ІІ. Основна частина заняття «75» хв.

ПЛАН

Проведення заняття з навчальної дисципліни "Військова підготовка"

Розділ "Вогнева підготовка"

Вид заняття:	групове заняття

Тема 1. Основи внутрішньої та зовнішньої балістики

 

Заняття 2. Основи зовнішньої балістики

Місце проведення:	ауд. РП-118, ДМА-23
Матеріальне забезпечення заняття:	інфокус (полілюкс), слайди, стенди з вогневої підготовки

 

І. Вступна частина – 10 хв.

1. Приймання навчальної групи.

2. Коротке нагадування основних питань попереднього заняття.

3. Питання контролю: – що таке постріл;

– що таке початкова швидкість кулі (гранати;

– що таке убивча дія кулі;

– що таке пробивна дія кулі;

– що таке відбій зброї;

– що таке кут вильоту.

4. Висновки з опитування:

____________________________

5. Зв’язок з темою попереднього заняття: Практичне вивчення та закріплення матеріалу ГЗ з теми 1. заняття 1.

______________

6. Мета заняття:

- вивчити суть зовнішньої балістики, основні елементи та форми траєкторії польоту;

- уяснити суть прямого постріл, прикритого, мертвого та простору, що уражається, їх практичне значення.

 

ІІ. Основна частина заняття «75» хв.

№ з/п	Основні питання заняття	Час (хв)
1п	Траєкторія польоту кулі (гранати) в повітрі, її елементи та форми
	Зовнішня балістика – це наука, яка вивчає рух кулі (гранати) після припинення дії на неї порохових газів. В момент пострілу ствол зброї займає відповідне положення. Політ кулі в повітрі починається по прямій лінії, яка є продовженням осі каналу ствола в момент вильоту кулі. Ця лінія називається лінією метання. При польоті кулі, в повітрі, на неї діють дві сили: - сила тяжіння; - сила опору повітря. Сила тяжіння все більше і більше відхиляє кулю від лінії метання. Сила опору повітря направлена на зустріч польоту кулі і змушує її безперервно втрачати швидкість польоту і приводить до зменшення дальності польоту кулі. Сила опору повітря спричинена трьома основними причинами: тертям повітря, утворенням завихрень і утворенням балістичної хвилі. Крива лінія, яку описує центр тяжіння кулі (гранати) при польоті, називається траєкторією. Форма траєкторії залежить від величини кута підвищення (кут між лінією підвищення і горизонтом зброї). Зі збільшенням кута підвищення висота траєкторії і горизонтальна дальність кулі (гранати) збільшується, але це відбувається до певної межі. За цією межею висота траєкторії продовжує збільшуватись, а горизонтальна дальність починає зменшуватись. Кут підвищення, при якому повна горизонтальна дальність (горизонтальна дальність) польоту кулі (гранати) стає найбільшою, називається кутом найбільшої дальності . Величина найбільшої дальності для куль різних видів зброї складає біля 35 . Траєкторії, які отримують при кутах підвищення, менших кута найбільшої дальності, називаються настильними. Траєкторії, які отримують при кутах підвищення більших кута найбільшої дальності, називаються навісними. При стрільбі з однієї і тієї ж зброї (при однакових початкових швидкостях) можна отримати дві траєкторії з однаковою горизонтальною дальністю: настильною і навісною. Траєкторії, які мають однакову горизонтальну дальність при різних кутах підвищення, називаються сполученими. - горизонт зброї – горизонтальна площина, яка проходить через точку вильоту кулі. Для того, щоб куля могла влучити в яку-небудь точку, яка знаходиться на горизонті зброї, необхідно ствол зброї направити вище горизонту (під деяким кутом до нього). Величина цього кута зазвичай регулюється установленням прицілу; - лінія підвищення – пряма лінія, яка є продовженням осі каналу ствола до пострілу (по закінченню наведення); - площина стрільби – вертикальна площина, яка проходить через лінію піднесення; - кут підвищення – кут замкнений між лінією підвищення і горизонтом зброї; - кут метання – кут між лінією метання і горизонтом зброї; - вершина траєкторії – найвища точка траєкторії над горизонтом зброї. Вершина поділяє траєкторію на дві частини: · від точки вильоту кулі до вершини траєкторії лінія більш довга і полога, бо куля має ще велику швидкість (висхідна гілка траєкторії); · від вершини траєкторії до точки перетину її з горизонтом зброї гілка коротша і крутіша, бо куля вже втратила швидкість (спадна гілка траєкторії); - перевищення траєкторії над лінією прицілювання – найкоротша відстань від будь-якої точки траєкторії до лінії прицілювання; - точка падіння – точка перетину траєкторії з горизонтом зброї; - повна горизонтальна дальність – відстань від точки вильоту до точки падіння кулі; - кінцева швидкість – швидкість кулі (гранати) в точці падіння; - висота траєкторії – найкоротша відстань від вершини траєкторії до горизонту зброї; - кут падіння – кут замкнений між дотичною до траєкторії в точці падіння і горизонтом зброї; - прицільна дальність – відстань від точки вильоту до перетину траєкторії з лінією прицілювання; - лінія прицілювання – пряма лінія, яка проходить від ока стріляючого через середину прорізу прицілу (на рівні з її краями) і вершину мушки в точку прицілювання;
2п	Прямий постріл.
	Надання осі каналу ствола потрібного положення в горизонтальній і вертикальній площині називається наведенням або прицілюванням. Точка, в яку наводиться зброя, називається точкою прицілювання. В залежності від висоти цілі і дальності стрільби її вибирають в середині нижнього обріза цілі, в центрі її або поза її межами. Лінія, яка іде від ока стріляючого через середину прорізу прицілу на рівні з її краями і вер­шину мушки в точку прицілювання, є лінією прицілювання. Постріл, при якому траєкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі по всій своїй довжині, називається прямим пострілом.
3п	3. Прикритий, мертвий та простір, що уражається, їх практичне значення
	Простір за укриттям, що не пробивається кулею, від його гребеня до точки зустрічі* називається прикритим простором. Прикритий простір тим більший, чим вище укриття і настильна траєкторія. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії, називається мертвим простором. Мертвий простір тим більше, чим більша висота укриття, менша висота цілі і пологіша траєкторія. Прикритий і мертвий простір необхідно вміло використовувати для захисту від вогню противника. Частина прикритого простору, на якому ціль може бути уражена, складає простір, що уражається – відстань, на якій спадна гілка траєкторії не перевищує висоти цілі. Уражений простір залежить від висоти цілі, настильності траєкторії і кута падіння**.