Проблеми виконавсько-диригентської роботи.

При виконанні хорового твору диригент повинен звернути увагу на такі моменти, що можуть створити певні труднощі для виконання: фермати, ритмічний різноспів хорових партій, часті агогічні зміни та тактові динамічні контрасти, синкопи, одночасне поєднання різних штрихів у партіях. Відпрацьовуючи згадані елементи, необхідно узгодити їх з диригентською схемою, виходячи з розміру твору. Відповідність за правильний вибір повністю лягає на диригента.

Єдність художнього трактування, правильність розкриття художнього образу вимагають від диригента визначення потрібного темпу у виконанні твору.

Темповий план твору стабільний, не враховуючи деяких змін, пов'язаних з власним задумом диригента. Це відчувається при закінченні твору, у кульмінаційних частинах.

При виконанні кантати «Дніпро реве» диригент користується чотиридольною і тридольною схемами.

У першому, третьому і четвертому епізодах зберігається розмір ⁴₄, а в другому епізоді — ⁹₈. У творі зустрічаються такі технічні складності як: зняття, вступи, фермати, довгі тривалості, штрихи диригентських жестів.

Починається твір вступом на першу долю, тому замахом служить четверта

доля схеми.

Звучить 9 тактів фортепіанноговступу. В дев'ятому такті диригенту необхідно витримати фермату на третій долі, зняти звучання супроводу і на четверту долю замахом відобразити активний вступ партії баса.

В 11-му такті на четверту долю відбувається вступ хору в цілому.

Хор звучить уривчастими фразами і тому в 12-му такті на третій долі необхідно провести показ зняття, а на четверту долю показати вступ. Аналогічно все відбувається в 13 і 15 тактах.

В останньому такті першого епізоду потрібно зняти звучання хору на третій долі і показати вступ на четверту долю партії баса. Перший епізод повторюється, проте відмінності є в другій вольті - на третю долю провести показ зняття і відбувається перехід на розмір ⁹₈, який диригується за тридольною схемою.

В першому такті другого епізоду на третю долю диригенту необхідно показати вступ солісту. В п’ятому такті зняти звучання соліста і підготувати показую вступу на другу долю наступного такту.

Таке ж зняття і вступ подати в наступних двох тактах. В 9-му такті лівою

рукою на четверту долю виконати показ витриманої ноти до другої долі наступного такту, зняти звучання і на третю долю показати вступ солісту. У 12 такті на третій долі зняти звучання і на другу долю показати вступ в наступному такті. Надалі продовжити диригувати супровід.

В кінці другого епізоду на другій долі слід витримати фермату і зняти звучання фортепіано.

Третій епізод починається акапельним вступом хору. Розмір змінюється на ⁴_4. На третій долі першого такту витримати половинну ноту. В четвертому такті на другій долі зняти звучання хору.

В заключному епізоді вступає на першу долю хор з супроводом. В четвертому такті показом зняття припинити звучання хору і відобразити вступ на першу долю.

В 12-му такті заключного епізоду жестом лівої руки на першу долю витримати фермату, а правою - диригувати супровід і на третю долю зняти звучання як хору так і супроводу.

На першу долю наступного такту диригенту слід показати вступ всьому хору. В передостанньому такті на третій долі знову витримати фермату.

В останньому такті на першу долю провести показ фермати, на другу долю зняти звучання хору, а на третю — супровід.

Також диригенту необхідно звертати увагу на динамічні відтінки. Динаміка у творі різноманітна (майже у кожному такті змінна), то амплітуда руху рук теж є різноманітною (від малої до великої), оскільки є зміна динамічних відтінків від piano (тихо) до forte (голосно), а також crescendo та diminuendo.

 

 

Використана література:

1. Їжак В.О. Серганюк Ю.М. «Методика аналізу хорових творів.» - Івано-Франківськ, 1992.

2. Колесса М.Ф. «Основи техніки диригування.» - К.: Музична Україна. -1981р.

3. Сисак Л. «Аналіз музичних творів» - Калуш, 2008р.

4. Інтернет ресурси:

uk.wikipedia.org

mubis.com.ua