Бинтові пов'язки на ділянку живота застосовуються рідко, тому що перевага віддається клейовим пов'язкам. Бинтування живота іноді застосовують після операцій. Зазвичай використовується широкий бинт (не менше 10 см), а пов'язка накладається за типом спіральної.
А) Колосоподібна пов'язка на ділянку таза застосовується для закриття пахової ділянки, зовнішньої бічної поверхні і ділянки сідниць (рис. 1.48). Методика накладання пов'язки:
- для пов'язки використовується бинт шириною
10-12 см;
- фіксуючі тури бинта накладають навколо тулубанижче пупка (1);
- потім бинт ведуть зліва направо косо ззаду напередпо бічній і передній поверхні середньої третини
правого стегна, огинаючи його (2, 3);
- далі тур бинта повертають косо вгору і внутрішньоперетинаючи в паховій ділянці попередній тур, і далі
ведуть над гребенем здухвинної кістки ліворуч, потімпо задній поверхні тулуба і знову на пахову ділянку,
повторюючи попередні тури бинта і прикриваючикожний із них на'2/3 (4-7);
- пов'язку закінчують циркулярними ходами навколотулуба (8).
Б) Колосоподібна пов'язка на ділянку кульшового суглоба накладається подібним чином, але при цьому:
- фіксуючі тури накладають циркулярно в середнійтретині стегна;
- за способом накладання вона ідентична колосоподібній пов'язці на ділянку плечового суглоба.
В) 8-подібна пов'язка на лобок (ділянку промежини) застосовується головним чином після операцій на прямій кишці, сечівнику і при запальних процесах даної ділянки (рис. 1.49). Методика накладання пов'язки:
- для пов'язки використовується бинт шириною 10-12 см;
- фіксуючі тури починають циркулярно навколо живота;
- потім ходи бинта накладають за типом 8-подібних навколо верхньої третини стегон, що
перехрещуються на лобку, або на промежині;
- завершують пов'язку закріплюючими турами навколо живота.
Г) Спіральна пов'язка на стегно або гомілку накладається за принципом спіральної пов'язки на передпліччя (з перегинами) (рис. 1.50).
Методика накладання пов'язки:
а) спіральна пов'язка на гомілку:
- фіксуючий тур накладають циркулярно в нижній третині гомілки над щиколотками;
- далі тури бинта переходять у висхідні спіральні, кожен з яких прикриває попередній тур
на 2/3;
- перегини бинта виконуються в міру необхідності, по можливості - поза зоною рани;
- закінчують пов'язку круговими ходами бинта у верхній третині гомілки;
б) спіральна пов'язка на стегно:
- фіксуючий тур накладають циркулярно в нижній третині
стегна;
- далі тури бинта ведуть вгору спірально, прикриваючи
на 2/3 попередній тур;
- перегини бинта виконують у міру необхідності, як
правило, поза зоною рани;
- закінчують пов'язку переходом на циркулярні ходи бинта
навколо живота (для кращої фіксації пов'язки).
Рис. 1.49. 8-подібна пов'язка на ділянку промежини
Рис. 1.50. Спіральна пов'язка на гомілку
Д) черепашача пов'язка на ділянку колінного суглоба застосовується для закриття ділянки колінного суглоба і підколінної ямки (рис. 1.51). Методика накладання пов'язки:
- для пов'язки використовується бинт шириною 7-Ю см;
- пов'язка має два різновиди: розбіжна (а) (застосовується частіше) і збіжна (б);
- методика накладання пов'язки аналогічна черепашачій пов'язці на ділянку ліктьового
суглоба;
- ходи бинта утворюють перехрест на задній поверхні, у зоні підколінної ямки.
Е) 8-подібна пов'язка на гомілковостопний суглоб досить поширена при наданні допомоги хворим із травмою суглоба (розрив зв'язок, підвивих і т.п.) (рис. 1.52). *
Рис. 1.51. Черепашача пов'язка на ділянку колінного суглоба
Рис. 1.52. 8-подібна
пов'язка на гомілково-
стопний суглоб
Методика накладання пов'язки:
- для пов'язки використовується бинт шириною 7-10 см;
- починають пов'язку із кругових ходів бинта над щиколотками (1);
- далі бинт спрямовують через тил стопи (у середній її третині) на підошву і циркулярно
навколо стопи (2-3);
- знову повертають бинт по тилу стопи косо на гомілку, перетинаючи попередній хід;
- повторюючи 8-подібні ходи (4-6), закривають ділянку гомілковостопного суглоба;
- закінчують пов'язку круговими ходами бинта
над щиколотками (7).
