Тематичні (авторські) програми

 

17) «Моє довкілля» Програма ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з довкіллям. - Богуш А.М. (Київ, 2006).

 

18) «Довкілля» Освітня програма. Концептуальні засади. Інтеграція змісту природничо-наукової освіти. - Ільченко В.Р., Туз К.Ж. (Полтава, 1999).

 

19) «Юні екологи» Авторська програма Бунда Т.А. (2014).

 

20) «Виховуємо громадянина - патріота» Адаптована програма з громадянсько- патріотичного виховання дітей дошкільного віку Скидан А.О., Мислик В.В., Чигрин Н.В., Носей Р.В. та ін. (2015).

Аналіз програм розвитку дошкільників за схемою

 

1. Назва програми, автори, рік видання.

2. Мета, концептуальні засади та специфіка програми (вступ) – принцип побудови, загальні підходи чи специфіка (у регіональних, локальних програмах) організації освітнього процесу з дітьми й відстеження його результатів.

3. Логіка викладення матеріалу (за віком, за освітніми лініями, за видами діяльності тощо).

4. Зміст програми та розділи щодо ознайомлення з довкіллям:

- Організація життєдіяльності дітей (орієнтовний розпорядок дня),

- Зміст ознайомчої роботи з довкіллям – як розкриваються завдання, зміст і форми організації освітнього процесу з ознайомлення з суспільним довкіллям,

- Очікуванні результати засвоєння дітьми програмового матеріалу, показники життєвої компетентності.

5. Наявність педагогічних порад, моделі моніторингу чи методичних рекомендацій до програми.

 

 

Семінарське заняття 3.

Виховання у дітей відповідального ставлення до довкілля
(4 години – денна, 2 години – заочна форми навчання)

1. Ознайомлення дітей із різними транспортними засобами та правилами дорожнього руху.

1. Правила пожежної безпеки для дошкільників.

2. Безпечна поведінка дітей у природі.

3. Здоров’язберігаючі технології. Охорона життєдіяльності дітей.

4. Дитина та інші люди у контексті безпечної поведінки.

5. Методичні вимоги до організації виховання відповідального ставлення до довкілля.

6. Використання наочності при ознайомленні із безпечним довкіллям.

Практичні завдання:

1. Підібрати ігри для будь-якої з тем «Пожежна безпека для дошкільників», «Правила дорожнього руху» (не менше 3-х). Бути готовим до їх проведення в аудиторії.

 

2. Розробити конспект заняття з ознайомлення дошкільників з організації безпеки життєдіяльності дитини (вік дітей за вибором студента), продемонструвати фрагмент заняття в аудиторії та проаналізувати.

 

Методичні рекомендації:

Готуючись до заняття, студентам варто підготувати наочний матеріал для ознайомлення дітей із правилами безпеки життєдіяльності. Підібрати ігри для тем «Пожежна безпека для дошкільників», «Правила дорожнього руху». Розглянути можливості використання наочності при ознайомленні із безпечним довкіллям.

Розкрити методичні вимоги до організації виховання відповідального ставлення до довкілля. Проаналізувати умови сприйняття природного довкілля дітьми дошкільного віку. Ознайомитися з плануванням занять і дитячого експериментування.

План аналізу заняття з ознайомлення з довкіллям

1. Програмні завдання: відповідність цілей заняття його місцю в тематичному циклі, типу заняття та етапу навчання. Відповідність програмі, віку, темі, сезону, регіону. Комплексне розв’язання завдань. Зв'язок з матеріалом, який вже засвоїли діти. Виховна та естетична спрямованість заняття. Доцільність вибору типу і структури стосовно теми і дидактичної мети заняття. Послідовність окремих етапів заняття.

2. Організаційна структура заняття: послідовність етапів, їхня тривалість та чіткість переходу від одного етапу до іншого. Тривалість заняття. Розстановка стільців (розміщення дітей), розміщення дидактичного та наочного матеріалу. Поведінка дітей на занятті. Своєчасність застосування ігрових моментів, фізпауз та фізкультхвилинок.

3. Зміст заняття: зв’язок із попереднім матеріалом, життям і досвідом дітей. Ефективність використання наочності і ТЗН; проблемність навчання; організація активного мислення. Ефективність методів і прийомів закріплення знань, організація колективних та індивідуальних форм роботи, у тому числі з дітьми із високим і низьким рівнем навчальної мотивації. Актуалізація почуттів і опорних знань. Ефективність сприйняття й усвідомленості, рівень засвоєння нового матеріалу дітьми.

