Методи вибору оптимального варіанта інноваційного проекту

Подані інвесторам інноваційні проекти повинні бути проаналізовані за єдиною системою показників. По усіх варіантах проекту інформаційна база, точність і методи визначення вартісних і натуральних показників повинні бути порівняльні.

Порівнянність поданих проектів визначається: обсягом робіт, виконаних із застосуванням інновацій (технологій, методів, устаткування і т.д.); якісними параметрами інновацій; чинником часу; рівнем цін, тарифів і умовами оплати праці.

Вартісні показники за варіантами проектів розраховуються з врахуванням інфляційного чинника. Варіанти інноваційних проектів повинні мати однакову маркетингову проробку, однаковий підхід до оцінки ризику інвестиційних вкладень і непевність вихідної інформації.

Порівнянність, як правило нового варіанту, забезпечується приведенням до одного обсягу, одного терміну, одного рівня якості виробленої продукції.

Найважливішим принципом менеджментує багатоваріантність заходів щодо проекту. Завжди треба пам’ятати про мультиплікативне співвідношення 1:10: 100: 1000, коли одну гривню заощаджують на прийнятті спрощеного рішення на стадії його формування, а 10, 100, 1000 гривень втрачають на наступних стадіях життєвого циклу рішення.

В умовах ринкової економіки варіант інноваційного проекту вибирається з врахуванням інтересів інвестора на підставі вітчизняного і закордонного досвіду, а також досвіду вітчизняних конкурентів.

При порівнянні варіантів необхідно дотримуватися принципів системного підходу. Одним із найважливіших принципів є емерджентність системи, коли обумовлюється нерівність сукупного ефекту в порівнянні з ефектами, отриманими від роздільного проведення заходів щодо проекту. Інноваційний проект вимагає врахування всього комплексу заходів.

Інший принцип системного підходу показує, що значна тривалість життєвого циклу інновацій приводить до економічної нерівноцінності здійснюваних у різний час витрат і одержуваних результатів. Це протиріччя можна усунути за допомогою методу приведеної вартості або дисконтування, що полягає в приведенні витрат і результатів до одного моменту. За такий момент можна приймати рік початку реалізації інноваційного проекту і дані цього року. Дисконтування показує, що будь-яка сума грошей, що буде отримана в майбутньому, у даний час має меншу цінність. Гроші реальні тільки при їхній наявності. Метод дисконтування дає можливість врахувати чинник часу в багатьох фінансових обчисленнях. Для фірми, наприклад, гроші важливо одержати сьогодні, а не завтра. Взагалі відкладати одержання грошей ризиковано: при несприятливих обставинах вони принесуть менший прибуток, ніж очікувалося, а можуть і зовсім не надійти.

Різниця між майбутньою вартістю і поточною вартістю називається дисконтом. Коефіцієнт дисконтування розраховують за формулою складних відсотків:

При позитивній нормі відсотку на капітал коефіцієнт дисконтування завжди менше одиниці (у противному випадку сьогодні гроші коштували б менше, ніж завтра).

Розмір процентної ставки, за якою проводиться дисконтування, і сучасний розмір капіталу знаходяться в оберненій залежності. Чим вищою є процентна ставка, тим менший теперішній розмір капіталу за інших рівних умов.

Метод нарахування за складними відсотками полягає в тому, що в першому періоді нарахування проводиться на початкову суму кредиту. Потім до суми додаються нараховані відсотки, і в кожному наступному періоді відсотки нараховуються на вже нарощену суму. Отже, база для нарахування відсотків постійно змінюється.

Даний метод іноді називають «відсоток на відсоток». Чим нижча ставка відсотка і менший період часу t, тим вищий сучасний розмір майбутніх прибутків. Таким чином, за допомогою дисконтування визначається чиста поточна вартість проекту. Її називають також чистим приведеним прибутком.