ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ
Напередодні заняття викладач ставить навчальній групі задачу по даному груповому заняттю. Доводить до особового складу питання, які будуть розглянуті, дає рекомендації по підготовці заняття.
У вступній частині заняття викладач доводить до навчаємих назву теми і мету заняття, порядок його проведення, проводить перевірку готовності курсантів до заняття.
Основну частину заняття викладачу рекомендується проводити методом співбесіди за питаннями, які обговорюються. При цьому викладач повинен прагнути вислухати різні думки і знайти найбільш раціональну відповідь, виявити головне, направити дискусію у потрібному напрямку. При необхідності теоретичні питання підтверджувати практичними діями на обладнанні навчального класу.
У заключній частині заняття викладач перевіряє повноту і якість відпрацювання питань. Підводить підсумки заняття. Ставить задачу на допрацювання слабо засвоєного матеріалу на самостійній роботі.
НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ
1. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ТА ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ТРАВМАТИЗМУ ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ, ЩО ОБСЛУГОВУЄ РАДІОЕЛЕКТРОННЕ ОБЛАДНАННЯ
Основні джерела та основні причини травматизму при ураженні електричним струмом особового складу, який обслуговує радіоелектронне обладнання
Основним джерелом ураження при роботі з апаратурою є ЕС.
Ураження ЕС може бути:
ü під час роботи апаратури;
ü при ремонті;
ü при технічному обслуговуванні.
При виконанні робіт забороняється:
§ підключати і відключати кабелі і провід;
§ виймати блоки, міняти радіолампи, запобіжники;
§ проводити пайку;
§ замикати блокувальні контакти.
Вимірювання слід проводити у наступній послідовності:
▫ вимкнути апаратуру;
▫ приєднати вимірювальний прилад;
▫ ввімкнути апаратуру і провести вимірювання;
▫ вимкнути апаратуру.
Працювати на апаратурі, стоячи на гумовому килимку у присутності другої людини.
При роботі агрегатів живлення, при обслуговуванні акумуляторних батарей джерелами небезпеки є:
- запалення паливно-мастильних матеріалів;
- механічні пошкодження;
- ураження електричним струмом;
- отруєння чадним газом;
- опіки кислотою (електролітом).
При виконанні робіт ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
ü проводити заправку ПММ, ремонт агрегатів під час роботи;
ü чистити контакти генератора, проводити заміну запобіжників під час роботи;
ü проводити згортання, розгортання та переміщення з’єднувальних кабельних ліній, які знаходяться під напругою без діелектричних рукавиць.
При виконанні ремонтних робіт повинні бути виконані наступні технічні заходи:
1. Проведено необхідне відключення і прийняті додаткові міри по попередження помилкової подачі напруги до місця роботи.
2. Вивішені плакати, встановлені огородження.
3. Перевірена відсутність напруги на ЕУ.
При роботі з акумуляторними батареями необхідно:
- користуватися спеціальним одягом;
- акумулятори заряджати при включеній вентиляції.
Забороняється зберігати разом кислотні та лужні акумулятори.
Основними причинами травматизму при ураженні ЕС є:
1. Випадкове доторкання до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.
2. Порушення ізоляції та поява напруги на металевих конструктивних частинах електрообладнання.
3. Випадкове включення напруги на вимкнуті струмоведучі частини, на яких проводиться робота.
4. Обрив проводів, пробій ізоляції на землю, виникнення небезпечної напруги кроку.
5. Недооцінка небезпеки дії ЕС на організм людини, порушення правил та мір безпеки, особиста недисциплінованість.
Статистика. Кількість травм, викликаних дією ЕС, складає 0,5...1,0% від загальної кількості нещасних випадків.
З числа смертельних випадків 20...40% приходяться на ураження ЕС.
75...80% смертельних уражень відбувається у ЕУ з напругою до 1000 В і, в першу чергу, в установках від 127 В до 380 В.
Таким чином, при роботі з апаратурою слід постійно пам’ятати про можливість ураження ЕС.
ПРИЧИНИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
