Офіційно затвердженим родовищем коштовного каміння є Волинське, в його надрах виявлені запаси топазу, берилу, кварцу [6-10]. Волинське родовище топазу розташоване біля смт. Володарськ-Волинського в Житомирській області. Складається воно з топазо-моріонових пегматитівкамерного типу в рапаківівидних гранітах східної частини Коростенського плутону. Найбільші кристали топазу тут зустрічаються в заноришах пегматитів. Саме в таких заноришах було знайдено унікальні кристали топазу вагою 69 кг (1955 р.), 113 і 117 кг (1969 р.). Зустрічаються топази також в пегматоїдній і польовошпатовій зонах пегматиту (здебільшого як включення в моріоні). Колір топазів різний: білий, світло-сірий, рожевий до червоного, світло-блакитний до блакитного, синій, світло-жовтий, густий винно-жовтий. Іноді окремі кристали поліхромні — блакитні і рожеві. Бувають безбарвні кристали. Топази цього родовища видобувають для ювелірної промисловості попутно з іншою мінеральною сировиною.
Алмаз – досить рідкісний мінерал в Україні, однак виявлений у різноманітних породах різних мінералогічних провінцій – Українського щита, Донецькій, Волино-Подільській і Причорноморській.
У корінних породах відомі поодинокі знахідки алмазу в девонських кімберлітах Східного Приазов'я (трубка «Надія»), у корі звітрювання лужних ультрабазитів трубки «Мрія», а також у невеликих ультрабазитових тілах району С.Андровка по р. Кильтичія у Західному Приазов'ї. У найліпше вивченій і найперспективнішій Білилівській (Західній) структурі вміст зернистих алмазів розміром більше 0,071 мм коливається від 0 до 15 карата на тонну.
Десятки тисяч знахідок алмазу зафіксовані в різних за віком теригенних відкладах. Більшість з них пов'язана з титан-цирконієвими розсипищами.
На території України смарагди дуже рідкісні, проте присутні смарагдоподібні берили, які генетично і просторово пов'язані з камерними й керамічними пегматитами Волинського мегаблока та керамічними і рідкіснометалевими пегматитами Приазовського мегаблока, трапляється у грейзенах УЩ та в розсипах. На теренах України відомі одне велике промислове родовище (Волинське – найбільше в Європі) та понад двадцять дрібних проявів. Всі вони розташовані у Північно-Західному, Центральному та Приазовському районах і зачислені до геологопромислових типів кристаловмісних заніркових, керамічних і рідкіснометалевих пегматитів, апографічних грейзенів та алювіальних розсипів.
На території України смарагди дуже рідкісні, проте присутні смарагдоподібні берили, які генетично і просторово пов'язані з камерними й керамічними пегматитами Волинського мегаблока та керамічними і рідкіснометалевими пегматитами Приазовського мегаблока, трапляється у грейзенах УЩ та в розсипах.
На теренах України відомі одне велике промислове родовище (Волинське – найбільше в Європі) та понад двадцять дрібних проявів [7]. Всі вони розташовані у Північно-Західному, Центральному та Приазовському районах і зачислені до геологопромислових типів кристаловмісних заніркових, керамічних і рідкіснометалевих пегматитів, апографічних грейзенів та алювіальних розсипів.
Рис 1. Схематичний розріз жили рідкіснометальних пегматитів: 1-7 – зони (1 – блокового кварцу, 2 – мікроклін-лепідоліт-альбітова з танталітом і полуцитом, 3 – альбіт-сподуменова, 4 – альбітові, 5 – мікроклін-мусковіт-альбітова з берилом, 6 – блокового мікрокліну, 7 – графічна кварц-мікроклінова); 8 – вміщуючи гнейси
Рис.2. Схема найбільш поширеної редькоподібної форми пегматитів
Волинського родовища (вертикальний розріз), Вишяківська ділянка: 1 – біотито-амфіболітова зона; 2 – письмова (графічна) зона пегматиту; 3 – польовошпатова зона; 4 – кварцова зона
Жадеїт як дорогоцінний камінь в Україні рідкісний, проте трапляються ювелірні відміни егірину у Криворізькому басейні, особливо у Північному районі. Він метасоматично розвивається в магнетитових роговиках, амфібол-магнетитиових і амфіболітових сланцях, наявний у карбонатних породах і амфіболітах.
