Обстеження хворих з хірургічними захворюваннями живота

Тема лекції

Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів черевної порожнини.

План

1. Безпосереднє обстеження хворих з хірургічними захворюваннями живота. Основні спеціальні та інструментальні дослідження: езофагогастроскопія, ультразвук, рентгеноскопія, лапароскопія.

2. Аномалії розвитку черевної стінки, пупка та внутрішніх органів.

3. Черевна грижа. Класифікація, клінічні ознаки, принципи лікування.

4. Хірургічні захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, прямої кишки, жовчного міхура, підшлункової залози. Клінічні ознаки цих захворювань і принципи лікування.

І. Обстеження хворих з хірургічними захворюваннями живота.

Огляд, пальпація, перкусія, аускультація.

Огляд. Обстеження починають з огляду ротової порожнини. Язик при багатьох хірургічних захворюван­нях стає сухим, вкривається нальотом. При розвитку пери­тоніту, гострої механічної непрохідності кишок язик сухий, як “щітка”.

При огляді живота звертають увагу на його форму, величину, старанно оглядають шкіру і ділянки можливих локалізацій зовнішніх гриж.

Живіт може бути рівномірно здутим: наприклад, при паралітичній непро­хідності кишок у результаті розвитку перитоніту. Важливе діагностичне значення має визначення рухомості передньої че­ревної стінки при диханні. При перфораціях порожнистих органів (шлунка, кишок) живіт напружений, втягнутий і передня черевна стінка не бере участі в акті дихання.

Під час огляду шкіри живота звертають увагу на наявність розширених вен, що є ознакою цирозу печінки і портальної гіпертензії. Петехії, крововили­ви.

Пальпацію слід проводити обережно, спочатку поверхнево, щоб орієнтовно виявити локаліза­цію найбільшої болючості в животі.

Визначають симптом Щоткіна-Блюмберга - поява силь­ного болю після повільного натискання і швидкого забирання руки, якою на­тискали на черевну стінку.

Перкусія живо­та дає змогу виявити пневмоперитонеум (повітря у вільній черевній по­рожнині), здуття кишок (метеоризм), випіт, наявність крові, шлунково-кишко­вий вміст при перфораціях і розривах порожнистих органів. При вислуховуванні (аускультації) живота можна почути кишкову пе­ристальтику. Вона може бути посиленою, з металічним відтінком у хворих із механічною формою гострої непрохідності кишок, або різко послабленою - при парезі кишок.

В оцінці стану шлунково-кишкового тракту важливе значення має дослі­дження прямої кишки, яке дає можливість визначити різні запальні процеси у малому тазі, пухлини прямої кишки та ін.

Обстеження хворих з хірургічними захворюваннями живота

Огляд	Язикстає сухим або сухий, як “щітка”, вкривається нальотом
Живіт. Звертають увагу на форму, величину, старанно оглядають шкіру і ділянки можливих локалізацій зовнішніх гриж, наявність розширених вен, петехії, крововили­ви. Живіт може бути рівномірно здутим, напружений, втягнутий. Передня черевна стінка не бере участі в акті дихання.
Пальпація	Виявляють локаліза­цію найбільшої болючості в животі	симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний
Перкусія	Перкусія живо­та дає змогу виявити пневмоперитонеум, здуття кишок (метеоризм), випіт, наявність крові, шлунково-кишко­вий вміст при перфораціях і розривах порожнистих органів.
Аускультація	Можна почути кишкову пе­ристальтику. Вона може бути посиленою, з металічним відтінком у хворих із механічною формою гострої непрохідності кишок, або різко послабленою - при парезі кишок.
Дослі­дження прямої кишки	В оцінці стану шлунково-кишкового тракту важливе значення має дослі­дження прямої кишки, яке дає можливість визначити різні запальні процеси у малому тазі, пухлини прямої кишки та ін.
Додаткові методи обстеження	Лабораторні дослідження	ЗАК, ЗАС, аналіз крові на цукор гематокрит, кількість тромбоцитів, швидкість крово­течі та час згортання крові, групу крові і резус-фактор
Біо­псія	Прижиттєве взяття певних ділянок тканин для гістологічного дослі­дження.
Інструментальні дослідження	Термометрія та вимірювання артеріального тиску, часто визначають температуру у прямій кишці
Рентгенологічне обстеження	рентгенографія, пошарову томографію, комп'ютерну томографію
Ендоскопія:.	ректороманоскопія, колоночкопія, лапароскопія ФГДС
Радіоізотопне дослідження.	введенні радіоактивних ізотопів, результат фіксують за допомогою спеціального апарата-індикатора - радіо­ізотопного сканера.
Ультразвукове дослідження.	Ультразвукове дослідження не шкідливе і за своєю інформативністю перевищує рентгенологічне
МРТ	Ре­зонансного магнітного випромінювання, яке виникає в органі або в тканинах під дією спрямованого потужного електромагнітного випромінювання. Інфор­мація фіксується і обробляється на комп'ютері. Метод дозволяє визначити фор­му, розміри, наявність патологічних утворів з відоб­раженням поперечного