Цілком придатну оцінку екологічного стану земель можна отримати за допомогою даних, що характеризують рівень пестицидного навантаження, однак для більшої об'єктивності необхідно мати інформацію про залишкову кількість пестицидів у ґрунтах і рослинах. Рівень забрудненості ґрунтів та рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у сільськогосподарській продукції з ГДК. Перевищення фактичного вмісту залишкової кількості пестицидів відносно ГДК є показником небезпечності екологічної ситуації. У табл. 2.3. наведено нормативи оцінок пестицидного забруднення ґрунтів. За відсутності ГДК можна встановлювати тимчасові допустимі концентрації (ТДК), які визначають за емпіричним рівнянням регресії:
(2.3)
де ГДКх.п. - гранично допустима концентрація речовини у харчових продуктах.
Таблиця 2.3
Нормативи оцінок пестицидного забруднення ґрунтів
| Тип екологічної ситуації | Залишкова кількість пестицидів, кг/га | У ґрунті | У рослин |
| Сприятлива | <3 | не виявляється | не виявляється |
| Задовільна | 3-4 | <ГДК | <ГДК |
| Передкризова | 4-5 | <ГДК | <ГДК |
| Кризова | 5-6 | 1,1 - 1,5 ГДК | 1,1 - 1,5 ГДК |
| Катастрофічна | >6 | 1,6 - 10 ГДК | 1,6 - 10 ГДК |
2.5. Нормативи пестицидного забруднення харчових продуктів.
В організм людини з їжею надходять не тільки поживні речовини, а й сторонні хімічні речовини. З їжею надходить до 95% пестицидів, тоді як з водою – 4,7 і з атмосферним повітрям – 0,3%. Нітрати та нітрити до 70% в організм людини потрапляють найчастіше з продуктами рослинного походження, а решта – з водою та продуктами тваринного походження. Радіонукліди (приблизно до 94%) надходять з продуктами харчування, а решта – з водою та повітрям. Забруднення потрапляють у продукти харчування з некондиційної сировини з сільськогосподарської продукції, вирощеної за недосконалими технологіями. У разі використання недосліджених добрив (мінеральних чи органічних), нераціонального їх внесення чи зрошування угідь забрудненими стічними водами хімічні речовини в підвищеній кількості надходять у продукцію рослинництва й тваринництва, а з нею - в харчові продукти.
Надмірна кількість нітратів у харчових продуктах становить велику небезпеку для здоров'я людини. Останнім часом доведено канцерогенну дію нітратів, особливо у разі тривалого і систематичного надходження їх в організм людини.
МОЗ України затверджено максимально допустимі рівні нітратів (МДР) у плодоовочевій продукції (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Максимально допустимі рівні нітратів у плодоовочевій продукції
| Продукція | Норма нітратів мг/кг сирого продукту, за нітрат-йоном |
| Картопля: рання (до 1 вересня) пізня (після 1 вересня) | |
| Капуста білоголова: рання пізня | |
| Морква: рання пізня | |
| Томати у ґрунті: відкритому захищеному | |
| Огірки у ґрунті: відкритому захищеному | |
| Буряки столові | |
| Цибуля ріпчаста | |
| Цибуля на перо у ґрунті: відкритому захищеному | |
| Зелені овочеві культури у відкритому ґрунті (салат, шпинат, щавель, капуста салатна, петрушка, селера, кріп). Зелені овочеві культури у захищеному ґрунті | |
| Перець солодкий у відкритому ґрунті | |
| Кабачки у захищеному ґрунті | |
| Кавуни | |
| Дині | |
| Гарбузи | |
| Виноград столових сортів, яблука, груші | |
| Продукти дитячого харчування: консерви на фруктовій основі, консерви на овочевій основі |
За накопиченням у харчових продуктах пестициди поділяють на:
− з вираженою, помірною і слабко вираженою акумуляцією;
− дуже стійкі (час розкладу на нетоксичні компоненти понад 2 роки);
− стійкі (0,5 - 2 роки);
− помірно стійкі (1 - 6 місяців);
− малостійкі (до 1 місяця).
Сільськогосподарська сировина та харчові продукти можуть забруднюватися пестицидами прямим і непрямим шляхами. Під час оброблення сільськогосподарських культур, тварин, птиці, зерна, фуражу тощо відбувається забруднення прямим шляхом. До непрямих шляхів забруднення харчових продуктів пестицидами належать: транслокація їх у рослини з ґрунту; занесення пестицидів у період обробки на непередбачені площі та водойми; напування тварин забрудненою водою і використання для них кормів, забруднених пестицидами, та ін.
