Історичні типи світогляду, види світогляду.

Лекція №1 Тема: СВІТОГЛЯД. ЙОГО ФОРМУВАННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ

План

1. Що таке світогляд. Види світогляду.

2. Виникнення релігії. Теологічні теорії походження релігії

3. Перші спроби наукового пояснення походження релігії

4. Наукові теорії походження релігії

5. Історичний характер релігії

6. Поява релігії

7. Чому виникла релігія

8. Первісні вірування

9. Форми первісних вірувань

 

Вступ

Ціль науки – вивчення об’єктивної картини розвитку і будови оточуючого світу та отримання про нього точних знань. Рівень знань кожної епохи в найбільш узагальненій формі проявляється в ведучих теоретичних уявленнях, поняттях і концепціях в даній області. Джерелом формування нових наукових теорій, як правило, є зіткнення старих теорій з новим фактичним матеріалом. Наука розвивається стрибкоподібно, періоди застою перемежовуються накопиченням знань з виходом на нові етапи пізнання. Відомо, що в науці немає абсолютних істин, вона не може запропонувати одразу цілісне уявлення про світ. В цьому вона принципово відрізняється від релігії і міфології, які претендують на остаточне вирішення питання, при цьому мало турбуючись про можливість його перевірки.

 

Що таке світогляд.

Світогляд - це ціла система поглядів на об'єктивний світ і на місце в ньому людини, а також сформовані на основі цих поглядів переконання, ідеали, принципи пізнання й діяльності, ціннісні орієнтації.

Світогляд - це система суспільних уявлень про світ у цілому, про природні й соціальні процеси, що відбуваються в ньому, про відношення людини до оточуючої його дійсності й до самого себе.

Світогляд - це цілісний погляд на світ. Російський філософ XIX ст. Володимир Соловйов у своїй статті "Ідея "надлюдини" визначив світогляд як "розумове віконце".

Світогляд - це фундамент людської свідомості. Отримані знання, переконання, думки, почуття, настрої, які склалися, з'єднуючись у світогляді, представляють певну систему розуміння людиною світу й самого себе. У реальному житті світогляд у свідомості людини - це певні переконання, погляди на світ і своє місце в ньому. Важливим фактором переконання є сумнів, готовність до скепсису. Сумнів необхідний для того, хто хоче просуватися шляхом знання й істини. У противному випадку людина потрапляє на дорогу застою, у болото. Фанатичне, беззастережне наслідування обраній доктрині називають догматизмом, а уникнути цього, як раз й допомагає сумнів. Завжди необхідні творча думка й критичність.

Отже, світогляд - це сукупність поглядів, оцінок, принципів, певне бачення й розуміння світу, а також програма поведінки й дій людини, його життєва позиція, пізнавальна, ціннісна й поведінкова орієнтація.

 

Історичні типи світогляду, види світогляду.

Залежно від того, які погляди переважають у тій або іншій сукупності уявлень про світ у цілому, а також залежно від способу включення відповідних поглядів і уявлень у структуру світогляду й способу їхнього обґрунтування, можна говорити про різні типи світогляду. У різних суспільствах, у різних класах панують різні типи світогляду, які відрізняються своєрідним трактуванням явищ зовнішнього світу й самої людини.

Розрізняють наступні історичні типи (форми) світогляду: Життєвий (повсякденний); міфологічний, релігійний; науковий, філософський. Історично першим був міфологічний погляд на світ.

Найбільш загальними типами світоглядів можна вважати міфологічний, релігійний й філософський.

 

Міфологічний світогляд. Історично першим типом світогляду з'явився міфологічний. Міфологія, як особливий спосіб розуміння світу, була властива всім народам на ранній стадії розвитку, втілюючи в собі особливості людської свідомості, що формується. Для неї характерна нерозчленованість свідомості, відсутність чітких розмежувань світу й людини, емпіричних знань і фантазій, думки й емоцій. Міф, виражаючи думки в поетичній, емоційній формі, мав етіологічне (грец. Aіtіa - причина, logos - вчення) значення. Відповідаючи на численні "чому", він пропонував доступне всім, образно-наочне пояснення природи, явищ. Серед міфів кожного народу були присутні такі, які пояснювали походження природи й людини, місце людини у світі. Було й багато загального в рішенні головних світоглядних питань. Поступово в кожному племені стали виділятися хранителі міфів, спочатку старійшини, потім - шамани, серед міфів почали виділятися ті, що зв'язувалися з культовими діями.

