxini hydrochloridi 5% - 1 ml
D.S.По 1 мл в/м 2 рази на добу
9. Rp.: Sol. Curantili 0,5% - 2 ml
D.S.По 2 мл в/м 1 раз на добу
10. Rp.: Haemodesi 200 ml
D.S.Вводити в/в крапельно 1 раз на добу по 200 мл
Проведіть корекцію листів лікарських призначень у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вибравши найраціональнішу терапію.
4. Хворий Д., 42 р. Діагноз: Сечокам'яна хвороба, правостороння ниркова колька.
1. Rp.: Sol. No-spani 2% - 2 ml
D.S.По 2 мл в/м 2 рази на добу
2. Rp.: "Phytolisinum" 100,0
D.S. По 1 чайній ложці пасти в 100 мл теплої води 2 рази на добу
3. Rp.: Tab. Norbactini 0,4 №20
D.S.По 1 таб. 2 рази на добу
4. Rp.: Tab. Furagini 0,05 №30
D.S.По 1 таб. 4 рази на добу
5. Rp.: Caps. "Linex" №20
D.S.По 1 капс. 2 рази на добу
6. Rp.: "Cystenalum" 10,0 ml
D.S.По 20 крапель на шматочку цукру
7. Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2% - 2 ml
D.S.По 2 мл в/м 2 рази на добу
8. Rp.: Sol. Furosemidi 1% - 2 ml
D.S.По 1 мл в/м 1 раз на добу
9. Rp.: Sol. Atropini sulfatis 0,1% - 1 ml
D.S.По 1 мл п/ш 1 раз на добу
10. Rp.: "Urolesanum" 15,0 ml
D.S.По 15 крапель 2 рази на добу на шматочку цукру до їжі.
Проведіть корекцію листів лікарських призначень у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вибравши найраціональнішу терапію.
5. Хвора А., 60 р. Діагноз: Хронічний гастрит типу А, загострення, знижена секреторна функція шлунку.
1. Rp.: Sol. Platyphyllini hydrotartratis 0,2% - 1 ml
D.S.По 1 мл в/м 2 рази на день
2. Rp.: Tab. Amoxicillini 0,5 №30
D.S.По 1 таб. 3 рази на день
3. Rp.: Tab. Ranitidini 0,15 №30
D.S.По 1 таб. 2 рази на день
4. Rp.: Tab. Gastrozepini 0,025 №20
D.S.По 1 таб. 2 рази на день
5. Rp.: Gel “Almagel” А 200,0
D.S. По 1 стол. ложці 3 рази на день
6. Rp.: Tab. Acidin-pepsini 0,5 №40
D.S.По 1 таб. 2 рази на день
7. Rp.: Tab. “Pansinorm” №30
D.S.По 1 таб. 3 рази на день
8. Rp.: Tab. “Vicalinum” №20
D.S. По 1 таб. 3 рази на день після їжі
9. Rp.: Plantaglucidi 50,0
D.S. По 1 чайній ложці 3 рази на день перед їжею. Розчинити в 1/2 стакана теплої води.
10. Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2%-2 ml
D.S.По 2,0 мл в/м 3 рази на день
Проведіть корекцію листів лікарських призначень у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вибравши найраціональнішу терапію.
6. Хворий С., 50 р. Діагноз: Хронічний гастрит типу В, загострення, підвищена секреторна функція шлунку. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії (АТ 180/90 мм рт.ст.).
