Поняття, склад і структура основних фондів.

Основні фонди в залежності від участі у виробничому процесі поділяються на основні виробничі фонди і основні невиробничі фонди.

Основні виробничі фонди – це засоби праці, які використовуються в процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою натурально-речову форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію поступово, частинами, в міру спрацювання.

Основні виробничі фонди забезпечують і обслуговують виробничу діяльність підприємства, створюють умови для її здійснення.

Основні невиробничі фонди не беруть участі у процесі виробництва, задовольняють соціальні (житлові, культурні, медичні тощо) потреби працівників підприємства. До складу основних невиробничих фондів належать житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади, заклади громадського харчування, спортивні установи тощо.

За своїм речовим складом, функціональною роллю у процесі виробництва основні виробничі фонди є неоднорідними.

Залежно від функцій, що виконують засоби праці у виробничому процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням і поділяються на види, які надано у таблиці 9.3.

Таблиця 9.3 – Склад основних виробничих фондів

Види основних виробничих фондів за цільовим призначенням	Стисла характеристика
1. Будівлі	Будинки і будівлі, у яких відбувається процес виробництва, адміністративні будівлі, офісні приміщення, господарські споруди (гаражі, склади) тощо.
2. Споруди	Інженерно-будівельні об’єкти: нафтові та газові свердловини, стволи шахт, штольні, тунелі, мости, очисні споруди, насосні станції, водонапірні вежі тощо.
3. Передавані пристрої	Засоби, за допомогою яких передаються усі види енергії (електричної, теплової, механічної) від машин-двигунів до робочих машин: лінії електропередач, пристрої для передачі пара тощо.
4. Машини і обладнання	· Силові машини та обладнання (котли, дизелі, двигуни, генератори, трансформатори); · Робочі машини і обладнання (верстати, преси, агрегати); · Вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання; · Обчислювальна техніка, комп’ютери.
5. Транспортні засоби	Засоби внутрішньо цехового, міжцехового, міжзаводського транспорту, призначені для переміщення людей та вантажів: тепловози, вагони, автомобілі, тягачі, електрокари, автовантажів, а також магістральні трубопроводи, призначенням яких є транспортування рідких і газоподібних речовин від постачальника до місця їх споживання.
6. Інструменти	Ріжучі, ударні, давлючі та ущільнюючі знаряддя праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо.
7. Виробничий інвентар	Інвентарна тара, контейнери, стелажі, робочі столи тощо.
8. Господарський інвентар	Предмети канцелярського та господарського призначення – канцтовари, розмножувальні апарати, предмети протипожежного призначення,

 

	засоби забезпечення санітарного стану тощо.
9. Інші основні фонди	Бібліотечні фонди, багаторічні насадження, капітальні вкладення і орендовані основні фонди тощо.

 

У практиці господарювання з метою спрощення обліку основних фондів до оборотних фондів відносять інструменти та інвентар зі строком експлуатації до одного року і вартістю до 100 одиниць національних грошей, а також спеціальний одяг і взуття незалежно від строку використання й вартості.

 

 

 

 

Рис. 9.3 Класифікація основних фондів за групами

Елементи основних виробничих фондів відіграють неоднакову роль у процесі виробництва. Виходячи з цього основні виробничі фонди розрізняють на активну та пасивну частини.

 

 

 

Рис. 9.4 Класифікація основних виробничих фондів залежно від їх впливу на виробничий процес

Структура основних фондів – співвідношення окремих елементів (груп) основних фондів, виражене у відсотках, до їх загальної вартості.

Прогресивною є така структура основних фондів, де частка активної частини зростає.