ВАРТО ЗНАТИ Й ЦЕ
ЗАЙВОСЛІВ’Я В НАУКОВОМУ ТЕКСТІ
У науковому жаргоні зловживають універсальною лексикою — загальнонауковими та методологічними термінами, назвами категорій і родових понять (кількість, операція, питання, причина, проблема, процес, розвиток, стан, ступінь, тенденція, умова, функція, чинник). Аналіз контексту засвідчує, що поява цих слів нерідко випливає не стільки з потреби точно передати ідею та зміст розвідки, скільки з прагнення штучно нашпигувати виклад «ученими» термінами. Схоже, в такий сумнівний спосіб автори сподіваються «підвищити» теоретичну значущість своєї праці:
… Основною причиною виникнення труднощів при проведенні роботи зі словником є відсутність або недостатній рівень вмінь і навичок користування ним → Роботі зі словником перешкоджає головно відсутність...
А це стає суттєвим гальмівним чинником на шляху будь-яких суспільних перетворень → А це суттєво гальмує будь-які суспільні перетворення.
Визначено структурно-смислові характеристики навчальних текстів, що здійснюють позитивний вплив на перебіг основних операцій розуміння тексту → …текстів, що полегшують розуміння тексту.
Цей тип багатослів’я представлений і вже згадуваними тричленними розщепленими присудками із зайвим терміном:
Випишіть слова, що виконують функцію вираження емоційної напруги → … що виражають емоційну напругу.
Мета статті — зробити зіставний аналіз словотвірного потенціалу соматизму «голова» → … зіставити словотвірний потенціал…
Через зловживання загальнонауковими термінами їхня семантика зневиразнюється, стає менш визначеною, позбавляється специфічних відтінків.
КІЛЬКАСЛІВ’Я В НАУКОВОМУ ТЕКСТІ
Предмет, ознака, дія чи ситуація, які можна виразити одним точним словом, виражають двома, трьома й більше словами:
Формування організаційної культури справляє позитивний вплив на ефективність (= поліпшує) управління персоналом підприємства.
Депопуляція, що досягає значних розмірів, беззаперечно негативно позначається на можливості сталого (= перешкоджає) розвитку Української держави.
Серед сталих словосполучень, якими надуживають у наукових текстах і які зазвичай можна рівноцінно замінити однослівними відповідниками: значна кількість (чимало, багато), незначна кількість (обмаль), у більшості випадків (здебільшого, переважно), у противному випадку (інакше), у даному випадку (тут), на даний момент (натепер), на сьогоднішній день (нині, тепер, сьогодні), у найближчому майбутньому (невдовзі, незабаром), до останнього часу (донедавна), кількісний склад (кількість), складова частина (складник), основні положення (засади), набути характеру (стати), збільшити в три рази (потроїти) тощо.
Виявом кількаслів’я є й необмежений ужиток розщеплених присудків. У науковому жаргоні трапляються не тільки дво-, а й трикомпонентні сполуки. Коли автор, що захоплюється розщепленими присудками, вставляє до їхнього складу означення, нерідко виявляється, що за змістом трислівний новотвір відповідає одному дієслову:
Англійська мова посідає домінуючу позицію (= переважає) у навчальних програмах початкових шкіл.
Результати наших досліджень показали, що таурин справляє стимулюючий вплив на (= стимулює) гістамінову шлункову секрецію.
Поширення розщеплених присудків пояснюють тим, що вони допомагають точніше висловити відтінки думки, зокрема частково опредметнити дію, подати її не як однократну, а як багатократну, і навіть як стан. А також тим, що не всі розщеплені присудки можна рівноцінно замінити однослівними відповідниками: одні відповідники неточні (проводити операцію — оперувати, вести перемовини — перемовлятися), другі неузвичаєні (робити висновок — висновувати), треті ще не створено (брати участь, надавати перевагу).
