Дій підлеглих у бойовій обстановці

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

з проведення групового заняття з модулю 2.1

„МЕТОДИКА ВИХОВНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ”

 

Змістовий модуль 2.1.4.1 Робота командира підрозділу щодо морально-психологічного забезпечення виконання підлеглими бойових завдань

Заняття 1. Робота командира підрозділу щодо морально-психологічного забезпечення виконання підлеглими бойових завдань

Час 2 години

Місце Корпус „Г”

 

Навчальні та виховні цілі

З’ясувати зміст, призначення і завдання морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу у бойовій обстановці.

Визначити основні складові морально-психологічного забезпечення виконання воїнами бойових завдань.

Засвоїти сутність, особливості та порядок роботи командира підрозділу щодо підтримання високого морально-психологічного стану особового складу, його бойової активності та стійкості у бойовій обстановці.

Сприяти формуванню у студентів якостей сучасного офіцера, які потрібні йому для виконання завдань у бойових умовах.

 

Навчальні питання та розподіл часу

Вступ 5 хвил.

1. Командир - організатор

морально-психологічного супроводження

дій підлеглих у бойовій обстановці 40 хвил.

2. Розв’язання ситуативних завдань з

теми заняття 40 хвил.

Заключна частина 5 хвил.

 

 

Навчальна література

1. Воєнна доктрина України. – К., 2012.

2. Наказ Міністра оборони України № 142 від 05.05.1999 р. «Про

Концепцію морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України.»

3. Методика і практика роботи заступника командира підрозділу з виховної роботи / За ред. О.Ю. Бурківського. – Х.: 2003.

4. Караяни А.Г., Сыромятников И.В. Прикладная военная психология.

– СПб., 2006.

5. Організація виховної роботи у підрозділі / За ред. В.С. Афанасенка.

– Х.: ХВУ, 2004.

6. Психология и педагогика. Военная психология / Под ред. А.Г.

Маклакова. – СПб.: Питер, 2004.

7. Ягупов В.В. Морально-психологічне забезпечення. – К., 2002.

 

Матеріально-технічне забезпечення

1. Схема №21. «Стани особового складу у бойовій обстановці».

2. Схема №22. «Робота командира щодо протидії інформаційно

психологічного впливу противника».

 

ВСТУП

 

Війна, бойова обстановка, контакт з противником – це завжди не безпека, серйозне навантаження на воїнів, їх психіку, організм, інші сфери особистості, що не рідко викликає стреси, бойові психічні травми, страх і навіть паніку. Все це самим негативним чином впливає на бойову активність особового складу, його стійкість, здатність успішно виконувати бойові завдання, які ставляться старшими командирами і начальниками.

Командир підрозділу все це має не тільки добре розуміти й ураховувати в роботі з підлеглими, але й вживати необхідних заходів щодо попередження негативного впливу всіх факторів бойової обстановки на особовий склад, підтримувати його здібність виконувати свої службові обов’язки в умовах бойових дій, спрямовувати прагнення воїнів на якісне виконання будь-якого бойового завдання.

Військовому керівнику в цьому допомагає грамотно організоване і здійснюване морально-психологічне забезпечення всіх форм діяльності і поведінки підлеглого йому особового складу в умовах виконання воїнами бойових завдань.

Метою заняття є:

- обґрунтування важливості і необхідності морально-психологічного

супроводження діяльності особового складу в бойовій обстановці;

- розкриття сутності і змісту морально-психологічного забезпечення

бойових дій військовослужбовців;

- засвоєння порядку і особливостей роботи командира підрозділу

щодо підтримання високого морально-психологічного стану підлеглих, їх бойової активності та стійкості у бойовій обстановці.

Командир – організатор морально-психологічного супроводження

дій підлеглих у бойовій обстановці

Сьогодні морально-психологічне забезпечення бойової діяльності особового складу розглядається як один з основних напрямків всієї роботи органів військового управління, командирів і начальників, спрямованої на гарантоване вирішення всіх бойових завдань, які ставляться перед підрозділами і частинами Збройних Сил.

Морально-психологічне забезпечення – це комплекс узгоджених заходів, які здійснюються командирами, штабами та органами виховної та соціально-психологічної роботи для досягнення такого морально-психологічного стану особового складу, який забезпечує виконання завдань в будь-яких умовах, а також стійкого, надійного і адекватного функціонування свідомості та психіки військовослужбовців у бойових умовах.

Мета морально-психологічного забезпечення полягає у досягненні морально-психологічної готовності та спрямованості особового складу вирішувати покладені на нього бойові завдання.

Основними завданнями морально-психологічного забезпечення є:

- підтримка постійної готовності особового складу до відбиття нападу

противника;

- мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових

завдань;

- досягнення високої бойової активності особового складу, його спроможності витримувати великі нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

- прогнозування динаміки змін морально-психологічного стану військ, збереження його стійкості і керованості;

- протидія інформаційно-психологічному впливу противника;

- організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців та реабілітація психотравмованих;

- досягнення і утримання морально-психологічної переваги над противником.

Для того, щоб краще зрозуміти необхідність і важливість морально-психологічного супроводження діяльності особового складу у бойовій обстановці, зупинимось на факторах бойової обстановки, які суттєво впливають на поведінку і дії воїна.

1) Зовнішні (об’єктивні) фактори:

обстановка бою (вогонь, вибухи снарядів і бомб, кров, смерть, поранення, стони й т.п.);

противник (його якісні та кількісні параметри, помітність або непомітність, інші характеристики);

погодні умови ведення бойових дій;

геологічні та інші особливості місцевості.