4. Методи та прийоми навчання: які методи та прийоми, їхня ефективність та доцільність (загальнопедагогічні, загальнодидактичні, спеціальні тощо). Місце ігор та ігрових прийомів на занятті, їхня доцільність та ефективність. Місце художніх текстів на занятті, їхні види, прийоми використання. Місце усної народної творчості впродовж заняття.

Як дотримувався вихователь головних вимог до заняття (виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних)? Які педагогічні принципи мали місце на занятті? Як здійснювались на занятті дидактичні принципи? Взаємозв'язок репродуктивної і творчої активності й пізнавальної самостійності дітей на занятті. Як розвивалися на уроці спостережливість і логічне мислення дітей? Чи використовувалися прийоми порівняння, протиставлення, узагальнення й систематизації? Як формувалися в дітей уміння вчитися, використовувати наукову інформацію? Формування в дітей пізнавального інтересу, оцінно-контрольних суджень, навичок самоконтролю. Оцінювання знань дітей. Чи було здійснено індивідуалізацію та диференціацію навчальних завдань?

5. Наочний та дидактичний матеріал: який матеріал, доцільність. ТЗН на занятті, їхні види та ефективність використання.

6. Мовлення та поведінка дітей: мовленнєва активність дітей на занятті. Ставлення вихователя до помилок дітей. Якою мірою діти залучені до активної пізнавальної діяльності? Спрямованість і сконцентрованість їхньої уваги. Дисципліна дітей на різних етапах заняття й методи та прийоми реагування вихователя на випадки порушення її. Ставлення дітей до вихователя. Прояви організаційної й пізнавальної самостійності дітей.

7. Мовлення та поведінка вихователя: відповідність мовлення вихователя нормам української літературної вимови. Інтонаційна виразність мовлення вихователя.Уміння володіти увагою дітей, організовувати їхню роботу, підвищувати активність, інтерес, увагу, тримати дисципліну, враховувати індивідуальні особливості кожного вихованця. Стиль і тон у роботі (жвавий, рішучий, повільний, байдужий). Педагогічний такт. Спостережливість, вдумливість, витримка, винахідливість, емоційність. Зовнішній вигляд. Культура мовлення, поза, міміка, жестикуляція, охайність. Чи користується авторитетом у дітей?

8. Загальна оцінка заняття: виконання програмних завдань. Прийоми узагальнення матеріалу. Виконання плану заняття. Обсяг і якість знань дітей. Виховне, освітнє і розвивальне значення заняття. Питома вага емоційного фактора. Прийоми щодо закінчення заняття. Досягнення мети. Що цінного із цього заняття можна взяти для себе або рекомендувати для впровадження в практику інших колег? Поради вихователеві, як закріпити й удосконалити позитивні моменти заняття чи подолати недоліки. Загальна оцінка заняття. Педагогічні висновки та пропозиції.

Семінарське заняття 4.

Методика ознайомлення дітей з предметним світом та соціальними явищами довкілля
(4 години – денна, 2 години – заочна форми навчання)

 

1. Методика ознайомлення дошкільників з якостями та властивостями предметів.

 

2. Економічне виховання дітей - шлях до забезпечення їх всебічного розвитку.

 

3. Принципи взаємовідносин дітей і дорослих у сучасному освітньому просторі.

 

4. Стосунки з однолітками як чинник формування уявлень про соціальний і предметний світ.

 

5. Ознайомлення дітей з рідним краєм, Батьківщиною та з національною символікою.

Практичні завдання:

 

1. Скласти карту розумових дій на довільну тему для дітей дошкільного віку (віковий період на вибір). Презентувати в аудиторії.

 

2. Розробити методичні рекомендації щодо проведення заняття в формі гри-стратегії (тема та вік дітей на вибір).

Модуль самостійної роботи:

Індивідуальні завдання:

1. Скласти і проаналізувати план проведення екскурсій чи спостережень за довкіллям в дошкільному навчальному закладі (вікова група за вибором студента).

