Біблія була перекладена багатьма мовами з єврейської, арамейської та грецької. Повний текст Біблії було перекладено 450 мовами, у той час як окремі частини було перекладено понад 2000 мов. У Середні віки західне християнство основувалося на латинській Вульґаті. Пізніше, Біблію було перекладено багатьма іншими мовами.
Герменевтика - мистецтво і теорія тлумачення, що має на меті виявити зміст тексту, виходячи з його об'єктивних (значення слів та їх історично обумовлені варіації) та суб'єктивних (наміри авторів) основ.
З необхідністю тлумачення Біблії кожен християнин стикається кожного разу, коли читає Святе Письмо, чує недільну проповідь, хоча не всі можуть із цим погодиться, сказавши: «Ілюмінація - це робота богословів, які пишуть коментарі, ми ж просто читаємо (проповідуємо) текст». Ще частіше можна чути: «Я не читав ніяких коментарів або тлумачень, просто читав Біблію і тому моя проповідь (моє розуміння) було дано мені від Бога Святим Духом" - звучить досить «духовно», але практика показує, що, насправді, кожного разу, коли людина читає Писання, він вже тлумачить його. Вважається, що, наприклад, проповідник повинен говорити «у відповідності зі Словом Божим, не додаючи нічого від себе», але на практиці таке навряд чи можливо, тому що те, який текст обирається для проповіді, яким чином розташований матеріал, що саме говорить проповідник про текст, як він його розуміє - все це залежить від конкретної людини і дві проповіді на один текст двох різних людей будуть абсолютно різні - чому? Тому що вони по різному зрозумілі і витлумачені проповідниками, що зовсім на означає, що ці розуміння протистоять один одному або виключають один одного.
Кожного разу, читаючи Біблію, ми розуміємо її, виходячи з цілого набору різних умов, у яких находімся1. Для того, щоб зрозуміти той чи інший тексту Писання, необхідно не тільки ретельно досліджувати сам текст, але і взяти до уваги і саму суть розуміння, тобто відповісти на питання: «Що таке текст? Що таке значення тексту? Що значить розуміти текст? Що означає правильно розуміти текст?». Ясно, що кожен читач Писання має свою відповідь на ці питання, але, як правило, несвідомо. Як же зробити цей несвідомий процес тлумачення усвідомленим? Вивчити принципи розуміння і тлумачення, тобто герменевтику.
Основним принципом тлумачення Святого Письма в Православній Церкві є догмат про його Богодухновеність, тобто його написання по навіюванню Святого Духа обраним Богом а не людиною. У церковній історії збереглася багата традиція тлумачення Святого Письма, розроблена Самим Господом і святими мужами (пророками, апостолами, святими отцями), а також авторитетними церковними вчителями, роз'яснювальними твори один одного. Дослідження цієї традиції дозволяє виділити основні прийоми тлумачення Святого Письма. До них можуть бути віднесені:
· історичний метод,
· символічний метод,
· типологічний метод,
· алегоричний метод,
· лексико-семантичний метод,
· контекстуальний метод.
Тестові завдання(взірець):
1. Хто серед цих людей не був євангелістом?
А) Марко
Б) Лука
В) Павло
Г) Матвій
2. Скільки Євангелій є у Біблії?
А) 5
Б) 6
В) 3
Г) 4
3. Яка з цих книг не належить до Нового Заповіту?
А) Дії святих апостолів
Б) Євангелія від св. Івана
В) Послання св. апостола Павла до римлян
Г) Книга Псалмів
4. Скільки канонічних книг Нового Заповіту є в Біблії?
А) 27
Б) 39
В) 54
Г) 46
5. Головна тематика Євангелій - це:
А) Земне життя Ісуса Христа
Б) Пророцтва про прихід Господа на землю
В) Створення світу
Г) Дії святих апостолів
Еталони відповідей: 1В, 2Г, 3Г, 4А, 5А
Матеріали контролю для заключного етапу
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Академічне релігієзнавство. Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К., 2000.
2. Андрушко В. Т., Огірко О. В. Релігієзнавство. – Навчальний посібник. – Львів: НЛТУУ, ЛНУВМБТ, 2007. – 260 c.
3. Бендик М., Гнатів І., Огірко О. Християнська етика. – Львів, 1997
4. Біблія
5. Головащенко С. І. Історія християнства: Курс лекцій: Навчльний посібник. – К.: Либідь, 1999.
6. Гудима А.М. Релігієзнавство: Навчально-методичний посібник – Тернопіль, 2000.
7. Мовчан В.С. Етика. – Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007.
8. Серафим Слободський Закон Божий: Підручник для сім’ї та школи. – К.: Фентезі ЛТД, 1996
9. Сініцина А. В. Татарин Я. Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Івано-Франківськ, 2008.
