Можливі ускладнення при внутрішньом’язових ін’єкціях

№№	Ускладнення	Профілактика і лікування
1.	Непритомність - раптова короткочасна втрата свідомості, яка зумовлена гострою ішемією головного мозку.	Профілактика: не можна виконувати ін’єкцію в стоячому положенні пацієнта. Пацієнту слід запропонувати сісти на стілець або лягти у ліжко. Допомога: Пацієнта покласти з трохи опущеною головою і піднятими ногами, звільнити від тісного одягу, доступ свіжого повітря, побризкати обличчя холодною водою, дати понюхати розчин аміаку на шматочку вати. У більш тяжких випадках ввести кордіамін, кофеїн.
2.	Алергічна реакція (підвищена чутливість організму до лікарського препарату). Це може бути реакція негайного типу (анафілактичний шок, набряк Квінке).	Профілактика: перед призначенням препарату ретельно зібрати алергологічний анамнез; перед першою ін’єкцією – виконати пробу на індивідуальну чутливість організму до препарату
3.	Зараження пацієнтів ВІЛ-інфекцією або вірусним гепатитом.	Чітке знання наказів МОЗ України № 120, № 408 по профілактиці цих захворювань та суворе дотримання їх у своїй роботі.
4.	Інфільтрат(ущільнення на місці ін’єкції)	Профілактика: Суворо дотримуватись правил асептики та антисептики; обов’язково проводити пальпацію місця ін’єкції; підігрівати олійні розчини до Т 37-38⁰С Одномоментно вводити не більше ніж 10 мл лікарського розчину Тактика при виникненні інфільтрату: накласти напівспиртовий зігрівальний компрес, нанести йодну сітку, використати грілку, застосувати фізіотерапевтичні методи лікування (УФ –випромінювання, УВЧ).
5.	Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції)	Профілактика: Лікувати інфільтрати, які повільно розсмоктуються. Тактика при виникненні цього ускладнення: обов’язково доповісти лікарю-хірургу.
6.	Ушкодження нервових стовбурів,яке може призвести до розвитку парезів і паралічів.	Профілактика: Правильно вибирати місця ін’єкції.
7.	Введення ліків в окістя	Профілактика: вводити голку на 2/3 її довжини.
8.	Поломка голки	Профілактика: Не застосовувати для ін’єкцій голки з дефектом; не виконувати маніпуляцію грубо; не вводити голку в тканини глибше, ніж на 2/3 її довжини. Тактика: уламок голки швидко видалити із тканини.
9.	Некроз тканини (який може виникнути в результаті помилкового введення гіпертонічних розчинів (10% р-н кальцію хлориду або 10% р-н натрію хлориду).	Профілактика: Перед введенням лікарського препарату уважно прочитати етикетку на флаконі, звірити з листом лікарських призначень. Тактика: обколоти місце ін’єкції 0,5 мл 0,1% р-ном адреналіну, розведеного в 9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду; 0,9% р-ном натрію хлориду в кількості 10 мл, 0,25% р-ном новокаїну при відсутності в анамнезі алергічної реакції і накласти суху пов’язку та холод (1-2 дні), потім на 3-4 день грілку.
10.	Медикаментозна емболія або жирова емболія(виникає в результаті потрапляння в судини олійних розчинів (камфорна олія) або суспензій (біцилін)).	Профілактика: після введення голки на потрібну глибину слід відтягнути поршень шприца на себе та впевнитися чи голка не потрапила в судину.
11.	Крововиливи (внаслідок поранення стінки судини тупою деформованою голкою).	Профілактика: забороняється користуватися деформованими голками, з тупим кінцем.

АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК – загрожуючий життю стан, один із самих тяжких проявів гострої алергічної реакції, який потребує невідкладної допомоги. Частіше виникає після введення антибіотиків, лікувальних сироваток, рентгеноконтрасних речовин та ін.

Клінічні ознаки: різка загальна слабкість, загрудинний біль, запаморочення, ядуха, головний біль, неспокій, відчуття жару в тілі, відчуття страху смерті.

В тяжких випадках до цих ознак додаються симптоми колапсу.

Колапс може поєднуватися з втратою свідомості. В особливо тяжких випадках смерть може наступити через декілька хвилин після перших проявів симптомів анафілактичного шоку.

ЛІКУВАЛЬНІ ЗАХОДИ ПРИ АНАФІЛАКТИЧНОМУ ШОЦІ

Заходи повинні проводитись негайно при виявленні симптомів, одночасно необхідно терміново викликати лікаря.

В процедурних кабінетах, на сестринських постах, в пунктах невідкладної допомоги необхідно мати спеціальні набори медикаментів для надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці.

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА

1. Припинити введення антигену.

2. Положити хворого горизонтально з дещо опущеним головним кінцем ліжка. Висунути та зафіксувати нижню щелепу, щоб запобігти западанню язика, якщо є зубні протези, їх вийняти.

3. Хворого тепло укутати і обкласти грілками, забезпечити доступ свіжого повітря.

4. Дослідити Р, його властивості, виміряти АТ.

5. Якщо шок виник під час в/в введення препарату, голку не виймати і через неї ввести необхідні протишокові засоби; в інших випадках пунктувати вену.

6. При п/ш або в/м введенні препарату вище від місця ін’єкції накласти джгут на кінцівку, щоб блокувати венозний тік крові.

7. У місце ін’єкції та навколо нього ввести 0,5-1,0 мл 0,1% р-ну адреналіну, розведеного в 10 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду.

8. Якщо після цього АТ не підвищується, то через 10-15 хв. повторно ввести 0,5 мл адреналіну в/м.

9. Якщо анафілактичний шок виник після введення антибіотиків, то в місце ін’єкції ввести 1000 000 ОД пеніцилінази, розведеної в 2 мл ізотонічного розчину хлориду натрію.

10. На місце ін’єкції прикласти міхур з льодом.

11. В/в або в/м ввести розчин преднізолону із розрахунку 1-2 мг на 1 кг маси тіла хворого. Можна ввести 4 -20 мг дексаметазону або 100 – 300 мг гідрокортизону.

12. Ввести 10 мл 10% р-ну хлористого кальцію в/в.

13. Ввести 2 – 4 мл 2,5% р-ну супрастину або 5 мл 1% р-ну димедролу в/м.

14. При бронхоспазмі в/в ввести 5 - 10 мл 2,4% р-ну еуфіліну повільно!

15. При гострій серцевій недостатності ввести серцеві глікозиди (корглікон, строфантин).

16. При необхідності паралельно провести реанімаційні заходи: непрямий масаж серця, ШВЛ, інтубацію трахеї.

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.