НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
Історія України. Всесвітня історія
5–9 класи
Рівень стандарту
ВСТУП ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
5-й клас (35 годин)
Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів.
Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України.
Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:
• забезпечення формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією;
• забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, потрібних для вивчення історії;
• ознайомлення з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;
• збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;
• послідовне втілення загальнолюдських цінностей;
• врахування вікових особливостей.
Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів та сформовані вміння, то історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу.
| ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України - складова всесвітньої історії. | Учень/учениця: користується підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом тощо). застосовує поняття “історія”. | |
| Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні джерела. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї. Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Найвидатніші скіфські пам’ятки. Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (наматеріалі історії рідного краю). Давні слов’яни. Історики про походження українського народу. Легенда про заснування Києва. Наш край. | Учень/учениця: розрізняє умовні позначки на історичній карті. Знаходить на карті відповідь на запитання вчителя. Креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати. Співвідносить рік зі століттям. Пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часи; про походження тризубу й етноніму “Україна”. Свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію. Відрізняє науково-популярний історичний текст від художньо-образного. Знаходить у тексті відповіді на запитання. | |
| Узагальнення | ||
| Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви “Русь”. Київська держава за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська Лавра. Пам’ятки книгописання. Перші школи Київської Русі. Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. “Повчання дітям”. Київська Русь і монгольська навала. Літописи про боротьбу з монголами. Галицько-Волинська держава. Данило Романович. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький. Наш край. | Учень/учениця: знаходить на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо. Визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення. Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби. За текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію. Вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію. Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток. Розповідає про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби. Відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих. Складає простий план до науково-популярного тексту підручника. Виокремлює в тексті головне й другорядне. Оцінює інформацію з історичних джерел. | |
| Узагальнення | ||
| Тема 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства. Запорізька Січ - козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії. Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Гетьман Б. Хмельницький. Українська козацька держава. Українсько-московський договір 1654 року. Українська козацька держава другої половини ХVІІ ст. Гетьманщина. І.Самойлович. І. Мазепа. Д.Апостол. Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. Ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі (історичні джерела). Поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода. Наш край. | Учень/учениця: знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини. Визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі. Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби. Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток. Стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст. Висловлює ставлення до подій та постатей. Розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби. Докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на питання. За текстом складає план перебігу подій. Моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв, тощо. Визначає належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх із попередньою епохою. Порівнює (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події. | |
| Узагальнення | ||
| Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”. В. Антонович, І. Франко, Леся Українка, В.Короленко, Д.Яворницький та інші в національно-культурному житті другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. Меценатство. Україна у Першій світовій війні. Відродження Української держави в 1917-1920 рр., Центральна Рада. М.Грушевський. Встановлення більшовицької влади в Україні. Україна у складі СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932-1933 років. Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.) - складова Другої світової війни. Життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення України. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю).Післявоєнна відбудова. О. Довженко. Україна у 50-80-ті роки ХХ століття. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура. Наш край. | Учень/учениця: показує на карті територію України, області, найбільші міста. Ставить запитання до історичної карти. Переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історизми. Встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних подій. Називає найважливіші події та найвизначніші постаті. Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти). Складає план розповіді про подію. Складає запитання про історичні події та постаті. Ділиться враженнями щодо історичних подій та постатей. Визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику. Дає повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника). Наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст. | |
| Узагальнення | ||
| Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України - основний закон держави. Територія, населення, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі. | Учень/учениця: показує на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р. Встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів. Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти). Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня. | |
| Підсумкове узагальнення | ||
| Резерв |
