Опіка та піклування над дітьми

 

Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється через усиновлення, встановлення опіки, піклування та патронату.

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Усиновленою може бути лише дитина до 18 років, хоча у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку, а дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення.

Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні. Проте, за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

Усиновлювач повинен бути старшим за дитину, яку він всиновлює, не менше ніж на 15 років, а якщо всиновлюється повнолітня особа, то різниця у віці має становити не менше 18 років.

Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі, а якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.

Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Проте, якщо вони проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Окрім того, не можуть бути усиновлювачами особи, які:

1. обмежені у дієздатності

2. визнані недієздатними

3. позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені

4. були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини

5. перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері

6. зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами

7. не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу)

8. страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я України.

За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

1. у сім’ї якого виховується дитина

2. який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється

3. який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами

4. який є родичем дитини

5. які є подружжям.

Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім’ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства забороняється.

Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Така згода має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

 

Без згоди батьків усиновлення дитини провадиться, якщо вони:

1. невідомі

2. визнані безвісно відсутніми

3. визнані недієздатними

4. позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.

Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

Для усиновлення дитини потрібна також згода самої дитини. Згода дитини на усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові. Дитина при цьому має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Проте усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв’язку з віком або станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення.

На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально. Без згоди другого з подружжя усиновлення дитини може бути проведене, якщо він визнаний безвісно відсутнім, недієздатним, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

На усиновлення дитини, над якою встановлено опіку або піклування, а також на усиновлення дитини, над батьками якої встановлено опіку або піклування, потрібна письмова згода опікуна або піклувальника, незалежно від згоди батьків. Якщо опікун або піклувальник не дав згоди на усиновлення дитини, така згода може бути дана органом опіки та піклування.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття. Дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть кримінальну відповідальність.

З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов’язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

1. воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання

2. дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення

3. між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.

Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.

Опіка, піклування встановлюється над дітьми, які залишилися без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

Опікун, піклувальник зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Він має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням її думки та рекомендацій органу опіки та піклування.

Опіка встановляється над дітьми, які не досягли 14 років, а піклування – над дітьми у віці від 14 до 18 років.

За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату.

За виховання дитини патронатному вихователю встановлюється плата, розмір якої визначається за його домовленістю з органом опіки та піклування.

Патронатний вихователь зобов’язаний:

забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо

створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку

захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклувальник, без спеціальних на те повноважень.