РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ
“___КУЛЬТУРА МОВИ________”
(назва та код кредитного модуля)
для напряму підготовки „Право”
за спеціальністю 7.060101 „Правознавство”
Форма навчання денна
Програму рекомендовано кафедрою українознавства __________________________(протокол №, дата) Начальник кафедри _____________Р. Д. Іванський____ (підпис) (ініціали, прізвище) |
ДНІПРОПЕТРОВСЬК 2007
І. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
1.1 Семестр / код кредитного модуля | Всього годин | Розподіл годин за видами занять | Кількість МКР | Вид індивідуального завдання | Семестрова атестація | ||||||
Лекції | Практичні заняття | Семінарські заняття | Лабораторні роботи | Комп’ютерний практикум | СРК | ||||||
Всього | У тому числі на виконання індивідуального завдання | ||||||||||
2/НФ-04/1 | - | – | – | РР | залік |
ІІ. МЕТА І ЗАВДАННЯ кредитного модуля
Інколи чуємо, що культура мови потрібна лише тим, хто безпосередньо у своїй діяльності має справу з мовою. Це помилкове твердження. Кожна людина користується мовленням – засобом спілкування. Коли йдеться про культуру мовлення, то під цим слід розуміти вміння правильно говорити, виразно й точно передавати свої думки мовними засобами. Тому правильне мовлення передбачає не тільки дотримання норм літературної мови на всіх рівнях, а й вміння відбирати в кожному конкретному випадку точний мовний засіб. Правильно й гарно говорити, чітко висловлювати думки повинна кожна освічена людина. Іван Огієнко писав: ,,Щоб літературна мова була добра, вона повинна бути правильна, ясна, чиста, багата, милозвучна’’.
З російської мови впродовж віків “напливали” різні граматичні форми, лягали своєю матеріальною силою на нейропсихічну структуру мовця звукові особливості іншої мови, витісняючи рідні, природні. Так, у розмовному мовленні почали зникати форми кличного відмінка, в офіційно-діловому мовленні нівелювалися форми давального відмінка на –ові, -еві, іменники чоловічого роду другої відміни вживалися з помилками, наприклад: два курсанта, два місяця, чотири зошита (правильно: студенти, місяці, зошити). Нерідко з уст державних службовців чуємо: приготуйте паспорта; позвонити, хожу, подарити, красота (замість: паспорти, подзвонити (або зателефонувати), ходжу, подарувати, краса). Особливо потрібно бути уважним, конструюючи різні словосполучення, що є найважливішою частиною нашого мовного процесу, нашого знання мови, як-от: кращі з кращих (потрібно найкращі, щонайкращі), все рівно (природно, мені однаково, мені байдуже, про мене) під відкритим небом (просто неба), приймати міри (приймати участь, зверх плану, слідуючі міроприємства, на цих днях) правильно: вживати заходів (брати участь, понад план, такі заходи, цими днями) тощо
Рівень професіоналізму юриста визначається не тільки грунтовним знанням законів, а й вмінням застосувати здобуті знання на практиці, реалізувати їх через слово у необхідних процесуальних актах. Тісний зв’язок між юридичними діями і актами мовлення, усного й письмового, вимагає підвищеної уваги до мовної підготовки правознавця, розвитку в майбутнього фахівця свідомого ставлення до слова, як основного інструмента вирішення професійних завдань. Підтверджений Конституцією України статус української мови як державної, її широке використання в науці, діловодстві, правоохоронній сфері зумовлює викладання у вищому навчальному закладі України кредитного модуля “Культура мови”, який передбачає опанування студентами тих навичок та умінь, які необхідні в професійній діяльності правознавців.
Мета модуля:
· науково-юридична: вдосконалення юридичної термінології (аспекти, класифікації юридичних термінів);
· загальноосвітня: підвищення загальномовної культури як в усній, так і в писемній формах; збагачення лексичного запасу; вивчення українського мовного етикету, особливостей його функціонування в офіційних ситуаціях;
· виховна: сприяти формуванню національно-мовної свідомості майбутнього юриста
В основу курсу покладені такі принципи навчання:
· філологічності – спрямованості на розвиток мовних і мовленнєвих знань, умінь та навичок;
· комплексності – урахування всіх мовних рівнів в їх комплексі;
· динамічної структурності і системності виявлення системи взаємопов’язаних, ієрархічних відносин у мові, змін, що відбулися в процесі історичного розвитку мови;
· інтегративності - зв’язок з іншими дисциплінами, передбаченими навчальними планами і програми за спеціальністю “правознавство”, “правоохоронна діяльність”.
Відповідно до вимог програми курсу студенти зобов’язані:
Знати:
· питання щодо правового статусу державної мови, Конституційні засади функціонування мов в Україні:
· проблему текстуальності права;
· організаційну систему мови, закономірність її використання в правоохоронній справі;
· поняття норми як основи сучасної української літературної мови;
· основи професійної комунікації в писемній та усній формах;
· специфіку сучасної української юридичної терміносистеми;
· ідентифікуючі ознаки мовлення, що мають важливе значення при проведенні експертиз;
Уміти:
· володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності;
· культивувати український мовленнєвий етикет;
· користуватися лексикографічними джерелами; дотримуватись послідовності й точності викладу думок у писемному мовленні.
ІІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН