В Україні органічне землеробство розвивається досить повільно, перші комплексні дослідження вітчизняними вченими (Антонець С. С., Антонець А. С., Горчаков Я. В., Писаренко В. М.) було проведено ще на початку дев’яностих років, проте законопроект, що легалізує виробництво органічної продукції, був прийнятий лише 2013 року.
Щоб краще зрозуміти що є органічною продукцією і пов’язане з нею виробництво наведемо формулювання вітчизняного законопроекту:
- органічна сировина – сировина, отримана з об’єктів тваринного світу, мисливських ресурсів, об’єктів аквакультури, лісових рослин, якщо вони походять з чітко визначених місць збору, які не схильні до дії шкідливих речовин, а також сировина рослинного, тваринного походження, отримана від здорових тварин і рослин, без застосування хімічних препаратів, хімічних добрив, стимуляторів росту і відгодівлі тварин без застосування гормональних препаратів, генно-модифікованих (генно-інженерних, трансгенних) організмів, що не піддане обробці з використанням іонізуючого випромінювання, що містить у своєму складі не менше 95% органічних інгредієнтів, а зміст інших інгредієнтів в кінцевому продукті не перевищує 5% від маси всіх інгредієнтів (за винятком харчової солі і води), що відповідає гігієнічним вимогам і нормам якості питної води;
- органічна продукція – продукція, призначена для вживання людиною в їжу, яка використовується як корм для тварин, посадкового та посівного матеріалу, вироблена відповідно до законодавства України і забезпечена переробкою з органічної сировини;
- органічне ведення сільського господарства – ведення сільського господарства, засноване на принципах і вимогах, встановлених законодавством України для виробництва органічної продукції;
- виробництво органічної продукції (органічне виробництво) – сукупність видів економічної діяльності з вирощування, збирання, первинної переробки органічної продукції.
Ці формулювання практично повністю дублюють відповідні положення європейського та американського законодавств.
Виробництво органічної продукції та її ринок на сьогоднішній день є дуже перспективними, що обумовлено економічними, екологічними та соціальними процесами як у світі, так і в Україні. Завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам та родючим грунтам, наша держава розглядається світовою спільнотою як потенційний постачальник якісної і відносно недорогої органічної продукції. Враховуючи членство України у Світовій організації торгівлі, підвищення якості і безпеки продукції дозволить успішно конкурувати нашій державі на постійно зростаючих екологічно зорієнтованих ринках збуту сільськогосподарської продукції.
За різними даними близько 80% вітчизняної органічної продукції експортується в розвинені країни. Це переважно зернобобові та олійні культури. Решту продукції реалізовують на внутрішньому ринку як звичайну не зважаючи на те, що вона сертифікована за міжнародними стандартами, і лише 10% з неї реалізується з позначкою «органічний продукт».
Основним бар’єром на шляху розвитку ринку органічної продукції в Україні є висока ціна. Значну частину вартості складають витрати на доставку до кінцевого споживача, органічні продукти мають обмежений термін зберігання, вимагають спеціальної переробки та транспортування. На високу ціну впливає також ненасиченість ринку такою продукцією та довгі ланцюжки посередників. Крім того у ціну закладається вартість сертифікації, інспекції та премія за вищу ризикованість виробництва. І хоча ємність українського ринку органічної продукції постійно зростає (84,5 млн грн., що у 3,5 рази більше ніж у 2010 році та у 20 разів – ніж у 2007 році), його потенціал оцінюють у майже 40 млдр. грн. Тому запровадження органічного землекористування та виробництво в цілому не лише сприятиме розвитку агропромислового сектору держави, а й збільшить її експортний потенціал.
Органічне землекористування відкриває нові можливості та дає перспективу невеликим за площею фермерським господарствам, яких лише в Рівненській області 50 тис. Вони більш гнучкі, мають ширший асортимент продукції, легше вирішують проблему дефіциту робочої сили, що виникає через відмову від пестицидів і залишаються при цьому соціально відповідальним бізнесом на селі.
Науковцями Національного університету водного господарства та природокористування та Національного університету біоресурсів та природокористування, у співпраці з Рівненською філією «Інституту охорони родючості грунтів України», використовуючи багаторічні дані про стан сільськогосподарських земель, проведено соціо-еколого-економічне обґрунтування переходу господарств на органічне сільськогосподарське виробництво. Окремі праці присвячені дослідженню запровадження органічного землекористування і виробництва у Рівненській області.
Встановлено, що майже всі землі зони Полісся були визнані як не придатні для органічного землеробства, через щільність забруднення радіонуклідами, що перевершує допустимі межі, проте за певних умов такі угіддя можуть бути використані при традиційному землеробстві. Найбільш придатними за еколого-економічними показниками визнано грунти зони Лісостепу.
Запропоновані наукові розробки можуть бути адаптовані для окремих господарств, фермерів та областей держави. Більше того, науковці розробили стандарти щодо екологічної сертифікації в системі управління аграрним природокористуванням з метою організації органічного сільськогосподарського землекористування й виробництва.
Отже, реалізація зазначених підходів дозволить реалізувати взятий Україною курс щодо Європейської інтеграції, який передбачає залучення екологічних пріоритетів до системи ведення господарської діяльності.
У практичних рекомендаціях розглядається комплекс питань, які стосуються органічного землеробства, що забезпечує виробництво екологічно безпечних продуктів харчування, збереження і підвищення родючості грунту з урахуванням захисту навколишнього середовища.
Особлива увага надається досвіду впровадження органічного землеробства у ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області, яке являється найавторитетнішим та найпотужнішим органічним сільськогосподарським підприємством в Україні. У цьому господарстві десятками років не застосовують при вирощуванні сільськогосподарських культур агрохімікатів. На 8,0 тис. га оздоровленої землі щорічно виробляють 900 тонн екологічно безпечного м’яса та понад 9 тис. тонн молока.
Органічне землеробство – це виробнича філософія, в якій ідеться про головне на сьогодні – збереження нашого здоров’я. Мати здорове покоління Україні вдасться лише за умови якісного, екологічно безпечного і здорового харчування. Вирощенню сировини саме для такого харчування і відповідають технології органічного землеробства, які впроваджуються на ПП «Агроекологія».