Опал – поширений в Україні мінерал. У межах УЩ він у вигляді опалових і опал-халцелонових жил виявлений серед змінених ультрабазитів Середнього Побужжя (Деренюхінське і Капітанівське родовища) і Середнього Придніпров'я (прояви урочища Кам'яний бугор). Давно вже відомі прояви опалу, приурочені до пеліканітизованих гранітів, у Житомирській, Київській, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Найвідоміші прояви благородного опалу є у Вінницькій області. У волинських пегматитах опал часто трапляється разом із халцедоном. Зону інтенсивного розвитку опалів зафіксовано навколо кварц-мусковіт-флюоритового грейзена у топазизованому пегматиті. У пегматитах також виявлено незвичайний \чорний опал. Подібний опал відшукано і в корі звітрювання ультра основних порід урочища Кам'яний Бугор.
Порівняно рідкісний опал у Криворіжжі. Найбільші його скупчення відомі в Північному районі кори звітрювання гранітів і гнейсів ділянки Петрове, балки Власівської, у звітрених тегіринізованих породах кар'єру «Урсати» та залізистих роговиках Ганнівського кар'єру.
У Донбасі опал широко розвинений лише в араукаритовій товщі, крейдових і частково теригенних осадових відкладах. Досить частий опал у породах Волино-Поділля. Він значно поширений у корі звітрювання базальтів Волині., відомий у доордовицьких та верхньокрейдових відкладах.
Опал – поширений мінерал Карпатського регіону. У Передкарпатті він наявний в пісках і алевролітах як цементувальний матеріал. Первинний опал відшукано в гальці спонголітів і опок конгломератів.
Берил в Україні порівняно рідкісний. Він генетично і просторово пов'язаний з камерними й керамічними пегматитами Волинського мегаблока, та керамічними і рідкіснометалевими пегматитами Приазовського мегаблока, трапляється у грейзенах УЩ та в розсипах. На теренах України відоме одне велике промислове родовище (Волинське – найбільше в Європі) та понад двадцять дрібних прояві берилу. Всі вони розташовані у Північно-Західному, Центральному та Приазовському районах і зачислені до геологопромислових типів пегматитів.
Рис.2.3. Зразок берилу з Волинського родовища (мінералогічний музей геологічного
факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка)
У камерних пегматитах берил трапляється спорадично і переважно і повно диференційованих тілах центральної частини пегматитового поля. У незначній кількості виділення берилу наявні в зоні вилуговування. На Волинському родовищі виділяють кварц-берилові пегматити, в яких берил міститься серед кристалів та уламків кварцу, польових шпатів і слюд, серед перекристалізованих, змінених пневматолітово-гідротермальними розчинами мінералів та серед кристалів польового шпату і слюд польовошпатової зони. Кристали в кількостях, що мають промислове значення, є тільки в пегматитах центральної частини родовища. В середньому берил трапляється в одному з десяти замірків. Обсяг берилу в пегматитах – від одного до чотирьох кристалів загальною масою 0,1 – 0,5 кг, іноді до перших десятків кілограмів. Винятком є один пегматит-унікум горизонту 50 – 100 м, з якого видобуто берилу вищого сорту більше, ніж з усіх інших пегматитів родовища, разом узятих.
Топаз в Україні є порівняно рідкісним мінералом. У породах УЩ як акцесорний мінерал він трапляється у пізновікових гранітоїдах. У Середньопридніпровському мінералогічному районі його виявлено в токівських і кам'янських гранітах, У Приазов'ї – у рожевих гранітах Катеринівського масиву, пегматитах цих гранітів і ксенолітах біотитових гнейсів у гранітах, в аналогічних породах Кам'яномогильського і Стародубівського масивів, у пегматитах балки Крутої в межах Сорокинської тектонічної зони. Максимальний вміст топазу зафіксовано в грейзенах (понад 10 кг/т) і грейзенізованих гранітах. Топаз також наявний у граносієнітах Жовтневого масиву, обіточенских кварцових діоритах, шевченківських плагіогранітах. У Криворізькому басейні поодинокі зерна топазу трапляються у плагіогранітах саксаганського типу, в породах і рудах криворізької серії Центрального і Південного районів.