2) Внутрішні (суб’єктивні) фактори:

страх;

невпевненість (в собі, в командирах, в товаришах, в бойовій техніці

або у зброї);

сумніви в успіху бою, перемозі;

низькі вольові та інші психологічні, моральні та бойові якості.

3) Психолого-інформаційний вплив противника:

- форми: брехня, чутки, дезінформація, залякування та інші;

- засоби: агітбомби і агітснаряди (з листівками та іншою друкованою продукцією), радіо- і телемовлення, гучномовці, диверсійні групи;

- мета: підірвати моральний дух противника, посіяти недовіру

своїм командирам, знизити опір протилежної сторони, схилити до здачі в полон.

Наслідки впливу всіх цих факторів:

· зниження позитивних настроїв у воїнів;

· поява негативних станів у особового складу протилежної сторони;

· зростання негативних думок у воїнів;

· підрив переконань у військовослужбовців (у свій устрій, у правильність політики держави, у справедливість боротьби, у керівництво країни, своїх командирів і т. ін.);

· формування негативних настанов (на припинення опору, на здачу

в полон й т. п.).

Зупинимося лише на негативних станах.

Фрустрація – психічний стан людини при виникненні дійсних або уявлених перешкод на шляху до мети, які воїн оцінює як складні або неподоланні. Її типи:

- с т е н і ч н а (гнів, агресія, висока збудженість, роздратованість,

надмірна рухливість, посилена активність);

- а с т е н і ч н а (пригніченість, загальмованість мислення та рухів,

почуття безсилля, нерішучість й т.п.).

Психічна напруженість. Вона є наслідком незвичайної обстановки (стресових ситуацій, небезпеки для життя, ризикованих дій, великих перешкод й т.п.). Проявляється вона у послабленні уваги, хоча може бути й навпаки; скованості; гальмуванні багатьох психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових). Слід зазначити, що такий стан нерідко сприяє і підвищенню мобілізації воїна на якісне виконання тих чи інших бойових завдань.

Психічна втома. Її основними причинами є значні і тривалі подразники бойової обстановки, що впливають на:

- нервово-психічну стійкість (здібність воїнів витримувати пікові навантаження на психіку);

- нервово-психічну витривалість (здібність воїнів витримувати довгочасні навантаження на психіку).

Страх – затяжний емоційний стан, який викликається сильними, несподіваними і тривалими подразниками бойової обстановки (раптовий наступ противника, застосування протилежною стороною нової зброї, постійний тиск противника, тощо).

Панічний стан – відрізняється від страху більшою невідповідністю реакції реальному розміру небезпеки. Основна риса панічної поведінки – прагнення людей до самоврятування. На перший план виходять захисні емоції, які знижують рівень самоконтролю та примушують воїнів ухилятися від небезпеки. Для свого врятування панікер може приректи на загибель інших, відібрати в них засоби, які допомагають воїнам боротися з противником. Людина втрачає здатність міркувати, орієнтуватися, тверезо оцінювати події, взаємодіяти з іншими для виконання бойового завдання.

Якщо панічний стан окремих воїнів охопив значну частину особового складу, і він переріс у групову паніку, командир повинен докласти всіх зусиль для її припинення:

- віддавати чіткі команди і вказівки, розраховані на мобілізацію навичок та звичок підлеглих, які орієнтують їх на доцільну діяльність;

- покластися на тих військовослужбовців, які за складних умов бою показують приклади відваги та героїзму;

- виявляти взірець командирського самовладання в складних умовах

бойової обстановки;

- в критичній ситуації рішуче взяти управління підрозділом в свої руки (привернути увагу підлеглих до себе, гучними командами і наказами заставити воїнів виконувати твої вимоги, енергійними діями повести людей за собою);

- ізолювати окремих панікерів, перед усім тих, хто найбільш негативно впливає на своїх товаришів по службі, від усього особового складу підрозділу.

Саме для попередження подібних явищ серед особового складу, для підтримання його високого морально-психологічного стану, бойової активності, націленості на бездоганне виконання бойових завдань і здійснюється морально-психологічне забезпечення бойової діяльності військ.

 

Основними складовими морально-психологічного забезпечення є:

· інформаційно-пропагандистське забезпечення;

· психологічне забезпечення;

· воєнно-соціальна робота;

· культурно-виховна робота;

· інформаційно-психологічна протидія.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення – це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної та бойової обстановки, покладені на війська завдання та умови їх виконання.

Психологічне забезпечення – це комплекс заходів щодо формування, підтримання та відновлення у особового складу психологічних якостей, які забезпечують високу бойову стійкість воїнів, готовність виконувати бойові завдання у будь-яких умовах обстановки.

Воєнно-соціальна робота – це діяльність щодо створення та забезпечення необхідних соціальних і правових умов для виконання особовим складом бойових завдань, реалізації прав і пільг військовослужбовців, додержання ними моральних принципів поведінки, норм міжнародного гуманітарного права, високої дисципліни, організованості та порядку.

Культурно-виховна робота – це діяльність, яка спрямована на відновлення моральних, психічних і фізичних сил особового складу, його мобілізацію на виконання бойових завдань, задоволення духовних і культурних потреб військовослужбовців, створення необхідного емоційного настрою.

Інформаційно-психологічна протидія – це комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу противника, нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад воїнів протилежної сторони, дезорганізувати його бойову діяльність.