: перед накладанням пов'язки стопа повинна
ги зігнута під прямим кутом.
Є) Черепашача пов'язка на ділянку п'яти застосовується у тих випадках, коли необхідно закрити ділянку п'яти, залишаючи відкритими інші відділи стопи (рис. 1.53). Методика накладання пов'язки:
Рис. 1.53. Черепашача пов'язка на ділянку п'яти |
- для пов'язки використовується бинт шири
ною 5-7 см;
- перший хід бинта йде через п'яту (1) і тил
гомілковостопного суглоба циркулярно;
- наступні тури накладаються в одну та іншу
сторони від першого (2-3);
- ці ходи бинта можна доповнити турами, що
йдуть по бічній поверхні п'яти з переходом на
підошовну поверхню і тил стопи (4);
- закінчують пов'язку круговими ходами бинта
над щиколотками.
Ж) Пов'язка на стопу, що повертається застосовується для закриття всієї поверхні стопи і ділянки гомілковостопного суглоба (рис. 1.54). Методика накладання пов'язки:
Рис. 1.54. Пов'язка на стопу, що повертається |
- для пов'язки використовується бинт шириною
5-7 см;
- фіксуючі тури бинта накладають циркулярно
в ділянці щиколоток (1);
- потім накладають кілька поздовжніх ходів, що
йдуть по бічних поверхнях стопи від п'яти до
пальців (2-3);
- далі бинт ведуть по тилу стопи до кінчиків пальців (4) і спіральними турами бинта
прибинтовують поздовжні ходи на всьому протязі стопи, а на ділянку гомілковостопного
суглоба накладають 8-подібні тури;
- закріплюють пов'язку круговими ходами над щиколотками.
3) Спіральна пов'язка на перший палець стопи (рис. 1.55).
Методика накладання пов'язки:
- для пов'язки використовується бинт шириною 4-5 см;
- починають пов'язку з фіксуючих турів над щиколотками (1);
- потім бинт ведуть по
тильній поверхні стопи
до кінчика першого паль
ця, який закривають спі
ральними ходами (2-5);
- від основи пальця по ти
лу стопи (6) бинт ведуть
до ділянки щиколоток, де
й закріплюють пов'язку
циркулярними ходами
бинта (7).
И) Пов'язка на ампутаційну куксу гомілки або стегна (рис. 1.56).
Методика накладання пов 'язки:
- для пов'язки використо
вується бинт шириною
5-7 см;
- пов'язку починають фік-
Рис. 1.55. Спіральна пов'язка на перший палець стопи |
Рис. 1.56. Пов'язка на ампутаційну куксу гомілки або стегна |
суючими круговими ходами вище кукси; - потім, зробивши перегин бинта на передній по-
верхні, його ведуть у поздовжньому напрямку вниз, закриваючи куксу, і по задній поверхні продовжують хід бинта у зворотному напрямку до циркулярного ходу;
- виконують передування поздовжніх ходів бинта, що повертаються, з фіксуючими цирку
лярними його ходами доти, поки вся кукса не буде закрита пов'язкою;
- з метою кращої фіксації пов'язки перед її накладанням шкіру на місці майбутніх
циркулярних ходів змазують клеєм (клеолом);
- при короткій куксі стегна перші фіксуючі тури бинта рекомендується проводити навколо
живота в нижній його ділянці, а потім переходити на стегно.
Косинкові пов'язки
1. Косинка має трикутну форму, виготов-пяється з різних тканин і має:
- основу - найдовша сторона косинки;
- верхівку - кут напроти основи;
- кінці - два інших кути;
- середину - частина косинки, що роз
ташована між основою і верхівкою
(рис. 1.57).
Рис. 1.57. Косинка |
Косинкова пов'язка (рис. 1.58-1.65) є розповсюдженим видом пов'язок при наданні першої медичної допомоги, особливо при масових травмах. За допомогою однієї або кількох косинок можна швидко накласти пов'язку на будь-яку частину тіла.