Найбільше топаз поширений у межах Волинського мегаблока УЩ, де відомі значні його концентрації, пов'язані з камерними пегматитами Коростенського плутону. Тут функціонує Волинське родовище – єдине в Україні джерело ювелірного топазу. За його наявності виділяють кварц-топазові й топазові пегматити. На родовищі вони розподіляються нерівномірно як по площі,ж так і на глибину. Загалом топазоносність із глибиною зменшується я к за кількістю, так і за вмістом топазу у пегматитах.
У Донецькому басейні поодинокі кристали топазу виявлені в районі розвитку купольних структур в інтенсивно змінених породах надсольових брекчій, у сіро колірній теригенній товщі верхнього карбону та карбонатній товщі нижньої пермі. У передкарпатті топаз відшукують у важких фракціях міоценових пісковиків з району Добромиля. У Закарпатті він у значній кількості наявний у метасоматично змінених породах району Ільківці – Подулки й околиць санаторію «Синяк».
Турмалін – середньо поширений мінерал в Україні, характерний для порід УЩ, значно менше його за межами щита. Турмалін розвинений, головно в пегматитах, апліт-пегматоїдних гранітах, кварц-пегматоїдних гранітах, кварц-турмалінових жилах і метасоматичних утвореннях, пов'язаних з гранітоїдами й пегматитами.
У Подільсько-Бузькій мінералогічній субпровінції турмалін трапляється в чарнокітових породах, габро-амфіболітах, пегматитових і кварцових жилах. У докембрійських породах Волинського мегаблока турмалін найбільше поширений у пегматитах (Городницьке, Корецьке, Баранівське поля). Він приурочений, головно, до аплітоїдної та крупнозернистої пегматоїдних зон, рідше – до кварцових ділянок. Турмалін – характерний мінерал пегматитів, які виявлені в метаморфічних породах обох берегів р.Тетерів.
У Криворіжжі турмалін є майже у всіх комплексах. У межах Північного району найбільші його скупчення відомі у кварцових і пегматитових жилах серед гранітів і гнейсів, а також у породах залізорудної світи. Трапляється турмалін у безрудних і мол орудних роговиках. У Південному районі турмалін виявлений у покладах гематит-мартитових руд саксаганського типу. Досить поширений турмалін у криворізьких філітах. Деякі їхні шари настільки збагачені мінералом, що породу називають турмаліновим філітом.
Турмалін – досить поширений мінерал різноманітних порід Приазовського мегаблока. У Донбасі турмалін відомий у районі розвитку купольних структур північно-західної окраїни та в теригенних відкладах. Зокрема його відшукано в породах верхнього карбону та нижньої пермі, трапляється він у продуктивній товщі карбону та піщаних відкладах харківського і сарматського ярусів, у глибинних сланцях.
На Кримському півострові турмалін виявлено у змінених сланцях контактових зон на горі Аюдаг, а також у діоритах і габро-діабазах Гірського Криму. У відкладах Керченського півострова турмалін як кластичний мінерал незначно поширений – становить до 7-8% важкої фракції. В межах Комиш-Бурунської та інших мульд дещо підвищений вміст мінералу зафіксовано в надрудних кіммерійських глинах і значно нижчий – у понтійських відкладах.
Хризоліт належить до порівняно поширених мінералів України, проте ювелірні відміни поширені значно менше. Він є головним породоутворювальним мінералом ультра основних, основних та лужно-ультраосновних магматичних порід, а в породах гранітоїдного та лужного складу найчастіше має підпорядковане значення. Такі породи найбільш поширені і вивчені в межах УЩ.
Циркон – поширений мінерал в Україні. Він виявлений в усіх мінералогічних провінціях як найтиповіший акцесорний мінерал магматичних, метаморфічних та осадових порід. Відомі його корінні та розсипні родовища і рудо прояви. Корінне цирконове зруденіння приурочене до масивів протерозойських магматичних лужних і сублужних порід, пов'язаних з ними маріуполітів, альбітитів і пегматитів, а також до карбонатитів УШ. Воно представлене Азовським цирконій-ітрій-рідкісноземельним, Мазурівським цирконій-ніобій-нефеліновим і Новополтавським фосфор-рідкіснометалевим комплексними родовищами, які розташовані в Приазовському мегаблоці, і Яструбецьким флюорит-рідкісноземельно-цирконієвим рудо проявом у Волинському.
