1. Гіпертонія - поширене і незагрозливе захворювання.
Частково правильно, нею (за результатами епідеміологічних досліджень) хворіє біля 40% дорослого населення країни. 15-20% всіх
А ось що стосується "невинності" гіпертонії... Розміркуйте самі: вона є фактором ризику атеросклерозу, серцевої і ниркової недостатності. Ішемічна хвороба серця при ній буває в 3-4 рази частіше, а мозковий інсульт - в 7 разів частіше.
2. Повні люди більш схильні до гіпертонії.
Правильно. Більше того, вчені вирахували математичну залежність між зайвою вагою і тиском. Кожний кілограм скиненої ваги зменшує систолічний тиск на 1 мм рт. ст., а діастолічний - на 0,5 мм.
3. Підвищений тиск частіше турбує представників сильної статі.
Правильно, але це стосується тільки чоловіків середнього віку. Жінки, після п'ятидесяти, частіше звертаються до кардіолога. Справжня причина цього знаходиться в безпосередньому веденні іншого лікаря - гінеколога. Справа в тому, що жіночі статеві гормони (естрогени) є свого роду оберігачами судин. Коли функція яєчників згасає, естрогенів стає катастрофічно мало. Такі гормональні зміни призводять до вирівнювання кількості пацієнтів мужчин і жінок, що мають підвищений рівень АТ.
4. Показники нормального тиску для пацієнтів 30-ти і 50-ти річного віку відрізняються.
Неправильно. Вікові норми є тільки для дітей. Для всіх дорослих нормальним рахується тиск не вище 140/90 мм рт. ст. Перевищення даного показника є проявом артеріальної гіпертензії.
5. Шкідливі звички (тютюнопаління і алкоголь) в першу чергу шкідливі для серця.
Правильно. Куріння сприяє ранньому розвитку атеросклерозу. Нікотин прискорює серцевий ритм і приводить до спазмів судин. Кожна цигарка підвищує тиск навіть у запеклих курців: на першій хвилині - на 15 мм рт. ст., на четвертій - на 25!
З алкоголем ситуація суперечлива. Більшість дослідників вважають, що "чуть-чуть" все-таки можна. Деякі - що не можна взагалі. На думку вчених, безпечним "чуть-чуть" є 50 грамів горілки в день для чоловіків і 25 - для жінок (або еквівалент даної дози).
6. Гіпертонічна хвороба завжди супроводжується головними болями, слабістю, відчуттям апатії, миготінням "мушок" перед очима і зниженою працездатністю.
Неправильно. Гіпертонія може протікати безсимптомно! Висновок: кожна людина старше 18 років повинна міряти свій тиск раз на два роки. Після 35 років - щорічно.
7. Люди, які ведуть активний спосіб життя, менше хворіють артеріальною гіпертензією.
Правильно, якщо мова йде про регулярні заняття спортом, але без "олімпійських" рекордів. Легкі фізичні навантаження (особливо ходьба, біг підтюпцем, плавання) корисні для серця. Але якщо "фізкультурою" доводиться займатися зранку до ночі (наприклад, сапаючи грядки), то ризик розвитку гіпертонії збільшується. Тим можна пояснити той факт, що рівень артеріального тиску в жителів сілької місцевості вищий ніж у міських.
8. Рекомендації лікарів відносно раціонального харчування - не більше ніж... рекомендації.
Неправильно. Зловживання солодощами, жирною їжею, кухонною сіллю і продуктами багатими холестерином має негативні наслідки. Надлишок жирів "осідає" на стінках судин, утворюючи атеросклеротичні бляшки. Переїдання веде до появи зайвої ваги. Щоб "обслужити" додаткову вагу, серце повинно працювати з підвищеним навантаженням.
Кавоманам корисно буде дізнатися, що навіть одна філіжанка кави в день (не кажучи про п'ять-шість) збільшує ризик розвитку гіпертонії в три рази. До речі, філіжанка кави підвищує тиск на 3 одиниці в людей здорових і на 8 - у тих, хто має проблеми з тиском.
Для тих, хто віддає перевагу солоному, вчені приберегли досить переконливі докази. Виявляється, що знизити верхній тиск на 5-10 одиниць допоможе... сіль, якщо зменшити її кількість до 6 грамів (пів чайної ложки) в день.
9. Підвищений тиск в останні місяці вагітності - звичне явище.
Неправильно. В більшості вагітних тиск навпаки падає. В деяких після дванадцятого тижня вагітності тиск, дійсно, може підвищуватися на 25 (верхній) і 15 (нижній) одиниць. Але якщо підвищення тиску супроводжується поганими аналізами сечі (наявністю білка) і (або) набряками, це вже стає небезпечно для здоров'я.
Дуже важливий нюанс: щоб знизити артеріальний тиск, не всі поради підходять вагітним жінокам. Їм не можна худнути, самостійно екпериментувати з сіллю
(забудьте про безсольові дієти) і фізичним навантаженням. А знижувати артеріальний тиск можна лише під контролем лікаря акушер-гінеколога та кардіолога.
10. При гіпертонічній хворобі ліки потрібно приймати в тому випадку, коли тиск "підскочив" або під час профілактичного курсу лікування.
