Класифікація бронхіальної астми

По ступеню важкості бронхіальна астма калсифікується на основі комплексу клінічних та функціональних ознак бронхіальної обструкції. Лікар оцінює частоту, вираженість та тривалість приступів експіраторної задишки, стан хворого в період між приступами, вираженість, варіабельність та зворотність функціональних порушень бронхіальної прохідності, відповідь на лікування. Оцінка функціональних показників для визначення важкості захворювання проводиться в період відсутності приступів експіраторного диспное.

Згідно цієї класифікації стан хворого визначається ступенем важкості бронхіальної астми. Так, виділяється інтермітуюче (епізодичне) протікання: персистуюче (постійне) протікання: легке, середньо-важке та важке.

Ступінь № 1 – Інтермітуюча бронхіальна астма.

Клінічні симптоми до початку лікування:

. короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень;

. короткі загострення (від декількох годин до декількох днів);

. нічні симптоми астми виникають рідше 2 разів на місяць;

. відсутність симптомів і нормальна функція легень між загостреннями;

. ПОШ вид. або ОФВ 1:

80 % від прогнозованого значення; відхилення < 20 %.

Ступінь № 2 – легка персистуюча бронхіальна астма.

Клінічні симптоми до початку лікування:

. симптоми 1 раз на тиждень або частіше, але рідше 1 разу на тиждень;. загострення захворювання можуть порушувати активність і сон;. нічні симптоми астми частіше 2-х разів на місяць.. Хронічні симптоми потребують введення 1-2 агоністів майже щодня.. ПОШ вид або ОФВ1:

> 80 % від прогнозованого значення відхилення = 20-30 %

Ступінь № 3 – Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма.

Клінічні симптоми до початку лікування:

. щоденні симптоми;

. загострення викликають порушення активності і сну;

. нічні симптоми астми виникають більше 1 разу на тиждень;

. щоденний прийом?- агоністів короткої дії

. ПОШ вид або ОФВ1:

60-80 % від прогнозованого значення відхилення > 30 %

Ступінь № 4 – Важка персистуюча бронхіальна астма.

Клінічні симптоми до початку лікування:

. постійна наявність даних симптомів;

. часті загострення;

. часті нічні симптоми астми;

. обмеження фізичної активності за рахунок астми;

. ПОШ вид або ОФВ1:

< 60 % від прогнозованого значення відхилення > 30 %. Загострення БА класифікується виходячи із анамнезу, важкості клінічних симптомів і функціональних порушень дихання та кровообігу. Так, виділяється 4 ступені важкості загострення бронхіальної астми: І легкий: П середньоважкий: Ш важкий: ІУ загроза зупинки дихання.

Критерії діагностики бронхіальної астми Клінічні симптоми: епізодичне свистяче дихання з утрудненням при видосі; кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні; епізодичні свистячі хрипи в легенях; повторна скованість грудної клітки; симптоми здебільшого погіршуються вночі і пробуджують хворого. Симптоми виникають та погіршуються при: фізичному навантаженні; вірусній інфекції; впливі алергенів (харчових, свійських хворин, домашнього пилу, пилку рослин); палінні; перепаді зовнішньої тепрератури; сильних емоціях (плачу, сміху); дії хімічних аерозолів; прийманні деяких ліків (нестероїдних протизакальних, бета- блокаторів). Порушення показників зовнішнього дихання: бронхіальна обструкція: зменшення пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШ вид) та об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1); збільшення добової варіабельності ПОШ вид та ОФВ1; висока зворотність бронхіальної обструкції (підвищення більш, ніж на 15 % ПОШ вид та ОФВ1 в фармакологічних пробах з бета 2- агоністами короткої дії); Алергологічне дослідження: алергологічний анамнез – екзема, сінна лихоманка або родинний анамнез БА чи атопічних захворювань; позитивні шкірні проби з алергенами; підвищений рівень загального та специфічного Ig E. Гіперреактивність бронхів: позитивні провокаційні тести з:

- гістаміном; - алергенами та інгаляційними хімічними сполуками - фізичним навантаженням;