Підприємницький ризик: причина та наслідки

В межах управлінського ризику виділяють особливий вид ризику — підприємницький.

Під господарським (підприємницьким) ризиком слід розуміти ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов´язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів. Виходячи з даного визначення, господарський ризик — це явище, ознака і властивість діяльності, а не тільки поняття [3].

Причини, що зумовлюють підприємницький ризик, можна згрупуються за сферою прояву:

1) внутрішні:

- недоліки у системі управління;

- недоліки організації процесу виробництва;

2) зовнішні:

- поведінка контрагентів;

- похибки у визначенні попиту;

- природно-кліматичні умови;

- зміни ринкової кон’юнктури;

- зміни економічних факторів;

- політичні.

Підприємницький ризик характеризується як небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів чи недоотримання доходу в порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів.

Іншими словами ризик — це погроза того, що підприємець зазнає втрат у вигляді додаткових витрат, понад передбачені прогнозом, програмою його дій або отримає доходи нижчі за ті, на які він розраховував. Таким чином, зниження величини передбачуваного доходу, так звана упущена вигода, також входить у категорії ризику. При визначенні суті підприємницького ризику необхідно розрізняти поняття: «витрата», «збитки», «втрати». Будь-яка підприємницька діяльність неминуче пов´язана з витратами, втратами, тоді як збитки мають місце при несприятливому збігу обставин, прорахунках і являють собою додаткові витрати понад намічені. Збитки, втрати, як відомо, не плануються заздалегідь, хоча в деяких випадках передбачаються як потенційно можливі.

Щоб оцінити ймовірність тих чи інших втрат, обумовлених розвитком подій за непередбаченим варіантом, треба насамперед знати всі види втрат, пов´язаних з підприємництвом, і вміти заздалегідь обчислити їх чи виміряти як ймовірні прогнозні величини. При цьому, природно, бажано оцінити кожний із видів втрат у кількісному вираженні і вміти звести їх воєдино, що не завжди вдається зробити.

У підприємницькій діяльності виділяють такі види втрат:

1. Матеріальні втрати — додаткові затрати виробничих ресурсів, не передбачені проектом чи планом, або прямі втрати майна, продукції, енергії,тощо.

2. Трудові втрати — втрати робочого часу, спричинені випадковими непередбаченими обставинами.

3. Фінансові втрати — прямий грошовий збиток, пов’язаний із:

- непередбаченими платежами (виплата штрафів, додаткових податків);

- втратою грошових коштів;

- недоотриманням коштів із передбачених джерел (при неповерненні боргів, зниження ринкових цін на продукцію, що реалізується; не оплата покупцями реалізованої продукції);

- макроекономічними змінами (інфляція, зміна валютного курсу тощо).

4. Втрати часу. На практиці процес прийняття рішень обумовлюється втратами, які виникають внаслідок передчасного прийняття рішень або рішень із запізненням. Таким чином, втрати часу викликаються несвоєчасністю рішення, а також якщо процес реалізації такого рішення відбувається повільніше ніж це передбачалося.

5. Спеціальні втрати — втрати, які проявляються у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю та життю людей, оточуючому середовищу, престижу підприємця або виникають внаслідок інших несприятливих соціальних і морально-психологічних причин.

За видами діяльності розрізняють такі види втрат:

- втрати у виробничому підприємництві;

- втрати у комерційному підприємництві;

- втрати у фінансовому підприємництві.

Розуміння природи втрат у господарській практиці дозволить найбільш повно оцінити негативний вплив на результати такої діяльності будь — якого ризикованого рішення та підвищить ефективність процесу управління ризиком на підприємстві як ситуативної характеристики його діяльності.

Таким чином, вивчення цього питання не виключає ділового ризику в підприємницькій діяльності, але робить цей ризик передбачуваним та управляємим.