А) Підтримуюча косинкова пов'язка для руки застосовується для підвішу-
вання руки при травмі передпліччя та кисті (рис. 1.58). Методика накладання пов'язки:
- косинка укладається на передню поверхню тіла таким чином, щоб один кінець лежав на
надпліччі ушкодженої сторони, основа розташовувалась уздовж середньої осі тіла, верхівка
звернена до ліктя, а інший кінець вільно звисав;
- ушкоджену руку, зігнуту в ліктьовому суглобі під прямим кутом, обережно укладають таким
чином, щоб ділянка ліктя розташовувалась на середині косинки;
- нижній кінець косинки поміщають на надпліччя здорової сторони, обидва кінці підтягують
і зав'язують у ділянці задньої поверхні шиї;
- верхівка огинає ліктьовий суглоб, загортається на плече і фіксується шпилькою.
Б) Косинкова пов'язка на ділянку плечового суглоба застосовується для закриття ушкоджень у ділянці суглоба (рис. 1.59). Методика накладання пов'язки:
- для пов'язки необхідно мати дві косинки або одну косинку і шматок бинта;
- косинка укладається на ділянку суглоба таким чином, щоб середина її прикривала ділянку
суглоба, верхівка розташовувалась на надпліччі ушкодженої сторони, основа - на плечі;
- кінці косинки проводять навколо плеча і зв'язують;
- верхівку косинки закріплюють за допомогою іншої косинки, складеної галстуком, або шматка
бинта, накладених на надпліччя цієї ж сторони та проведену через пахвову ділянку здорової
сторони;
- верхівку підтягують, перегинають і фіксують шпилькою.
Рис. 1.58. Підтримуюча косинкова пов'язка для руки
Рис. 1.59. Косинкова пов'язка на ділянку плечового суглоба
Рис. 1.60. Косинкова пов'язка на кисть
В) Косинкова пов'язка на кисть застосовується для закриття кисті при наданні першої допомоги, наприклад, при опіку (рис. 1.60).
Методика накладання пов'язки:
- кисть укладають на середину косинки долонною поверхнею вниз, при цьому основа косинки
повинна бути на рівні нижньої третини передпліччя;
- верхівку косинки загортають на тил кисті і передпліччя;
- кінці обертають навколо нижньої третини передпліччя та зав'язують;
- верхівку загортають на кисть і фіксують шпилькою.
Г) Косинкова пов'язка на стопу застосовується для закриття всієї стопи (рис. 1.61).
Методика накладання пов'язки:
- середину косинки кладуть на підошовну поверхню стопи, а
основу розташовують по задній поверхні нижньої третини
гомілки;
- верхівку загортають на тил стопи і гомілку;
- кінці косинки обертають навколо нижньої третини гомілки і
зав'язують;
- верхівку косинки загортають на тил стопи, прикриваючи
вузол, і закріплюють шпилькою.
Д) Косинкова пов'язка на кульшовий суглоб застосовується для закриття ділянки кульшового суглоба та сідниці (рис. 1.62). Методика накладання пов'язки:
- для пов'язки необхідно
мати дві косинки або
одну косинку і шматок
бинта;
- косинку укладають сере
диною на ділянку сугло
ба, основою донизу, а
верхівкою вгору;
- кінці косинки зав'язують
навколо стегна у верхній третині його;
Рис. 1.61. Косинкова пов'язка на стопу |
Рис. 1.62. Косинкова пов'язка на кульшовий суглоб |
- верхівку косинки підні
мають вгору і фіксують
навколо тулуба іншою
косинкою, складеною
галстуком, або за до
помогою шматка бинта;
- після цього верхівку за
гортають донизу і фіксують шпилькою.
Е) Косинкова пов'язка на сідничні ділянки застосовується для закриття обох сідничних ділянок та промежини (рис. 1.63).
Методика накладання пов'язки:
- основу косинки укладають на поперекову ділянку, а серединою закривають сідничні ділянки;
- верхівку загортають через промежину на живіт, де і закріплюють, зав'язуючи кінці косинки.
Є) Косинкова пов'язка на голову застосовується для закриття волосистої ділянки голови
(рис. 1.64).
