| Офіційно зареєстровані безробітні на кінець року, тис. чол. | 844,9 | ||||
| У % до працездатного населення працездатного віку | 0,3 | 0,5 | 4,2 | 3,8 | 3,0 |
| За методикою МОП, тис. чол. | - | ||||
| Рівень безробіття, у % | - | 5,6 | 11,7 | 10,1 | 6,9 |
Оцініть внесок суспільних і індивідуальних причин у безробіття окремого індивіда. Які причини переважають у сучасному українському суспільстві? Як би Ви порекомендували вести себе безробітному, щоб якнайшвидше знайти роботу?
Відповідь:
В сучасному суспільстві безробіття з’являється з багатьох причин, наприклад: у наслідок всесвітньої економічної кризи, не можуть знайти роботу демобілізовані з військової служби, не працевлаштовані після вищих начальних закладів, багато людей звільнено за станом здоров’я, впливають і структурні зміни в економіці, нерівномірність розвитку продуктивних сил у народному господарстві, постійним прогресом техніки,, особливо його революційні форми, обмеження попиту на товари і послуги. На мій погляд якщо юдина втратила робоче місце їй треба вести себе дуже активно і зразу ж шукати собі інше місце, встати на трудову біржу, розпочати пошуки в Інтернеті, газетах, по об’явах.
Завдання 7.
Т. Мальтус вважав, що бідність є наслідком надмірного зростання населення. У бідності винні самі бідні. Допомагаючи бідним, держава заохочує зростання населення і тим самим підвищує рівень бідності. На його думку, потрібно скасувати державні субсидії, а турботу про бідних цілком покласти на приватні благодійні фонди. Дж. С. Мілль вважав обмеження народжуваності кращим засобом боротьби з бідністю.
Чи згодні Ви з цією думкою? Чи підходять рецепти Т. Мальтуса і Дж. С. Мілля Україні?
Відповідь:
Я не зовсім згоден з цією думкою, бо бідність не залежить на пряму від народжуваності. Не це впливає багато інших економічних факторів. В Україні ми маємо використовувати інші напрямки, такі як створення економічно-правових умов для збільшення доходів населення, підвищення економічної активності працюючих громадян, підвищення ефективності соціальної підтримки шляхом реформування системи соціального захисту.
Завдання 8.
Суб’єктивний метод виміру соціальної стратифікації – метод, використовуючи який соціологи пропонують індивіду самостійно оцінити його соціальний стан. Цей метод широко використовується у вітчизняній соціології, головним чином, з причин існування в українському суспільстві «тіньової економіки», у результаті чого офіційні статистичні дані не відображають реальної картини, і навіть у ході опитувань респонденти схильні викривляти свої реальні доходи, щоб не виникли проблеми з податковою інспекцією. В цій ситуації доводиться мати справу із суб’єктивними відчуттями респондентів. Один із прикладів такого опитування представлено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Соціальна самоідентифікація населення України (в %)
Відповіді на питання: Оцініть, будь ласка, матеріальний рівень життя Вашої родини, де 0 балів — найнижчий, а 10 балів — найвищий)[1]
| 0 найнижчий | 11.3 | 11.8 | 17.6 | 15.7 | 13.6 | 12.2 | 2.4 | 2.0 | 4.0 | 3.4 | 2.7 |
| 8.2 | 10.7 | 12.6 | 14.8 | 12.8 | 12.4 | 3.2 | 3.3 | 6.6 | 4.9 | 4.3 | |
| 17.6 | 17.5 | 18.2 | 19.3 | 21.9 | 19.8 | 17.8 | 15.0 | 12.3 | 11.7 | 11.3 | |
| 27.9 | 27.5 | 25.5 | 26.6 | 25.9 | 26.6 | 22.6 | 20.7 | 30.1 | 30.6 | 26.1 | |
| 16.3 | 14.5 | 12.6 | 11.4 | 11.8 | 13.8 | 26.5 | 29.2 | 19.6 | 20.0 | 21.7 | |
| 13.4 | 13.2 | 10.2 | 9.1 | 10.4 | 11.2 | 21.8 | 22.6 | 18.6 | 19.7 | 22.8 | |
| 3.3 | 2.5 | 1.8 | 1.8 | 1.6 | 1.8 | 3.7 | 5.3 | 4.6 | 5.3 | 5.1 | |
| 1.4 | 1.5 | 0.7 | 0.8 | 1.1 | 1.7 | 0.9 | 0.9 | 1.9 | 2.7 | 3.9 | |
| 0.2 | 0.4 | 0.4 | 0.3 | 0.3 | 0.2 | 0.1 | 0.3 | 1.1 | 0.8 | 1.3 | |
| 0.1 | 0.2 | 0.1 | 0.0 | 0.0 | 0.1 | 0.0 | 0.1 | 0.1 | 0.2 | 0.1 | |
| 10 Найвищий | 0.3 | 0.2 | 0.1 | 0.1 | 0.3 | 0.2 | 0.1 | 0.0 | 0.4 | 0.3 | 0.1 |
| Не відповіли | О.Г | 0.1 | 0.2 | 0.2 | 0.2 | 0.0 | 1.0 | 0.5 | 0.8 | 0.4 | 0.6 |
| Середній бал | 3.0 | 2.8 | 2.5 | 2.4 | 2.6 | 2.7 | 3.5 | 3.7 | 3.5 | 3.6 | 3.8 |
Прокоментуйте результати опитувань. Які тенденції у соціальній само ідентифікації Ви можете відзначити? Як би Ви оцінили матеріальний рівень своєї сім’ї?
На мою думку рівень соціальної індефікації в Україні по опитуванню достатньо малий, тому що люди не звикли до того що їх не поважають, як кваліфіковані кадри, дуже багато речей залишаються у «тіні» людям досить страшно зізнаватися у чомусь, щоб уникнути переслідувань. Особливо гостро це спостерігалося у перші роки незалежності. Зараз люди все більш розуміють, що ми живимо в самостійній демократичній країні, і більш правдиво, без побоювань стали відповідати на опитування, можливо стали більш відкритими. На мій погляд тенденції в подальшому будуть просліджуватися тільки гарні і в більш відкриту сторону, бо люди згодом сприймають більш відкрито, цьому можливо допомагає європейська інергація. Матеріальний рівень своєї сім’ї я оцінюю як задовільний.
[1] Материалы опросов Института социологии НАН Украины / Українське суспільство 1992-2008. Соціологічний моніторинг /За ред. В.Ворони, М.Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – с.596.
