Форми безготівкових розрахунків, їх характеристика.

Акредитиви

Чеки

Платіжні вимоги-доручення

Платіжні доручення

Форми готівкових розрахунків

 

Платіжне доручення – це доручення підприємства обслуговуючому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства.

Платіжними дорученнями можуть проводитися:

· Розрахунки за отримані товари та надані послуги;

· Авансові платежі;

· Розрахунки нетоварних операцій;

· Попередня оплата товарів і послуг.

Платіжне доручення дійсне 10 календарних днів.

 

Платіжна вимога-доручення – це вимога постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

 

Розрахунковий чек – це письмове доручення банку провести перерахування коштів з рахунку чекодавця (платника) на рахунок чеко власника (отримувача коштів).

Чеки поділяються на два види:

1. чеки для розрахунків між юридичними особами;

2. чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами.

Чеки формуються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридичними особами – один рік. Строк дії чека з такої книжки – 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Строк дії чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юридичною – 3 місяці.

 

Особливість акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що рух грошових коштів випереджає рух моральних цінностей.

Відкриття (виставлення) акредитиву проводиться за рахунок власних коштів покупця або кредиту банку. Кожний акредитив призначено для розрахунків тільки з одним постачальником і не може бути переадресовано.

Строк дії акредитива встановлюється у договорі між постачальником і покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи термін проходження документів спецзв’язком між банками.

Акредитиви можуть відкриватися в банку покупця або постачальника.

 

 

Розрахункова діяльність комерційного банку полягає у виконанні доручень клієнтів щодо оплати векселів:

· інкасування векселів (послуга, що надається векселевласнику);

· доміциляція веселів (послуга, що надається векселедавцю).

Інкасування векселя – це виконання банком доручення векселевласника на стягненя платежу з боржника.

Інкасування – платна послуга. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк має своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування векселя.

Доміциляція векселя – це доручення векселедавця банку сплатити за векселем в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що мають бути на рахунку.

Свою згоду бути доміциліантом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.

Розрахунки в порядку планових платежів. У разі рівномірних і постійних поставок товарів і наданих послуг покупці можуть розраховуватися з постачальниками в порядку планових платежів, при яких розрахунки здійснюються періодично за домовленістю сторін. На кожний плановий платіж подається окремий документ.

 

Розрахунки, що базуються на заліку взаємних вимог. При цій формі розрахунків кожне підприємство є одночасно і покупцем, і постачальником різних видів товарів чи послуг. За цих умов доцільно використовувати такий спосіб розрахунків, як залік взаємних боргів, після чого кожне підприємство отримує або сплачує тільки різницю (сальдо). Переваги подібних розрахунків полягають у тому, що вони скорочують потребу в грошових коштах на суму зарахованих боргів. Розрахунки по сальдо між двома підприємствами проводяться на основі угоди.