Тема 2:Підприємництво та основи господарського управління
1. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
2.Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки в підприємницькій діяльності.
3. Сутність, функції та методи управління діяльністю підприємств.
4. Вищі органи управління економікою
5. Міжнародна підприємницька діяльність
Підприємництво як сучасна форма господарювання
Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з Господарським Кодексом підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.
Принципи підприємницької діяльності
Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:
- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
- вільного найму підприємцем працівників;
- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до загальних принципів та обсягу наявних фінансових ресурсів підприємець обирає форму господарювання. З цією метою в табл. 1 наведено переваги та недоліки кожної з форм підприємницької діяльності.
Нагромаджений досвід усіх без винятку індустріально розвинутих країн з ринковою економікою соціального спрямування незаперечно підтверджує, що підприємництво — необхідна умова досягнення економічного зростання.
Слід зазначити, що підприємництво сучасного типу, зберігаючи найсуттєвіші ознаки його класичних форм, характеризується такими загальними особливостями:
- розвитком корпоративного бізнесу поряд із традиційними підприємствами індивідуального та партнерського типу, що веде до «розпорошення» власності через акціонування та розподіл відповідальності;
- розширенням кредитно-фінансової сфери, що виявляється в широкому спектрі форм фінансового підприємництва, яке відіграє важливу роль у рамках ринкової інфраструктури;
- зростанням значення орендних відносин, зокрема лізингу, як сфери застосування підприємництва;
- зростанням ролі інформаційних ресурсів на сучасному етапі НТП, а відтак особливим місцем інноваційного підприємництва серед інших видів підприємницької діяльності;
- формуванням венчурного (ризикового) підприємництва у різних сферах та розвитком франчайзингових договірних відносин між дрібними та великими підприємствами;
- створенням різноманітних підприємницьких структур, які мають право на засадах добровільності об'єднувати свою інноваційну, маркетингову, виробничу, постачальницько-збутову, фінансову та соціальну діяльність.
Таблиця 1
Порівняльна таблиця організаційно-правових форм підприємницької діяльності
| Організаційно-правова форма | Сутнісно-змістова характеристика | Переваги | Недоліки |
| Одноосібна власність | Підприємство, власником якого є фізична особа або сім'я | - Простота заснування; - Повна свобода, само-стійність та оператив-ність дій підприємця; - Максимальна мотивові-ність до ефективного господарювання; - Гарантоване збережен-ня комерційної таємниці | - Труднощі із залученням великих інвестицій та одержанням кредитів; - Повна відповідальність за борги; - Відносно невелика тривалість функціонування |
| Господарське товариство (партнерство) | Об'єднання капіталів кількох фізичних або юридичних осіб за умов однакового розподілу ризику і прибутку; спільного контролю результатів бізнесу; безпосередньої участі в здійсненні діяльності | - Більш широкі можливості виробничої та комерційної діяльності; - Збільшення фінансової незалежності йдієздатності; - Підвищення якості контролю та управління за рахунок розподілу обов’язків; - Можливість залучення до управління товариством професійних менеджерів | - Загроза усім партнерам внаслідок солідарної майнової відповідальності; - Можливість виникнення внутрішніх суперечок між засновниками товариства - Можливість розголошення комерційної таємниці та більша ступінь господарського ризику через недостатню мотивованість окремих учасників товариства |
| Корпорація (акціонерне товариство) | Підприємство, власниками якого є акціонери, котрі мають обмежену відповідальність (у розмірі свого внеску в акціонерний капітал) і пропорційно грошовому внеску розпоряджаються прибутком | - Різноманітні можливості залучення необхідних інвестицій (кредити, емісії); - Більша можливість постійного нарощування обсягів виробництва чи послуг; - Існування тільки обмеженої відповідальності акціонерів; - Стабільний (тривалий) характер функціонування | - Наявність розбіжностей між правом власності і функцією контролю діяльності; - Сплата більших податків через оподаткування спочатку прибутку, а потім одержуваних дивідендів; - Існування потенційної можливості посадових осіб впливати на діяльність корпорації у власних інтересах |
У практиці господарювання виокремлюють дві моделі підприємницької діяльності: класичну, яка орієнтується на максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства, та інноваційну, яка передбачає активне використання переважно інноваційних організаційно-управлінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері бізнесу.
Існують два основні види підприємницької діяльності - виробнича та посередницька.
Виробнича діяльність може мати основний (створюється й реалізується готовий до кінцевого споживання виріб) та допоміжний характер (інжинірингова, консалтингова, лізингова, маркетингова, проектувальна, факторингова та інша діяльність).
Посередницька діяльність полягає у репрезенованні інтересів виробників або споживачів. Найпоширенішими формами є агентування (дії агента від імені та на користь окремого суб’єкту ринку), аукціонна торгівля, торгово-комерційна діяльність, біржове підприємництво.
Основними функціями підприємницької діяльності вважають: 1) творчу - генерування й активне використання новаторських ідей, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві); 2) ресурсну - формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів; 3) організаційно-супровідну - практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ.
Виробнича підприємницька діяльність може мати основний чи допоміжний характер. До основних належать:
виробнича - вид підприємницької діяльності, у процесі якої створюються й реалізуються готові до кінцевого споживання вироби;
невиробнича або д опоміжна діяльність- вид підприємництва, що носить здебільшого неуречевлений характер, тобто інжинірингова, консалтингова, лізингова, маркетингова, проектувальна, факторингова та інша подібна діяльність;
посередницька - полягає в інтеграції економічних інтересів виробників та споживачів;
фінансова - полягає в акумулюванні тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, наданні кредитів, посередництві у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами й окремими фізичним особами. Фінансові установи представлені державними та комерційними банками, страховими компаніями та інвестиційними фондами.
