Клас. Вступ до історії. Пропедевтичний курс

		ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
		Розділ І. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ Що таке істоpiя. Історія моєї країни та історія моєї родини, чому важливо їх знати. Як історики встановлюють час події. Що таке лінія часу і як розв’язувати хронологічні задачі. Календар та поділ часу. Про що може розповісти історична карта. Що треба знати, щоб користуватися історичною картою. Як історична карта розповідає про народи, які жили на теренах України в минулому. Хто такі вчені-історики і як вони довідуються про минулі часи. Кому належить слава найвидатніших істориків України: В.Хвойко, Д. Яворницький, М.Грушевський. Практичне заняття: Про можна дізнатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево.	Учень/Учениця: називає і пояснює поняття: « історія», «історія України», «всесвітня історія», «лінія часу», «календар», «історична карта», «учений-історик»; пояснює, як відбувається відлік часу в історії, креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати; розрізняє умовні позначки на історичній карті, з находить на карті територію України, території розселення різних народів, окремі історичні пам’ятки; розповідає про працю і відкриття видатних істориків України; про історію сім’ї і родинне дерево; складає запитання про історичне минуле до тексту підручника; добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій; висловлює ставлення до вивчення історії свого народу і країни
		Розділ ІІ. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ Що таке археологія та кого називають археологами. Як археологічні розкопки розповідають про життя різних народів на території України. Де зберігають віднайдені археологами пам’ятки. З яких писемних джерел історики дізнаються про минуле. Про що можуть розповісти пам’ятки писемності. Чому найдавніші книги з розповідями про минуле називають літописами. Де зберігають історичні документи. Про що розповідають монети. Якими грішми користувалися люди, які жили в Україні в минулому. Чому герби є важливими для вивчення минулого. Звідки походить тризуб. Що означає назва рідного міста (села). Чому топоніми – свідки минулого. Що розповідає літописна легенда про походження Києва. Як називали свої землі та себе самих наші предки в різні часи. Практичне заняття. Як пісні і казки повідомляють про минуле. Якими традиціями побуту Україна відома у світі.	Учень/Учениця: знаходить на історичній карті України Київ, називає і пояснює поняття: « археологія», «археологічні розкопки», «писемні історичні джерела», «літописи», «історичні документи», «герб», «тризуб», «топонім» наводить приклади історичних пам’яток, писемних джерел, історичних назв своєї місцевості, творів фольклору і традицій, з яких можна довідатися про минуле; розповідає, як історики довідуються про минулі часі на основі археологічних розкопок, писемних джерел, монет і грошей, назв населених пунктів, пісень, казок та традицій побуту. переказує легенду про походження Києва; складає простий план тексту підручника, зокрема у вигляді запитань; відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти і складає запитання до них; висловлює ставлення щодо необхідності збереження історичних джерел і дбайливого ставлення до пам’яток
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІІІ. ВИЗНАЧНІ ПОДІЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Що відомо про початки Київської держави. Що таке християнство. Що розповідає літопис про хрещення киян. Чому князя Володимира нащадки називають Великим. Хто такі козаки. Хто став героєм народної пісні про Байду. Якими походами уславилися козаки на чолі з П.Конашевичем-Сагайдачним. Що вражало чужинців у козацьких порядках. Як було створено університет в Харкові. Чому він носить ім’я Василя Каразіна. Хто і чому боровся за українську державу у 1917-1920 рр. Чому в Україні святкують 9 травня? Про що може розповісти прадідусева медаль. Чому існує традиція покладати квіти до пам’ятників воїнам. Як Україна стала незалежною? Чому 1 грудня 1991 року – важлива подія сучасної історії? Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) бережуть пам’ять про події минулого.	