Неправильно. Якщо поставлений діагноз "гіпертонічна хвороба", без таблеток не обійтись (винятком є легкі форми, які піддаються "дієтичній" корекції). Це означає, що кожного дня потрібно приймати ліки для того, щоб тиск не "скакав". Створюється свого роду "фон", приякому тиск, якщо і підскакує, то не настільки високо і небезпечно. А гіпертонічний криз (коли тиск підвищується дуже сильно і швидко) відноситься до суто "лікарняних" випадків і потребує спеціального лікування. Адже знижувати тиск потрібно правильно: різке зниження тиску нічим не ліпше від його підвищення. При правильно підібраному лікуванні кризів не повинно бути.
11. Визначити гіпертонію можна за результатами одиного вимірювання.
Неправильно. Діагноз "гіпертонія" ставиться, якщо підвищений тиск реєструється під час трьох повторних візитів до лікаря, за умови, що тиск міряли правильно.
До речі, спеціалісти виділяють особливий вид хвороби - "гіпертонія білого халата". Це такий стан пацієнта, при якому в кабінеті лікаря тиск в нього підвищується, а за порогом - знижується. В таких випадках необхідне спеціальне дослідження: добовий моніторинг артеріального тиску. Протягом доби за тиском слідкує запрограмований комп'ютер. Аналіз п'ятидесяти (і більше) вимірювань дозволяє зафіксувати особливості, які звичайно виявити неможливо: наприклад, поведінка тиску вночі. Адже недостатнє зниження тиску під час сну - показник того, що підвищення тиску позначилося на "здоров'ї" серцевого м'яза і (або) нирок. Ці нюанси дозволяють краще підібрати ліки.
Трохи статистики
ü В високорозвинених країнах підвищений тиск - проблема малозабезпечених верств населення, а в країнах що розвиваються - навпаки.
ü Представники негроїдної раси хворіють на гіпертонічну хворобу частіше.
ü Серед європейців найкраще справи з тиском ідуть в іспанців: сієста (післяобідній віпочинок) - дуже добра профілактика гіпертонії.
ü Серцево-судинні захворювання є причиною 60% всієї смертності на земній кулі.
Фактори ризику:
ü спадково-конституційні властивості;
ü психоемоційні перевантаження;
ü професійні шкідливості (шум, вібрація);
ü симпатикотонія;
ü особливості харчування (надміра nаcl, зловживання алкоголем, нікотином, жирною і солоною їжею);
ü недостача іонів mg2+;
ü надлишкова маса тіла та малорухомий спосіб життя.
Патогенез: найбільш прийнятною на сьогоднішній день залишається теорія "Неврозу вищої нервової діяльності", згідно з якою пусковим механізмом гіпертензії є порушення центральної регуляції тонусу вегетативної нервової системи. В подальшому до цього механізму приєднуються і гуморальні фактори регуляції артеріального тиску. Основними факторами, які сприяють таким порушенням є:
1) спадкова схильність;
2) вікова перебудова діенцефально-гіпоталамічних структкур;
3) нервово - психічне перенапруження.
· Зміни в ЦНС призводять до гіпертонусу симпатичної нервової системи. Це супроводжується збільшенням викиду симпатичних амінів (адреналіну і норадреналіну), що призводить до підвищення АТ. Основою такого підвищення тиску є посилення сили і частоти серцевих скорочень, тому гіпертензія буде з переважним підвищенням систсистолічного АТ.
· В подальшому приєднуються зміни в ренін-ангіотензивній системі. Нирки виробляють більшу кількість реніну ніж в нормі. В плазмі крові ця речовина трансформується в ангіотензин І. Під впливом ангіотензинперетворюючого фактору (АПФ) він перетворюється в ангіотензин ІІ, який має потужну судиннозвужуючу дію. Це другий із основних механізмів артеріальної гіпертензії.
· Ще один із основних патогенетичних механізмів артеріальної гіпертензії - затримка води і солі в організмі. Цей механізм забезпечується за допомогою альдостерону - гормону кори наднирника, який має мінералокортикоїдну активність. Цей механізм забезпечує зростання в першу чергу діастолічного артеріального тиску.
Такий механізм розвитку гіпертензії спостерігається приблизно у 90% пацієнтів із артеріальною гіпертензію. Але у деяких пацієнтів є інші механізми, що забезпечують підвищення тиску. Деякі захворювання пошкоджують механізми регуляції АТ внаслідок запальних, дистрофічних, ішемічних і обмінних процесів. В такому випадку гіпертензія є симптомом якогось іншого захворювання і такі випадки гіпертензії носять назву ВТОРИННА АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ.
В залежності від причин, які призвели до гіпертензії, вторинні артеріальні гіпертензії можна розділити на такі групи:
1. Внаслідок ушкодження нирок:
а) паренхіми (ренальні)- гломерулонефрит, пієлонефрит;
б) звуження судин (вазоренальні) - вроджені звуження, атеросклероз судин.
2. Ендокринна гіпертонія внаслідокураження:
а) гіпофіза (хв. Іценко-Кушинга);
б) щитоподібної залози (тіреотоксикоз);
в) наднирників (с-дм Кона, Іценко-Кушинга та ін.).
3. Ятрогенні (медикаментозні):
а) прийом гормональних контрацептивів;
б) прийом глюкокортикоїдів.
4. Гемодинамічні гіпертонії:
а) повна аV - блокада;
б) атеросклероз аорти (у людей похилого віку);
в) коарктація аорти.
5. Нейрогенні або центральні при ураженні ЦНС:
а) травмою;
б) пухлиною;
в) інфекцією.
Клінічна картина
Основним клінічним симптомом артеріальної гіпертензії є підвищення АТ.
Норма - 100-139/60-89 мм рт. ст.