Найвищий вміст циркону характерний для маріуполітів і олобідитів Жовтневого масиву, а також карбонатитів Чернігівської зони, де він є рудо утворювальним мінералом. Підвищені концентрації циркону є в корах звітрювання. Зокрема у Приазов'ї виявлено близько двох десятків рудо проявів з вмістом циркону в корі звітрювання до 6-7 кг на квадратний метр. У межах Коростенського плутону відома Іршанська група алювіальних і залишкових родовищ переважно ільменіту з досить високим вмістом циркону. Головний геологопромисловий інтерес в Україні становлять цирконовмісні розсипні родовища, виявлені у межах УЩ, ДДЗ і Причорноморської западини: Вовчанське, Зеленоярське, Джарилгацьке та ін.. Серед них унікальним є Малишівське родовище циркон-ільменітових руд у прибережно-морських відкладах палеоген-неогену, яке вже розвідали й експлуатують.
Адуляр в Україні поширений обмежено, трапляється у калішпатизованих (адуляризованих) гіпабісальних інтрузіях, туфах і вулканічних брекчіях Закарпаття, у мигдалинах палеобазальтів зони зчленування Донбасу з Приазов'ям. У Закарпатті він формує гідрослюдисто-адулярову і кварц-адулярову асоціації адуляритової фації на Берегівському рудному полі.
Альмандин є породоутворювальним мінералом гнейсів, сланців і залізистих докембрійських комплексів УЩ, наявні у складі графітоносних формацій щита, гранітах і пегматитах, у вулканічних породах Карпат і Криму. Як теригенний матеріал альмандин трапляється у складі важкої фракції різновікових осадових порід усіх регіонів України.
Кварц (аметист, димчастий кварц, рожевий кварц, гірський кришталь, моріон, цитрин) присутній майже по всій території України. Ювелірні відміни поширені у Волинській мінералогічній субпровінції УЩ, де він формує майже моно мінеральні жили і прожилки, особливо поширений у межах осницького комплексу.
У пегматитах, особливо камерних, кварцом складені потужні моно мінеральні виділення в різних зонах – пегматоїдній, блоковій і центральній. У деяких тілах Коростенського плутону виявлено гетит-халцедонові агрегати, які за властивостями і складом відповідають тигровому оку.
У Криворіжжі кварц є породоутворювальним мінералом гранітів, пегматитів, гнейсів, мігматитів, більшості порід криворізької серії, а також домінує серед численних жильних утворень. Дуже характерну мінералізацію кварцу – гірського кришталю – виявлено в межах Девладіївської зони розломів. Відомі знахідки котячого, тигрового та соколиного ока.
7.Поширення дорогоцінних каменів в основних країнах світу
Європа і Азія
Великобританія: кварц (гірський кришталь, димчастий кварц, кернгорм, аметист), халцедон (агат), флюорит ("блуджон", синя різновид флюориту, що зустрічається в Дербпшіре), гематит, бурштин, гагат
Франція: циркон, варісціт, кварц (гірський кришталь, аметист)
ФРН: топаз, гранат (альмандин, піроп), корунд (сапфір), хризоліт, кварц (аметист), халцедон (хризопраз, агат), діопсид, флюорит, бурштин
Норвегія: берил, польовий шпат
Іспанія: кварц (аметист), гематит, гагат
Швейцарія: сфен, кварц (гірський кришталь, димчастий кварц)
Росія: алмаз, берил (смарагд, аквамарин), хризоберил (олександрит, топаз), фенакіт, турмалін, гранат (гроссуляр, андрадит), бірюза, кварц (аметист), халцедон, Лабрадор, нефрит, ляпіс-лазур, обсидіан, діод- таз, геміморфіт, сонячний камінь
Китай: нефрит, кварц (аметист, димчастий кварц), халцедон (карнеол, агат)
Таівань: халцедон, нефрит
Японія: кварц (гірський кришталь, аметист, рожевий кварц, ящма, плазма),
жадеїт
