Подолавши в такий спосіб кризу людства, яке ж нове людське суспільство прагнутиме створити Homo intelligens? Це має бути глобальна громадська спільнота. Ця глобальна спільність громадян стане поліцентрованим і складним суспільством, яке Грунтуватиметься на найрізно манітних глобальних вільних громадських інформаційних мережах, котрі пересікатимуть усі національні кордони, суспільством, подібним до живого організму з системою прямого зв’язку, здатного швидко й динамічно відповідати на зміни в навколишньому середовищі.
У подальшому ця глобальна громадська спільнота стане синергетичним суспільством, що функціонуватиме головним чином на основі принципу синергізму, який означає «комбіновану взаємодію різних функцій з тим, аби сприяти досягненню загального ефекту».
Це − соціальний принцип, на підставі якого всі індивіди виконують відповідні функції згідно власних точок зору і вільно кооперуються для того, щоб сприяти розвиткові суспільства як цілого.
Це означатиме задоволення матеріальних потреб і нагромадження багатств у формі матеріальних благ, чого сучасна людина постійно прагнула досягти. Але до цього внаслідок низької матеріальної продуктивності, а також внаслідок вичерпаності і можливості передачі матеріальних речей матеріальні блага набували форми приватної власності, й посилювалася боротьба за монопольне володіння багатством. Зрештою, це породжує конкуренцію, що стає першим принципом соціального розвитку.
На противагу цьому, суспільство нової людини буде розумним суспільством, у якому інтелектуальні продуктивні сили матимуть перевагу над матеріальними продуктивними силами. Інформація забезпечує основу інтелектуальної продуктивності, повністю відмінну од матеріальних благ за такими характеристиками:
Невичерпуваність. Інформація не може бути вичерпана, хоч би як багато разів вона використовувалася, тоді як матеріальні речі споживаються в процесі використання.
Неможливість фізичної передачі. При передачі речових матеріалів від А до Б вони фізично рухаються від А до Б, однак інформація залишається в А навіть, якщо вона передана до Б.
Акумулятивний ефект. Коли матеріальні продукти утворюють надзапаси, то після певного строку можливість її використання погіршується, тоді як інформація набуває нової цінності й зростає у своїй дієвості завдяки акумуляції.
Найефективніший спосіб виробництва й використання інформації для всіх людей − це об’єднати виробництво й розподілити використання. Це приведе до коперніканської революції: переходу від принципу конкуренції до принципу синергізму.
Тому глобальна громадська спільнота є не просто федерацією вільних об’єднань, а суспільством, у якому окремі громадяни є його головними компонентами, і в якому автономність і незалежність перебувають у гармонії з упорядкованістю колективу.
Іншими словами, глобальна громадська спільнота є синтетичним суспільством взаємодопомоги, в якому свобода й незалежність індивідів гарантовані повністю, тобто функціонуючим суспільством, вільним від авторитарного правління.
У процесі структурування цієї глобальної громадської спільноти Homo intelligens створить одну за одною соціє-тальні системи, придатні для цієї глобальної вільної спільноти, тобто здійснять процес, що буде найреволюційнішою соцієтальною трансформацією в історії людства.
По-перше, Homo intelligens не матиме потреби в державних установах і військових силах, які будуть замінені глобальними організаціями. Людська історія − це історія війн і збройних агресій між державами й націями, однак глобальна спільність громадян стане глобальним соцієталь-ним організмом і водночас функціонуючим людським суспільством без авторитарного контролю, звільненим від війн, суспільством, якому не потрібні держава чи збройні сили і якому його спосіб існування цього навіть не дозволяє. Глобальна спільність громадян, створена для того, щоб замінити сучасне суспільство, зовсім не є світовою державою чи міжнародною організацією на зразок Об’єднаних Націй. Це буде організація, основна функція якої поля-гатиме в попередженні можливих проблем шляхом адекватних оцінок та узгодження (з позицій гуманізму й глобалізму) протилежних точок зору стосовно проблем і кризових явищ.
По-друге, Homo intelligens створить економічну систему нового типу, повністю відмінну од обох попередніх − економіки вільного підприємства і планової економіки (типових економічних систем сучасного світу), − а саме: біоекологічну економічну систему.
Базовим поняттям колишніх економічних систем: був економічний раціоналізм, а базовим поняттям цієї біоеко-логічної економічної системи стане гармонійне співіснування між людино
