МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ДО cемінрського ЗАНЯТТЯ
(для викладачів)
Тема: «Біблія – джерело етики і моралі»
Актуальність теми: Основою християнської моралі, джерелом нормативної регуляції та саморегуляції життєдіяльності християн є Святе Писання, Біблія. Біблію цивілізований світ сприймає не лише як основну релігійну книгу християн, а й одну з найвизначніших пам’яток світової літератури, в якій пропагуються цінності, які лягли в основу західної культури, і таким чином Біблія вплинула на розвиток сучасної західної цивілізації.
Навчальна мета:
Знати: історію написання та структуру Біблії; основні підходи до тлумачення Святого Писання.
Вміти: провести порівняльну характеристику біблійних канонів католиків, православних та протестантів.
Розуміти: загальні принципи біблійної герменевтики; різні традиції витлумачення та дослідження Біблії.
Міждисциплінарна інтеграція
| № | Дисципліни | Знати: | Вміти |
| Забезпечуючі: Психологія, Соціологія, Філософія, Людина і світ, Релігієзнавство | Загальні відомості про Біблію, її походження, структуру та зміст | Виявляти вплив соціальних, історичних умов на формування Біблії | |
| Забезпечувані: Філософія, Політологія, Соціологія | Основні філософські, соціологічні та політологічні ідеї у Біблійних текстах | Виявляти вплив Біблії на формування філософських, соціологічних та політологічних знань | |
| Внутрішньопредметна інтеграція: Біблія як основ християнської моралі. | Основні підходи до тлумачення біблійних текстів |
Тривалість заняття: 2 години
План і організаційна структура заняття:
| № | Основні етапи заняття, їх функції та зміст | Навчальні цілі в рівнях засвоєння | Методи контролю і навчання | Матеріали методичного забезпечення | Час в хвилинах |
| Підготовчий етап: 1) Організаційні заходи | Методичні рекомендації | ||||
| 2) Постановка навчальних цілей | Методичні рекомендації | ||||
| 3) Контроль вихідного рівня знань | Другий | Тестування, словниковий диктант | Тести, словник | ||
| Основний етап: 1) Обговорення основних питань теми | Третій | Питання для обговорення | Методичні поради для студентів, конспект лекції | ||
| 2) Перевірка самостійної роботи студента. | Третій | Завдання для самостійного опрацювання | Зошит, методичні рекомендації для самостійної роботи студента | ||
| Заключний етап: 1) Контроль і корекція рівня професійних навичок | Третій | Питання для самоконтролю | Методичні рекомендації | ||
| 2) Підведення підсумків, оголошення оцінок | Індивідуальний контроль | Результати тестування і опитування | |||
| 3) Домашнє завдання, інструкція до виконання | Методичні рекомендації |
Матеріали методичного забезпечення заняття
Питання для обговорення:
1. Біблія як священна книга християнства:
- дайте загальну характеристику Біблії;
- яка структура Біблії?
- Біблія як основ християнської моралі.
2. Формування біблійного канону. Апокрифи:
- історія формування старозавітного канону;
- чим відрізняється Олександрійська версія Старого Заповіту від Палестинської?
- особливості старозавітного канону католицизму, православ’я та протестантизму;
- історія формування новозавітного канону;
- що таке апокрифи? Старозавітні апокрифи, новозавітні апокрифи, церковнослов’янські апокрифи;
- як християнська церква ставиться до апокрифів?
3. Переклади Біблії. Біблійна герменевтика:
- на яких мовах була написана Біблія?
- біблійні переклади перших століть;
- історія слов’янських та українських перекладів Біблії;
- необхідність трактувати Біблію;
- основні принципи та підходи витлумачення та дослідження Біблії;
- чим відрізняється християнська герменевтика від юдейської?
- особливості біблійної герменевтики католицизму, православ’я, протестантизму;
Біблія як священна книга християнства
Біблія є священною книгою християн, однією з найвизначніших пам'яток світової релігійної думки, яка міцно вросла в духовність і культуру багатьох народів. Створювалася вона від XII ст. до н. е. по II ст. н. е., тобто впродовж майже півтори тисячі років у процесі відбору, редагування, канонізації релігійних текстів, які спершу іудаїзм, а потім християнство визнали богонатхненними — навіяними людям Богом шляхом Одкровення.
Тобто через Біблію Бог звернувся до людей. Священнописці підбирали спосіб, стиль викладу. Писали її сотні відомих і невідомих авторів, редакторів, переписувачів, перекладачів, яким Бог явив своє слово. Складається Біблія із двох частин — Старого та Нового Завітів. Слово "завіт" означає договір, союз Бога з обраним народом і всім людством. Відповідно, ту частину, в якій ідеться про союз Бога з іудейським народом, називають Старим Завітом (іудеї — Танахом). У Новому Завіті йдеться про союз Бога з усім людством.