• екскурсії-огляди (усі вікові групи). Молодша група: «Роздягальня», «Спальня», «Ігрова кімната», «Туалетна кімната», «Куточок іграшок», «Ігровий майданчик». Середня група: «Кухня», «Музична зала», «Спортивна зала», «Медичний кабінет», тематичні кімнати за умови їх наявності в дошкільному навчальному закладі («Кімната казки», «Світлиця» тощо). Старша група: «Пральня», «Кабінет завідувача», «Методичний кабінет», «Кабінет кастелянки», «Протипожежний точок» та ін.);

• екскурсії за межі дошкільного навчального закладу (на прикладі середньої групи). Орієнтовна тематика: «Магазин», «Перукарня», «Пошта», «Аптека», «Бібліотека», «Школа», «Екскурсія до пам’ятнику» тощо.

 

2. Здійснити підбір і опис репродукцій художніх картин, які відображають навколишній світ, запланувати різні типи занять з їх використанням для старшого дошкільного віку (не менше 3-х). Зазначити тему заняття, тип заняття та мету заняття (програмовий зміст).

 

3. Підготувати матеріал для стенду на будь-яку із запропонованих тем:

-- «Охорона життєдіяльності дошкільників»;

-- «Побутова хімія небезпечна для дитини»;

-- «У громадському транспорті»;

-- «Домашня побутова техніка»;

-- «Отруйні рослини»;

-- «Дитина і тварини».

 

4. Скласти анотовану бібліографію методичних статей і розробок із часопису «Дошкільне виховання» з теми «Фор­мування в дітей основ економічної культури» (не менше 5 найменувань джерел).

 

5. До другого модулю скласти кросворд чи тестування за програмовим змістом (від 10-ти питань) з ключем відповідей. Представити у зручній для сприймання формі.

 

Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість балів
	План проведення екскурсій чи спостережень за довкіллям в дошкільному навчальному закладі (вікова група за вибором студента)
	Опис репродукцій художніх картин, які відображають навколишній світ, різні типи занять з їх використанням для дітей старшого дошкільного віку.
	6. Стенд на будь-яку із запропонованих тем: -- «Охорона життєдіяльності дошкільників»; -- «Побутова хімія небезпечна для дитини»; -- «У громадському транспорті»; -- «Домашня побутова техніка»; -- «Отруйні рослини»; -- «Дитина і тварини».
	Анотована бібліографія методичних статей і розробок із часопису «Дошкільне виховання» з теми «Фор­мування в дітей основ економічної культури».
	Кросворд чи тестування за програмовим змістом будь-якого модулю.
	Разом

Індивідуальні завдання

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) форма організації навчання яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань які студенти отримують у процесі вивчення курсу. Це обов’язковий вид самостійної і науково-дослідної роботи студента, передбачених програмою навчальної дисципліни. ІНДЗ виконується кожним студентом індивідуально. Відповідно інноваційним технологіям навчання в системах КМСОНП – ECTS різновидом індивідуальних завдань у курсі є індивідуально-дослідні завдання (ІНДЗ) навчального і проективного характеру.

ІНДЗ має бути стислим, носити оглядовий характер. Повинно бути представлено у зручній для сприймання формі (проект-презентація, реферат тощо). Максимальна оцінка за виконання і захист ІНДЗ становить 9 балів і входить до складу підсумкової оцінки за вивчення навчальної дисципліни.

Система оцінювання ІНДЗ

№ п/п	Критерії оцінювання, виконаної роботи	Максимальна бальна оцінка за критеріями
1.	Обґрунтування актуальності обраної теми, його відповідність темі
2.	Глибина аналізу досліджуваної проблеми, логіка викладення матеріалу: визначення сучасного стану проблеми і перспективність її для сучасних ВНЗ; Обізнаність у науковій, методичній літературі, широта використаних авторських позицій, власне бачення розв’язання питання
3.	Аргументованість висновків, значущість методичних порад сформульованих студентом самостійно
4.	Оформлення роботи
Загальна кількість балів

Характеристика рівнів виконання ІНДЗ:

Високий рівень виконання (9-8 балів): робота містить всі структурні компоненти. Наявна висока аргументованість висновків. Основна наукова інформація систематизована і представлена в описі. Методичні поради і висновки ґрунтовні, логічні Наявне власне бачення проблеми дослідником, глибоке її знання. Науковий і фактичний матеріал оформлений аргументовано і доказово. Показані вміння самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати інформацію, користуватись джерелами інформації. Робота має творчий характер.