Ступінь шкідливості пестицидів визначається надходженням та рівнем вмісту їх у харчових продуктах. Залишкова кількість пестицидів у харчових продуктах зумовлена їхніми фізико-хімічними властивостями; розчинністю у воді, жирах; швидкістю та характером трансформації.
Пестициди можуть зберігатися у культурах від одного тижня до п'яти місяців. Деякі хлорорганічні речовини дуже стійкі, і їх знаходять у ґрунті та харчових продуктах через 4 - 12 років після застосування.
У людей з гострим отруєнням виникають головний біль, запаморочення, втрата апетиту, нудота, інколи блювання, біль у животі, м'язах, підвищується температура.
Фосфорорганічні пестициди швидко розпадаються під впливом факторів зовнішнього природного середовища (сонячне світло, ультрафіолетове випромінювання, температура, кисле середовище), а в продуктах харчування руйнуються при проварюванні. Дотримуючи правил обробляння рослин і тварин та строків від моменту обробляння до збирання врожаю, отруїтися фосфорорганічними речовинами практично неможливо. Це може статися тільки у разі значного збільшення доз препарату під час обробляння та скорочення встановленого інтервалу між останнім оброблянням рослин і тварин сильнодіючими препаратами і збиранням урожаю та забоєм тварин.
Неорганічні препарати, до складу яких входить мідь, залізо, сірка, ртуть та ін., широко використовують для захисту рослин, садів, плодових культур та овочів від хвороб.
З ртутьорганічних сполук використовують тільки гранозан, яким протравлюють зерно. Він стійкий, леткий, високотоксичний і діє на білок тканин людського організму, внаслідок чого порушується обмін речовин у тканинах, змінюється стан центральної нервової системи, серця, судин та інших органів – можливі отруєння.
Сполуки, що містять мідь (сульфат міді або мідний купорос, бордоська рідина, хлороксид міді) широко використовують для захисту садів, виноградників, плодових культур та овочів від шкідників і хвороб.
Висновки
Пестициди – це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для боротьби з організмами, які шкодять оброблюваним сільськогосподарським культурам. Значення пестицидів як забруднювачів навколишнього середовища, визначається їх поведінкою на полях, що оброблюються і прилеглої території, де відбувається міграція в інші ланки агроекосистем, викликаючи порушення харчових ланцюгів організмів.
Рівень забрудненості ґрунтів та рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у сільськогосподарській продукції з ГДК. Перевищення фактичного вмісту залишкової кількості пестицидів відносно ГДК є показником небезпечності екологічної ситуації.
Окрім безпосереднього цільового призначення, пестициди чинять багатосторонній негативний вплив на біосферу, масштаб якого порівнюють з глобальними екологічними чинниками. Головна небезпека пестицидів полягає у входженні їх у біологічний кругообіг, у процесі якого вони надходять в організм людини і тварин. Пестициди, що потрапили на поверхню ґрунту, можуть вимиватися в більш глибокі горизонти й ґрунтові води, надходити у водойми з поверхневим стоком, удруге з’являтися на поверхні ґрунту при капілярному піднятті ґрунтових вод або при оранці з оберненням пласту, переходити в атмосферне повітря в результаті випаровування. З’ясовано, що гербіциди пригнічують дихання ґрунту і процес нітрифікації. Пестициди мають кумулятивні властивості і можуть зберігатись у ґрунті протягом 8-12 років після застосування. В ґрунті пестициди адсорбуються частинками ґрунту та гумусу, накопичуються в ґрунтових організмах, порушуються хімічним чи біологічним шляхом і просочуються з інфільтраційною водою до рівня ґрунтових вод.
Використана література
1. Антропогенные проблемы экологии / А.И.Кораблева. – Дніпропетровск: Проминь, 1997. – 144 с.
2. Апостолов Е., Мичков Х. Урбанізація. Тенденции и гигиено-демогра-фические проблемы. – М.: Медицина, 1977. – 210 с.
3. Борисенко А.А. Гігієнічні проблеми застосування пестицидів та шляхи їх вирішення // Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/14550/1/Borysenko.pdf.
4. Генеральна угода між Міністерством аграрної політики і продовольства України, галузевими об’єднаннями харчової і переробної промисловості та профспілкою працівників агропромислового комплексу на 2011-2013 роки // Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/page/?11442.
5. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – М.: Министерство здравоохранения СССР, Всесоюзный Совет Профессиональных Союзов, 1988. – 46 с.
6. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібн. – К.Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 203 с.
7. ДСТУ 3008-95. Документація, звіти у сфері науки і техніки.- К.: Держстандарт України, 1995.
8. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст.91.
9. Каталог. Нормы предельно допустимых концентраций вредных примесей в атмосферном воздухе: В 2 Ч. – К.: МОЗ Украины, Украинский Центр Государственного Санитарно-эпидемиологического контроля, 1996. – Ч. 1. – 23 с.; Ч. 2. – 24 с.
10. Концепція екологічного нормування / О.Г. Васенко (розроб.). — К., 1997. — 24с.
11. Корнет В.А. Проблема непридатних і заборонених до використання пестицидів на Україні та їх вплив на здоров’я населення // Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ekol_bezpeka/2010_2/pdf/43.pdf.
12. Кортуна Н.О., Жмінько П.Г. Вплив пестицидів на організм вагітних і розвиток плода // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Spt/2010_23/str24.pdf.
13. Крисаченко Валентин Семенович. Людина і біосфера: основи екологічної антропології: Підручник / Міжнародний фонд "Відродження". — К.: Заповіт, 1998. — 687с. — (Програма "Трансформація гуманітарної освіти в Україні"). — с. 670-687.
14. Матеріали з впровадження нового механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря / За ред. С. С. Куруленка. – К.: ДЕІ Мінприроди України, 2007. – 216 с.
15. Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України: НТД 33-4759129-03-04- 92 / Український НДІ водогосподарсько- екологічних проблем. — К., 1992. — 39с.
16. Морозова Т.В. Нормування антропогенного навантаження: навч. посібник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці: Рута, 2008. - 99с.
17. Набивач В. М., Сухий М. П.. Основи екологічного нормування і промислової токсикології / Український держ. хіміко-технологічний ун-т. — Д.: УДХТУ, 2002. — 193 с.
18. Навчальний посібник до оформлення курсових проектів (робіт) у Вінницькому національному технічному університеті / Уклад. Г. Л. Лисенко, А. Г. Буда, Р. Р. Обертюх – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 60 с.
19. Некос В.Ю., Максименко Н.В., Владимирова О.Г., Шевченко А.Ю. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище: підруч. для студ. екол. спец. вищ. навч. закл. / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2007. — 288 с.
20. Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел: Затв. М-вом охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309.
21. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Курсове проектування: навчальний посібник. Навчальний посібник / В. Г. Петрук, І. В. Васильківський, С.М. Кватернюк, В.А. Іщенко, П.М. Турчик. – Вінниця: ВНТУ, 2015.– 112 с.
22. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище: метод. вказ. до проведення практ. занять, вивч. дисципліни та викон. реферату для студ. спец. 6.070800 "Екологія та охорона наколишнього середовища" (спеціалізація 6.070800.01 "Екологія харчової промисловості") напряму підгот. 0708 "Екологія" ден. форми навч. / Національний ун-т харчових технологій / Л.Ф. Степанець (уклад.) — К.: НУХТ, 2007. — 14 с.
23. Пестициди – один з найнебезпечніших факторів забруднення навколишнього середовища // Режим доступу: http://www.teroblses.org.ua/pam-yatky-dlya-naselennya/pestytsydy-odyn-iz-naynebezpechnishych-faktoriv-zabrudnennya-navkolyshnogo-seredovyscha.html.
24. Посібник по охороні атмосферного повітря для фахівців, які надають дозволи (ліцензії) на викиди забруднюючих речовин. Том 1, 2.Видавництво ВАТ "УкрНТЕК", 2000, -754 с.
25. Фурдичко О.І., Славов В.П., Войцицький А.П. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище: навч. посіб. / О.І. Фурдичко (ред.). — К.: Основа, 2008. — 360 c.
26. Шелудченко Б.А., Бахмат М.І., Войцицький А.П., Бендера І.М., Шелудченко Н.Б. Інженерна екологія: навч. посібник для підгот. бакалаврів напряму 0708 "Екологія" у вищ. навч. закладах II-IV рівнів акредитації / Подільський держ. аграрно-технічний ун-т / Б.А. Шелудченко (ред.) — Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2007. Ч. 6: Нормування якості навколишнього середовища. — Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2007 — 172 с.
