Система нижньої порожнистої вени

Анатомія венозних судин та лімфатичної системи

 

ЛЕКЦІЯ №8

План лекції:

1. Система верхньої порожнистої вени.

2. Вени голови та шиї: внутрішня яремна вена, зовнішня яремна вена, передня яремна вена.

3. Вени верхніх кінцівок: поверхневі та глибокі.

4. Вени грудної клітки: непарна, напівнепарна, плечо-головна.

5. Система нижньої порожнистої вени.

6. Вени черевної порожнини. Вени порожнини таза. Система ворітної печінкової вени.

7. Вени нижніх кінцівок: поверхневі та глибокі.

8. Загальна характеристика лімфатичної системи. Класифікація лімфоїдних органів: первинні лімфоїдні органи (червоний і жовтий кістковий мозок, загрудинна залоза), вторинні лімфоїдні органи (селезінка, лімфатичне кільце глотки, регіонарні лімфатичні вузли). Особливості будови, топографія, значення лімфоносних судин: лімфатичних капілярів, лімфокапілярних сіток, лімфатичних судин, лімфатичних стовбурів та проток.

9. Лімфоносні судини та лімфатичні вузли ділянок тіла. Шляхи відтоку лімфи. Лімфа: її склад, функції.

10. Латинські терміни: vena cava superior, vena cava inferior, vena pоrtae (hepatis), ductus thoracicus, ductus lymphaticus dexter, nodi lymphatici, lіеn, thymus, medulla ossium rubra, medulla ossium flava.

Вени великого кола кровообігу.

 

З усіх органів і тканин кров відтікає у верхню та нижню порожнистівени, які впадають у праве передсердя. Виділяють окремо систему ворітної вени.

Система верхньої порожнистої вени

Верхня порожниста вена (v. cava superior) збирає кров з голови, шиї, верхніх кінцівок, стінок грудної порожнини. Вона утворюється при злитті правої та лівої плечоголовних вен на рівні з'єднання І ребра з грудниною. В неї впадає непарна вена.

Плечоголовні вени (права і ліва) формуються кожна внаслідок злиття підключичної та внутрішньої яремної вен. У плечоголовні вени впадають вени щитоподібної залози та внутрішні грудні.

Вени голови та шиї вливаються у триосновні парні стовбури: внутрішню, зовнішню та передню яремні вени.

Внутрішня яремна вена збирає кров із порожнини черепа, а також із зовнішньої поверхні голови та від язика, глотки, щитоподібної залози. Вона починається в ділянці яремного отвору і на шиї проходить у складі судинно-нервового пучка.

Зовнішня яремна вена збирає кров з потиличної ділянки, вушної раковини. Вона впадає в підключичну вену.

Передня яремна вена збирає кров з передньої ділянки шиї над під'язиковою кісткою і впадає у зовнішню яремну або підключичну вену.

Вени верхньої кінцівки.

Розрізняють поверхневі та глибокі вени верхньої кінцівки. Поверхневі вени – це головна вена (латеральна) і основна вена (медіальна). У ділянці ліктьової ямки вони з'єднуються короткою проміжною веною ліктя. Головна вена впадає в пахвову, а основна в плечову. Ці вени формуються на кисті.

Глибокі вени верхньої кінцівки супроводжують артерії (переважно по дві вени на одну артерію). Ліктьові та променеві вени формують дві плечові вени, які утворюють одну пахвову вену.

Підключична вена лежить на верхній поверхні І ребра, попереду від однойменної артерії. Зливаючись із внутрішньою яремною веною, вона формує плечоголовну вену. Ліва та права плечоголовні вени, зливаючись, утворюють верхню порожнисту вену.

Вени грудної порожнини представлені непарною та напівнепарною венами, які збирають кров із стінок і органів правої та лівої половини грудної порожнини. Вони лежать у задньому середостінні, напівнепарна вена впадає в непарну, а остання – у верхню порожнисту вену.

На передній стінці грудної порожнини розташовані внутрішні груднівени. Вони супроводжують однойменні артерії і впадають у плечоголовні вену.

Система нижньої порожнистої вени

Нижня порожниста вена (v. cava inferior) лежить на задній стінці черевної порожнини, справа від аорти. Вона формується на рівні IV поперекового хребця при злитті правої та лівої загальних клубових вен, проходить через діафрагму в грудну порожнину і впадає у праве передсердя. Нижня порожниста вена має такі протоки: поперекові, нижні діафрагмальні, ниркові, надниркові, праві яєчкові (яєчникові), печінкові вени.

Вени нижньої кінцівки, як і вени верхньої кінцівки, поділяються на поверхневі та глибокі.

До поверхневих вен належать мала та велика підшкірні (заховані) вени.

Мала захована вена починається із вен внутрішнього краю стопи, піднімається по задній поверхні гомілки, де в ділянці підколінної ямки впадає в підколінну вену.

Велика захована вена, починаючись від венозного сплетення тильної поверхні стопи, проходить по медіальній поверхні гомілки та стегна і по передній поверхні його досягає розтвору захованої вени, де й впадає у стегнову вену.

Глибокі вени нижньої кінцівки на стопі та гомілці попарно супроводжують однойменні артерії. В підколінній ямці вони, зливаючись, утворюють підколінну вену. Остання переходить у стегнову вену. Стегновавена проходить під пахвинною зв'язкою в черевну порожнину і продовжується у зовнішню клубову вену. Зовнішня клубова вена на рівні крижово-клубового суглоба зливається із внутрішньою клубовою веною, яка збирає кров із органів і стінок малого таза, і утворює загальну клубову вену. Ліва та права загальні клубові вени формують нижню порожнисту вену.

Система ворітної вени

Ворітна вена (печінки) v. portae (hepatis) формується із вен непарних органів черевної порожнини: шлунка, тонкої і товстої кишок (за винятком відхідникового каналу), селезінки, підшлункової залози. Основними притоками ворітної вени є верхня та нижня брижові і селезінкова вени, які зливаються між собою позаду головки підшлункової залози. Ворітна вена розміщена в товщі печінково-дуоденальної зв'язки позаду печінкової артерії і загальної жовчної протоки. У складі цієї зв'язки вона проходить у ворота печінки, де поділяється на праву та ліву гілки, які у паренхімі печінки розпадаються на дрібні гілки, що дають початок синусоїдним капілярам. Венозна кров від печінки відтікає у нижню порожнисту вену по печінкових венах.