Учень/Учениця: називає описані події, діячів: князя Володимира Великого, П.Конашевича-Сагайдачного, І.Котляревського, М.Грушевського; називає і позначає на лінії часу: Х ст., ХУІ ст., 1917-1920 рр., 1945 р., 1991 р.; співвідносить рік зі століттям; знаходить на карті території, пов’язані з названими подіями, свогокраю, місцевості історичні назви; називає і пояснює поняття: «Київська держава»,«християнство», «козацтво», «університет», «українська держава», «День перемоги», «незалежність України»; описує життя козаків, окремі події 1917-1920 рр., проголошення незалежності 1 грудня 1991 р.; за текстом складає план перебігу події; зв’язано розповідає про історичну подію; виокремлює в тексті головне й другорядне; складає запитання про історичні події та постаті; переказує відомості та висловлює думки про походження історичних назв у своїй місцевості; висловлює власне ставлення до подій, що висвітлюються.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІV. ВИДАТНІ ІСТОРИЧНІ ДІЯЧІ Що дізнаємося з історії про княгиню Анну Ярославівну. Які свідчення про князя Данила Романовича збереглися в літописі. Чому Данилові Галицького ставлять пам’ятники? Чому князя Василя-Костянтина Острозького називали некоронованим королем Русі.Що зробив князь для розвитку культури та освіти. Чим уславився Богдана Хмельницький. Як українські міста бережуть пам’ять про події Національно-визвольної війни. Чому гетьманські клейноди зберігаються в різних музеях Європи. Чому гетьмана Івана Мазепу називають будівничим української культури. Які пам’ятки часів І. Мазепи прикрашають сучасні міста. Чим В.Вернадський прислужився українській історії. Чому головна наукова бібліотека в Україні носить ім’я В.Вернадського. Практичне заняття. Які історичні діячі уславили мій край.	Учень/Учениця: знаходить на карті місця пов’язані з названими постатями; називає і позначає на лінії часу століття, коли жили названі діячі; називає діячів та пояснює їхній внесок в історію; наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток, пов’язаних з життям і діяльністю названих постатей; називає і пояснює поняття: «Національно-визвольна війна», «гетьманські клейноди»; витлумачує історичні поняття своїми словами на основі тексту підручника; характеризує історичні постаті, використовуючи текст підручника та ілюстрацію; докладно переказує текст підручника, вибудовуючи розгорнуту відповідь. складає запитання про історичних діячів і події, пов’язані з їх життєдіяльністю; находить в інших джерелах за вказівкою вчителя відомості про історичних діячів краю і розповідає про них; висловлює власне ставлення постатей та їх внеску в історію.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ V. ВИЗНАЧНІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ Коли, хто й навіщо спорудив Софійський собор. Чому собор є міжнародною культурною пам’яткою. Що таке ікони. Що відомо про найдавніші ікони. Де зберігаються ці пам’ятки. Холмська ікона Богородиці. Що можуть розповісти про лицарську добу замки та фортеці. Чому Бахчисарайський палац вважають святинею кримськотатарського народу. Як бережуть спадщину минулого сьогодні. Коли виникла Києво-Могилянська академія. Хто в ній навчався. Чому її називають осередком мистецтв та науки, пам’яткою духу. Парк «Софіївка» в Умані як найвидатніша пам’ятка садово-паркового мистецтва України. Про яке ставлення людей до довкілля він свідчить. Практичне заняття. Які сторичні пам’ятки уславили моє місто (село).	Учень/Учениця: показує на карті місця розташування названих пам’яток; називає пам’ятки та постаті, з якими вони пов’язані; встановлює хронологічну послідовність створення названих пам’яток; будує розгорнутий опис пам’ятки на основі тексту, ілюстрації та джерела; витлумачує історичні поняття своїми словами на основі тексту та застосовує для розв’язання пізнавальних завдань; складає план розповіді про пам’ятку та розповідає за планом, вживаючи історичні поняття та терміни; складає запитання про історичні пам’ятки, події та постаті; висловлює власне ставлення до названих пам’яток і необхідності їх збереження; наводить приклади пам’яток свого краю та описує їх.
		Узагальнення до курсу«Що ми тепер знаємо про історію нашої Батьківщини». Тематичне оцінювання
		Резерв