 

Релігійний світогляд. Поступово формувався новий тип світогляду - релігійний, який став скрізь пануючим і в теперішній час залишається найпоширенішим типом світогляду у світі. Релігійний світогляд - узагальнююче поняття для значної кількості різних систем світорозуміння, що історично існували в рамках численних релігій. З появою релігійного світогляду збігається й поява особливої групи людей, що виступали в ролі хранителів релігійних ідей і традицій. Умовою міцності, поширеності того або іншого світогляду є те, наскільки воно вкоренилося на рівні повсякденної свідомості, наскільки воно відповідає повсякденному життю людей, їхній культурі. Релігійне рішення світоглядних проблем виявляється доступним для засвоєння на цьому (повсякденному) рівні свідомості. Головним способом засвоєння релігійного світогляду виступає віра, яка сприймається в історично-культурному контексті й, яка спирається на особистий досвід людини. У змісті різних релігійних світоглядів є ряд ідей, які повторюються: створення світу Богом, визначення Богом подій, що відбуваються у світі (провіденціалізм – від лат. Providentia – провидение, провидіння), доцільності будови світу (телеологія – від грець. Telos, teleos – ціль і logos - вчення), душі як особливої сутності в людині, зв'язку людини й Бога, воскресіння й посмертного існування й ін.

 

Філософський світогляд. Філософський світогляд розвивається на рівні теоретичної свідомості. Воно пов'язане із природними й суспільними науками; представляє теоретичний рівень свідомості. Як свідчать соціологічні дослідження, у світі стає усе більше прихильників нерелігійного світогляду. Між різними видами релігійного світогляду і їхніх послідовників виникали різні відносини - від лояльного до відкрито ворожого, нетерпимого. Загальною основою для діалогу релігійних і нерелігійних світоглядів можуть служити принцип гуманізму, інтереси людини. Визнання того, що вищою цінністю для людини є людина, може й повинне бути основою діалогу прихильників будь-яких світоглядів.

Багато століть триває гостра ідеологічна боротьба між науковим знанням і релігійною вірою. Наука й релігія, кожна окремо, дають людям певну сукупність поглядів на навколишній світ, на місце людини в цьому світі, розуміння й оцінку навколишньої дійсності. Ця сукупність поглядів і називається світоглядом. Світогляд людини, визначаючи її підхід до предметів і явищ світу, не може не впливати (часом дуже серйозно) на всі сторони її життя, на трудову діяльність і духовні запити. Звідси випливає необхідність виховання у всіх студентів - майбутніх вчителів, а тим більше вчителів біології наукового, матеріалістичного світогляду, що дає можливість правильно підходити до явищ дійсності, пізнавати їх, розкривати закономірний характер розвитку природи й суспільства, перетворювати їх у своїх інтересах.

 

Але, перед тим, як безпосередньо перейти до розгляду багатовікової історії формування світогляду в такій науці, як біологія, давайте ретельно розглянемо і розберемося що таке релігія, звідки вона взялася і чому вона існує до цих пір, і, мабуть буде ще довго існувати після нас. Адже без розуміння цих питань нам буде важко орієнтуватися в історії формування світогляду.

 

Виникнення релігії

Історія виникнення релігії дуже важлива для повного розуміння її суті і значення. Якщо ми хочемо досконало знати про якесь явище чи річ, то неодмінно поставимо запитання: звідки, чому, як і коли вони виникли? Лише діставши відповідь на ці запитання, ми здобудемо знання про певні явища чи факти.

Це стосується й релігії.

Але з погляду переважної більшості віруючих і значної частини духовенства, яка не вдається в богословські тонкощі, питання про виникнення релігії не має сенсу: релігію дарував людству Бог, до того ж саме ту, яку сповідують ці віруючі, релігія для них вічна і незмінна, саме їхня релігія істинна і не потребує пояснення її походження. Адже існує загальновизнана історія релігії, яка фіксує початок кожної з них. Ми майже в дрібних деталях знаємо процес формування ісламу, який розпочався на початку VII століття., коли історію вже записували. Добре відоме і започаткувння християнства, що завершило своє друге тисячоліття. Значно менше ми знаємо про виникнення буддизму, якому більш ніж дві з половиною тисячі років.

З далеких глибин століть доходять до нас відомості про стародавні релігії, про їх початок і кінець. Про релігійні уявлення людей на зорі їх існування свідчать численні факти науки. Усі народи мали свою релігію, немає жодного паростка величезної людської родини, яка не знала б релігії. Релігії виникали, розвивалися, зникали, змінювалися іншими. Безперечно, релігія має свою дуже цікаву й повчальну історію. Ми розглянемо питання про виникнення найперших релігійних уявлень, викладемо різні точки зору на це. І хай вас не дивує, що іноді ці точки зору взаємовиключають одна одну.