Достатній рівень виконання (7 – 5 балів): Робота містить всі структурні компоненти. Основна наукова інформація систематизована і представлена в описі. Студент виявив знання в обсязі означеної проблеми. Володіє розумовими операціями аналізу, синтезу, узагальненням, вміє робити висновки. Матеріал роботи представлений логічно, обґрунтовано. Студент здатний самостійно опрацьовувати матеріал і оформлювати його у цілісну роботу, але не вистачає власних суджень, свого бачення щодо розв’язання обраної теми роботи.

Середній рівень виконання (4 - 3 балів): студент виявляє вміння працювати з науковими, методичними джерелами. Має утруднення в узагальненні, систематизації матеріалу. Методичні поради незмістовні. Відсутнє власне бачення розв’язання проблеми. Робота має більш описовий ніж аналітичний характер.

Низький рівень виконання (нижче 2 балів): Неякісне оформлення роботи. Студент відтворює незначну частину завдання, діє в межах поставлених умов, але виконання їх поверхове. Показує незнання спеціальної термінології. Не вміє здійснювати аналітичний опис наукового матеріалу. Має нечітке уявлення про проблему, що вивчається.

Нижче представлена тематика ІНДЗ, яка може розглядається як орієнтовна. Кількість таких завдань повинна дорівнювати кількості студентів в академічній групі, щоб запобігти повторення, дублювання матеріалу і забезпечити самостійність у виконання творчих завдань.

Тема індивідуально-дослідного завдання:

Проблема дитинства в соціальному довкіллі (одна на вибір)

1. Проблема дитинства як наукова і педагогічна категорія.

2. Стиль виховання й форма взаємин між батьками та дітьми.

3. Готовність вихователів до реалізації принципів гуманістичної педагогіки.

4. Багатовекторність соціуму у свідомості дітей.

5. Принципи взаємовідносин дітей і дорослих у сучасному освітньому просторі.

6. Стосунки з однолітками як чинник формування уявлень про соціальний і предметний світ.

7. Світ дитинства - ав­тономна соціокультурна реальність.

8. Дитина у світогляді українського народу.

9. Педагогіка дитинства в дослідженнях вітчизняних учених.

Методи навчання

Курс містить два змістові модулі, передбачає проведення лекційних і практичних (семінарських) занять, а також організацію самостійної роботи студентів.

На лекції виносяться теоретичні питання, що забезпечують цілісне розуміння провідних проблем ознайомлення з суспільним довкіллям, концептуальних положень авторських освітньо-виховних технологій, закладають методологічні та наукові засади для подальшої самостійної роботи.

Семінарські та практичні заняття передбачають теоретичні дискусії, рольові ігри, проведення занять в лабораторних умовах, рефлексію, тренінги, що сприяють осмисленню провідних ідей ознайомлення з довкіллям, формуванню аналітичних умінь, розвитку аргументованої позиції в оцінюванні окремих освітньо-виховних технологій; формуванню готовності студентів до роботи з дітьми дошкільного віку, знайомству з технологією розробки занять різних типів, освоєння нововведень, оволодіння методикою організації ознайомлення з довкіллям тощо.

Методи контролю

В основі модульного контролю з ознайомлення дітей з суспільним довкіллям лежить накопичення оцінок (балів) за певний період навчання. Цей період включає різні види діяльності студента: роботу на семінарських заняттях, виконання тестів, модульних контрольних робіт, написання рефератів, підготовку творчих завдань та інше. Сума балів виступає в ролі кількісного показника якості роботи кожного студента. За основу оцінювання досягнень студентів використана 100 - бальна шкала.

Модуль 1 - поточного тестування - передбачає відпрацювання студентами матеріалу лекцій, семінарських занять за двома змістовими модулями, а також проведення тестування наприкінці кожного змістового модуля. Модуль 2 - індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) - передбачає перевірку і захист роботи за певною темою.

Методи контролю: усний, письмовий, практичний, програмований.

Принципи контролю за успішністю: пред’явлення єдиних вимог; об’єктивність, систематичність, системність, індивідуальний характер контролю; диференційований контроль.

Функції контролю (контрольна, навчально-виховна, організаторська, розвивальна, стимулювальна, управлінська, діагностична, прогностична).

Форми контролю - усне чи письмове опитування, колоквіум, полілог, семінар, тестування, реферат, презентація, конспектування, складання анотацій, аналіз проведених занять тощо.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи.