Мета наукового дослідження — визначення конкретного об'єкта і всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв'язків на основі наукових принципів і методів пізнан-ня, впровадження у виробництво корисних результатів.
Розрізняють дві форми наукових досліджень: фундаментальні та прикладні.
Фундаментальні дослідження — нагосподарській діяльності людей, а тільки містять конкретні інструкції щодо виконання традиційних дій у сфері бізнесу. Наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини.
Прикладні наукові дослідження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття та використання знань для практичних цілей. Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату.
Науковий результат—нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації.
Кожне наукове дослідження має об'єкт і предмет.
Якщо об'єктом наукового пізнання є матеріальний світ і форми його відображення в свідомості людей, то об'єктом науко-вого дослідження є певна частина дійсності — досить конкретний предмет чи явище, на яке спрямована наукова діяльність дослід-ника з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і мож-ливостей використання в практичній діяльності.
Процес вибору об'єкта дослідження складний, оскільки значно впливає на цілеспрямованість і результативність наукового дослідження в цілому.
Слід враховувати особливості об'єкта дослідження, які без-посередньо впливають на організацію й ефективність дослідної роботи, а саме:
— обов'язковість непізнаних якостей об'єкта на час виникнення «проблемної ситуації»;
— динамічність об'єкта дослідження;
— подільність об'єкта.
Будь-яке завдання в зв'язку з наявністю багатьох властивостей об'єкта можна поділити на окремі відносно самостійні завдання, які вирішуються одними чи інши-ми методами і засобами дослідження в певному порядку.
Предметом наукового дослідження можуть бути причини виникнення процесу або явища, закономірності його розвитку, різноманітні властивості, якості тощо.
У процесі наукового дослідження виділяють такі етапи: виникнення ідеї; формування понять, тверджень; висунення гіпотез; узагальнення наукових чинників; доведення правильності гіпотез і тверджень.
Основою розробки кожного наукового дослідження є методологія, тобто сукупність методів, способів, прийомів та їх певна послідовність, що прийнята для наукового дослідження.
Наукове дослідження має розглядатися в безперервному розвитку, ґрунтуватись на зв'язку теорії з практикою. В наукових дослідженнях це вирішується за допомогою різних методів пізнання (спостереження, експеримент).
Придбання і застосування знання — найкоротший шлях до подолання технічного відставання.
На сьогодні основними пріоритетами для країн, що транс-формуються в своєму розвитку, є наступні завдання:
— придбання, адаптація глобальних знань, а також розвиток сфери знань на місцевому рівні;
— — інвестиції в людський капітал і в технологію з метою роз-ширення можливостей придбання, засвоєння та застосування знань.
Ефективні заходи, які спрямовані на вирішення цих завдань, є взаємодоповнюючими компонентами і в сукупності складають загальну стратегію подолання дефіциту знань.
Теоретичні знання спрямовані на вивчення і з'ясування при-чин, зв'язків, залежностей, які дозволяють встановити поведін-ку об'єкта, визначити і вивчити його структуру, характеристику на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання. У результаті отриманих знань формуються закони, розробляються теорії, перевіряються факти. Теоретичні пізнавальні завдання формують таким чином, щоб їх можна було перевірити емпірично.
У вирішенні емпіричних і суто теоретичних завдань науко-вого дослідження важливу роль відіграють логічні методи пізнан-ня, що дозволяють на основі суджень, трактувань пояснювати явища і процеси, висувати різні пропозиції й ідеї, визначати шля-хи їх вирішення.
Наукове дослідження проводиться для пояснення відомих і встановлення нових фактів. Воно набуває особливої цінності, якщо на отриманих результатах можна достовірно передбачити існування нових, ще не відкритих фактів.
