Еволюція визначення поняття якості

Розглянемо основні терміни та визначення стосовно якості згідно ДСТУ ISO 9000-2001.

Якість – ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

Термін «якість» можна вживати з такими прикметниками, як «погана», «добра» або «відмінна», а саме як постійну ха­рактеристику.

Процес (process) — сукупність взаємопов'язаних або взаємодіючих видів діяльності, яка перетворює входи на виходи. Входами одного процесу є, як правило, виходи інших процесів. Процеси в організації планують і здійснюють за контрольованих умов з метою створення додаткових цінностей.

Продукція (product) - результат процесу. Існує чотири узагальнені категорії продукції:

- послуги (наприклад, перевезення);

- інтелектуальна продукція (наприклад, комп'ютерна програма, словник);

- технічні засоби (наприклад, механічна частина двигуна);

- перероблені матеріали (наприклад, мастила).

Багато видів продукції складаються з елементів, що нале­жать до різних узагальнених категорій продукції. У такому разі віднесення продукції до послуги, інтелектуальної продукції, тех­нічних засобів або перероблених матеріалів залежить від елеме­нта, що переважає. Наприклад, пропонована продукція «автомо­біль» складається з технічних засобів (наприклад, шин), переро­блених матеріалів (наприклад, палива, охолоджувальної рідини), інтелектуальної продукції (наприклад, програма регулювання двигуна, інструкція для персоналу) і послуг (наприклад, пояснення щодо функціонування і технічного обслуговування).

Властивість продукції - об'єктивна особливість продукції, яка може виявлятися під час її створення, експлуатації чи спо­живання.

Продукція має численні властивості, які можуть проявляти­ся під час розроблення, виробництва (виготовлення, видобування, вирощування), випробувань, зберігання, транспортування, техніч­ного обслуговування, ремонту та використання.

Якісні й кількісні характеристики агропромислової продук­ції різноманітні і залежать від виду продукції та її призначен­ня. Якісні ознаки характеризують колір, форму, механіко-технологічні властивості, спосіб настроювання чи регулювання (ручне, напівавтоматичне, автоматичне) для продукції технічного при­значення.

Кількісні ознаки, чи параметри продукції, дають чисельну характеристику окремих властивостей. Наприклад, хімічний склад сільськогосподарського матеріалу, біологічні та фізичні показники: для насінного матеріалу - це чистота, вологість, схо­жість, маса 1000 насінин.

Сукупність властивостей сільськогосподарської продукції поділяють на такі види:

- хімічні (вміст білків, жирів, сухих речовин, вітамінів, мінера­льних речовин, органічних кислот);

- фізичні (абсолютна маса, вологість, форма, забарвлення, роз­мір, консистенція, щільність);

- біологічні (здатність зберігатися без великих втрат маси, по­гіршення товарних і харчових властивостей фізіологічного і фітопатологічного псування).

Кожна з цих груп використовується для вимірювання і оці­нки якості виробленої сільськогосподарської продукції.

Вимоги до якості агропромислової продукції - це вираження певних потреб чи їх переведення у набір кількісно чи якісно визна­чених вимог до характеристик об'єкта, для того, щоб зробити мож­ливими їх виконання та перевірку. Причому суттєво, щоб вимоги до якості повністю відбивали установлені і передбачені потреби споживача. Термін «вимога» охоплює ринкові і контрактні вимоги, а також внутрішні вимоги організації. Вони можуть бути розроб­лені, деталізовані й актуалізовані на різних етапах планування.

Вимоги суспільства до якості агропромислової продукції - це зобов'язання, які випливають із законів, інструкцій, правил, кодексів, статутів та інших міркувань щодо забезпечення якос­ті. «Інші міркування» охоплюють охорону навколишнього сере­довища, здоров'я, безпеку, надійність, заощадження енергії та природних ресурсів. Під час визначення вимог до якості мають бути враховані всі вимоги суспільства, які складаються з юриди­чних і нормативних вимог. Вони можуть змінюватися в різних галузях застосування юридичних актів.

Агропромислова продукція має різнобічну спрямованість і здатність задовольняти різні суспільні потреби. З позиції задо­волення потреб суспільства сільськогосподарську продукцію слід розглядати диференційовано за видами продукції та природою їх походження (табл. 1.2).

Таблиця 1.2