Афганістан: корунд (рубін), ляпіс-лазур
Іран: бірюза
Індія: алмаз, корунд (сапфір), хризоберил (цімофан), берил (смарагд), гранат (альмандин), турмалін, кварц (гірський кришталь, аметист, рожевий кварц, авантюрин), халцедон (агат), кіаніт, евклаз, серпентин (Бовен), апатит, кордієрит, польовий шпат (амазоніт), циркон, родоніт
Пакистан: берил (смарагд), гранат (гроссуляр), зміїний (Бовен)
Шрі Ланка: корунд (сапфір, рубін), хризоберил (олександрит), шпінель, циркон, топаз, гранат, берил, турмалін, сфен, рутил, кордієрит, фіброліт, андалузит, діопсид, апатит, кварц (аметист, котяче око), польовий шпат (місячний камінь), корнерупін
Бірма: корунд (рубін, сапфір), шнінель, жадеїт, циркон, кварц, берил, хризоберил, топаз, хризоліт, скаполіт, апатит, фіброліт, турмалін,
бурштин (Бірма), ляпіс-лазур, діопсид, енстатіт, кіаніт, данбуріт
Таїланд: корунд (сапфір, рубін), циркон
Африка
Алжир, Марокко: халцедон, серпентин
Єгипет: берил, хризоліт, бірюза
Сьєрра-Леоне, Гвінея: алмаз, гранат (андрадит), корунд (рубін), цирків
Гана, Берег Слонової Кістки: алмаз
Нігерія: топаз
Центральноафриканська Республіка: алмаз
Заїр: алмаз, халцедон, діоптаз
Ангола: алмаз, корунд
Танзанія: алмаз, корунд (сапфір, рубін), гранат (альмандин, піроп), кварц
(Аметист), фенакіт, турмалін, польовий пшат (місячний камінь), евклаз
цоізит
Замбія: кварц (аметист), гранат (гроссуляр)
Малаві: корунд (сапфір, рубін)
Зімбабве: алмаз, берил (смарагд, аквамарин), хризоберил, топаз, грана, (піроп), турмалін, кварц (аметист), халцедон, нефрит
ПАР: алмаз, гранат (гроссуляр, піроп), берил (смарагд), кварц (аметист, рожевий кварц, кернгорм, соколине око, тигрове око), енстатд "
Намібія: алмаз, берил, турмалін, топаз, кварц (аметист, рожевий кварц), халцедон (хризопраз, геліотроп), кордієрит, лазурит
Мадагаскар: корунд (рубін, сапфір), берил, гранат (альмандин, спессартін), топаз, турмалін, шпінель, хризоберил, сподумен (кунцит), кварц (гірський кришталь, аметист, рожевий кварц), халцедон, кордієрит, падевий шпат (місячний камінь, амазоніт), циркон, корнерупін, скадоліг, данбуріт, Гамберга, родіціг
Америка
Канада: хризоліт, турмалін, апатит, бірюза, кварц (аметист), халцедон (агат), польовий шпат (Лабрадор)
Ньюфаундленд: Лабрадор
США: алмаз, корунд (сапфір), бірюза, турмалін, опал, халцедон (агат), берил, польовий шпат (амазоніт, сонячний камінь), ляпіс-лазур, нефрит, родоніт, топаз, сподумен (кунцит, гідденіт), подлупіт, цинкіт, варісціт, дюмортьеріт
Мексика: опал, гранат, кварц (аметист, гірський кришталь)
Гватемала: жадеїт
Гондурас: опал
Колумбія: берил (смарагд), корунд (рубін, сапфір), гранат (піроп, гроссуляр, спессартін), топаз, хризоберил, турмалін, кварц (аметист, гірський кришталь, цитрин), халцедон (агат), андалузит, евклаз, нефрит, фенакіт, скаполіт, бразіліаніт
Аргентина: гранат (піроп), берил, кварц (рожевий кварц), халцедон (агат), родохрозіт
Уругвай: кварц (аметист), халцедон (карнеол, агат)
Австралія: алмаз, корунд (сапфір, рубін), опал, берил (смарагд, аквамарин), циркон, шпінель, топаз, гранат (піроп, спессартін), кварц (аметист), халцедон (агат, хризопраз, яшма), бірюза, хризоліт, турмалін
Нова Зеландія: нефрит, опал, халцедон, серпентин (бовеніг)
7.Використана література:
1. А. Сміт "Дорогоцінне каміння"
2. І. В. Шаталова, В. В. Скурлов "Покупцю про ювелірні вироби"
3. Скіннер Б: Чи вистачить людству земних ресурсів? - М., Мир, 1989.
4. Енциклопедія для дітей: Т. 4 (Геологія). - М., Аванта +, 1995. - 624 с.