Методика накладання пов'язки:
- основу косинки укладають на потиличну ділянку;
- серединою косинки прикривають ділянку склепіння черепа, а верхівка лягає на чоло;
- кінці косинки зав'язують на чолі, а верхівку загортають догори так, що вона прикриває
вузол, і закріплюють її шпилькою.
Ж) Косинкова пов'язка на молочну залозу застосовується при маститах, пораненнях, операціях на молочній залозі (рис. 1.65).
Рис. 1.63. Косинкова
пов'язка на сідничні
ділянки
Рис. 1.64. Косинкова пов'язка на голову
Методика накладання пов'язки:
- основу косинки укладають косо під молочну залозу, по перехідній складці;
- верхівку перекидають через надпліччя хворої сторони;
- кінці зав'язують на спині і до них шпилькою фіксують верхівку косинки.
1. Праща являє собою смужку матерії (частіше марлі) довжиною 1,0-1,2 м, шириною 10-15 см, кінці якої поздовжньо розрізані з обох боків, не доходячи до середини (рис. 1.66).
У такої пов'язки є чотири кінці і середня частина, що призначена для прикриття ушкодженої ділянки поверх перев'язного матеріалу (пов'язка зручна для накладання на виступаючі частини - ніс, підборіддя, тім'яна ділянка, потилиця, а також на ділянку промежини).
Рис. 1.66. Праща
А) Пращоподібна пов'язка на ніс (рис. 1.67).
Методика накладання пов'язки:
- середину пращоподібної пов'язки кладуть на ніс у
поперечному напрямку;
- верхні кінці проводять нижче вушних раковин і зав'язують
на задній поверхні шиї;
- нижні кінці розташовують вище вушних раковин і зав'язують
на потилиці.
Б) Пращоподібна пов'язка на підборіддя (рис. 1.68). Методика накладання пов'язки:
Рис. 1.67. Пращоподібна пов'язка на ніс |
- середину пращі укладають на підборіддя в поперечному
напрямку до обличчя таким чином, що верхня частина
середини пращі охоплює підборіддя, а нижня - підщелепну
ділянку;
- верхні кінці проводять нижче вушних раковин і зав'язують
на шиї;
- нижні кінці проводять над вушними раковинами і зав'язують
на тім'яній ділянці.
В) Пращоподібна пов'язка на потиличну ділянку (рис. 1.69). Методика накладання пов'язки:
- середину пращі кладуть на потиличну ділянку;
- верхні кінці ведуть донизу і зав'язують у ділянці підборіддя;
- нижні кінці ведуть уперед догори і зав'язують на чолі, вище надбрівних дуг.
Г) Пращоподібна пов'язка на тім'яну ділянку (рис. 1.70).
Методика накладання пов'язки:
- середину пращі кладуть на тім'яну ділянку;
Рис. 1.68. Пращоподібна пов'язка на підборіддя
Рис. 1.69. Пращоподібна пов'язка на потиличну ділянку
Рис. 1.70. Пращоподібна
пов'язка на тім'яну
ділянку
Рис. 1.71. Пращоподібна пов'язка на промежину
- передні кінці ведуть донизу і назад і зав'язують на шиї, нижче потиличного горба;
- задні кінці ведуть донизу вперед і зав'язують у ділянці підборіддя.
Д) Пращоподібна пов'язка на промежину (рис. 1.71).
Методика накладання пов'язки:
- шматок бинта зав'язують навколо тулуба у вигляді пояса;
- середину пращі поміщають на промежину;
- два передніх кінці прив'язують до пояса на деякій відстані один від одного;
- два задніх кінці ідентичним способом закріплюють на поясі позаду.
Клейові пов'язки
1. Клеолова пов'язка застосовується як вторинна для фіксації первинної пов'язки.
А) Клеол складається з 45 частин каніфолі, 1 частини рослинної олії, 37 частин 95% етилового спирту і 17 частин ефіру. Техніка накладання клеолової пов'язки:
- навколо накладеної на рану первинної пов'язки шкіру змазують ватним тампоном, змо
ченим клеолом;
- очікують 1-2 хвилини, поки клеол трохи підсохне;
- марлеву серветку натягують над первинною пов'язкою, щільно притискають до ділянок
шкіри, змазаних клеолом;
- надлишкові краї серветки, що не пристали до шкіри, обрізають ножицями.