Так поступово склалося порівняльно-історичне мовознавство і його чи не основне досягнення - генеалогічна класифікація мов.
За генеалогічною класифікацією мови світу поділяють на сім'ї (максимальні об'єднання споріднених мов), сім'ї - на групи (гілки), групи - на підгрупи, а вже в підгрупах виділяють конкретні мови. Ізольовану мову, генетичних зв'язків якої не вдалося знайти, вважають окремою сім'єю.
У наш час виділяють приблизно 200 сімей мов, із них 22 - у Євразії, 20 - в Африці, інші - в Америці, Австралії, Новій Гвінеї. Найвідомішими і найпоширенішими мовними сім'ями є індоєвропейська, семіто-хамітська, кавказька, фіно-угорська, самодійська, тюркська, монгольська, тунгусо-маньчжурська, китайсько-тибетська, тайська, аустронезійська, аустроазіатська.
Індоєвропейські мови
Індоєвропейська сім'я мов є найчисленнішою. До неї входить понад 150 мов, якими розмовляє майже половина людства - 2 млрд. 171 млн. 705 тис. осіб (дані за 1985 р.; всього населення Землі - 4 млрд. 660 млн. 295 тис). Вони об'єднуються в 12 груп: індійську, іранську, слов'янську, балтійську, германську, романську, кельтську, грецьку, албанську, вірменську, анатолійську й тохарську.
Індійська група
До індійської групи належать більше 96 живих мов, якими розмовляють 761 млн. 075 тис. осіб. Найпоширенішими є гінді, урду, бенталі, панджабі, лахнда, сіндхі, ра-джастхані, гуджараті, маратхі, сингальська, Непалі, біхарі, орія, кашмірі, циганська.
Гінді - державна мова Індії. Нею розмовляють 182 млн. осіб. Поширена в штатах Уттар-Прадеш, Малх'я-Прадеш, Хар'яна, Біхар, Раджастхан, в Делі. Писемність - на основі оригінального письма деванагарі.
Урду - державна мова Пакистану (поряд із англійською) й одна з літературних мов Індії. Розмовляють нею 58 млн. осіб. Використовує перське письмо.
Спільна розмовна частина гінді й урду отримала назву гіндустані й стала мовою міжнаціонального спілкування у великих містах та на торгових шляхах.
Мовою бенталі розмовляють 189 млн. осіб, головно в Бангладеш і Західній Бенгалії. Користується власним оригінальним письмом нагарі з X ст. Бенгальською мовою створена одна з найзначніших новоіндійських літератур, нею, зокрема, писав лауреат Нобелівської премії 1913 р. Рабіндранат Тагор (1861-1941).
Мовою панджабі (Пенджабі) розмовляють майже 56 млн. осіб на півночі Індії та в Пакистані. Літературна мова склалася наприкінці XIX ст. Користується двома писемностями: в Індії - гурмукхі, в Пакистані - письмо урду.
Лахнда поширена в Пакистані і в басейні верхнього Інда. Писемність - на основі арабського алфавіту.
Сіндхі поширена на півночі Пакистану і в штатах Махараштра, Гуджарат і Раджастхан в Індії. Кількість носіїв сіндхі - 19 млн. 720 тис. осіб. Література розвивається з XVII ст. У Пакистані використовується арабське письмо, в Індії - деванагарі.
Раджастхані поширена на північ від Пенджаба, в основному в штаті Раджастхан. Розмовляють нею до 18 млн. осіб. Писемність - на деванагарі.
Гуджараті - офіційна мова штату Гуджарат в Індії. Чисельність мовців 44 млн. осіб. Має власне письмо, яке подібне до скорописного варіанта деванагарі.
Маратхі - офіційна мова індійського штату Махараштра з центром Бомбей, одна з основних літературних мов Індії. Користуються нею 64 млн. 783 тис. осіб. Писемність - на деванагарі.
Сингальська мова - офіційна мова Республіки Шрі-Ланка. Носії мови - 13 млн. 220 тис. осіб. Користується одним із різновидів південно-індійського письма - грантхі. Має писемні пам'ятки (наскельні написи) з III ст. до н.е.
Непалі - державна мова королівства Непал. Розмовляють нею майже 16 млн. 56 тис. осіб. Література розвивається з XIX ст. Користується письмом деванагарі.
Орія - офіційна мова штату Орісса в Індії. Чисельність мовців - 31 млн. Пам'ятки писемності належать до XI ст. Використовує власне письмо, для якого характерне округле накреслення букв.
Кашмірі локалізована в Кашмірській долині Північного Індостану, офіційна мова штатів Джамму і Кашмір в Індії. Розмовляють нею 3,4 млн. осіб. Має пам'ятки писемності з ХШ ст. Традиційне письмо - на основі графіки шарада і нагарі, а сучасна писемність - на основі арабського алфавіту.
Циганська мова виокремилася в V-X ст. н.е. Частина індійських племен емігрувала через Іран на Балкани, а з Балкан проникла в Італію, Німеччину, Румунію, Угорщину, Чехію, Молдавію та Україну, а згодом - у Південну й Північну Америку, Австралію і Нову Зеландію. Чисельність її носіїв - до 5 млн. Писемності не має, хоч були спроби її створити. Використовують у побуті та писемному фольклорі. Збереглися записи пісень і казок латинським і кириличним алфавітами. Англійська назва циган gipsy пов'язана з помилковою версією, нібито цигани є вихідцями з Єгипту.
До індійських мов належать також такі мертві мови, як санскрит, палі, пракрити.
Санскрит - одна з основних давньоіндійських мов, яка функціонувала з І тисячоліття до н.е. в Північній Індії. Уже на початкових етапах виробились її літературні норми і вона стала престижною як літературна "божественна" мова. Назва санскрит (sam-skrta) означає "складена", тобто оброблена, доведена до досконалості. Це мова стародавніх священних книг "Махабхарата" і "Рамаяна". Почали її вивчати понад 2500 років тому. Найповніше вона викладена в граматиці Паніні (V ст. до н.е.).
Палі - мертва літературна мова середньовікової епохи в Індії, яка й тепер використовується як мова буддійської релігії в Шрі-Ланці, Бірмі, Таїланді, Лаосі, Камбоджі та В'єтнамі.
Пракрити (від санскр. prakrta "природний, простий") - розмовні середньо-індійські мови та діалекти. Деякі з них пізніше були літературно оброблені і використовувалися в релігійних проповідях, ділових документах, драматургії, загалом у художній літературі.
