ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………………………4
Семінарське заняття № 1. Соціальна структура та стратифікація …………..5
Семінарське заняття № 2. Особистість у системі соціальних зв’язків………8
Семінарське заняття № 3. Соціологія конфлікту……………………………..11
Семінарське заняття № 4. Соціологія молоді…………………………………13
Семінарське заняття № 5-6.Методика організації конкретних соціологічних досліджень……………………………………………………………………….15
Список використаної літератури……………………………………………….22
ВСТУП
У сучасній Україні здійснюється глибока реформа всієї системи освіти. Одним з важливих напрямків цієї реформи є зміна освітніх цілей, їхня переорієнтація на задоволення запитів і потреб конкретних людей, особистостей. Важливими складовими цього процесу є гуманізація освіти. Держава орієнтує викладачів і студентів на освоєння світового, у тому числі й вітчизняного, соціально-гуманітарного знання, подолання догматизму й ідеологічної тенденційності, що мали місце в недалекому минулому. Значна роль у процесі соціально-гуманітарної підготовки належить соціології.
Вивчення соціології допоможе сформувати в майбутніх фахівців соціологічне мислення й культуру, надасть їм необхідну допомогу в осягненні сутності й змісту складних соціальних явищ і процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, у виявленні причин і джерел їх виникнення, у з'ясуванні природи різних соціальних конфліктів і пошуку адекватних шляхів їх подолання, а крім того - у виробленні, прийнятті й реалізації ефективних управлінських рішень, спрямованих на нормальне функціонування й подальший розвиток соціальних об'єктів в умовах ринкової економіки.
У зв'язку з переходом навчальних закладів України до загальноєвропейської Болонської системи освіти значне місце в підготовці фахівців займають самостійна робота студентів, а також семінарські заняття.
Особливість семінарських занять полягає в тому, що основним видом навчальної діяльності на семінарі є виступи з повідомленнями, доповідями, рефератами, обговорення наукових і навчальних проблем під керівництвом викладача. Семінари є продовженням вивчення питань, поставлених на лекціях. При цьому вони не дублюють лекції, а поглиблюють знання студентів з принципових положень навчальної дисципліни, формують творчу самостійність, зацікавленість наукою й науковими дослідженнями, допомагають пов'язувати науково-теоретичні положення із практикою життя. На семінарських заняттях студенти опановують науковим апаратом, здобувають навички оформлення наукових праць, уміння усного й письмового викладу матеріалу, а також публічного захисту наукових положень і висновків.
Запропоновані нижче плани семінарських занять містять у собі теоретичну частину, для підготовки якої студенти повинні проробити літературні джерела й скласти повідомлення або доповіді.
Основний зміст виступу треба намагатися розкривати вільною мовою, звертаючись до конспекту при використанні цитат, кількісних даних, формулюванні висновків. Сама мова повинна бути чіткою, послідовною й грамотною.
Друга частина семінарського заняття – завдання на закріплення матеріалу полягає в застосуванні отриманих теоретичних знань на практиці. Студенти під керівництвом викладача повинні аналізувати сучасні соціально-політичні процеси, будувати версії про можливі процеси в сучасному українському суспільстві, складати анкети та програми соціологічних досліджень, складати та аналізувати структурно – логічні схеми, заповнювати таблички тощо.
Семінарське заняття № 1
Тема: Соціальна структура та стратифікація
(2 години)
Мета:
* Сформувати знання про соціальну структуру суспільства і причинах поділу його на групи, верстви; про теорії соціальної стратифікації, соціальної мобільності та проявів маргіналізму.
* Розвивати вміння працювати з додатковими джерелами інформації, соціологічним словником; уміння аналізувати соціальну структуру сучасного суспільства і виділяти його страти; будувати версії щодо можливості соціальної мобільності в сучасному українському суспільстві.
Основні поняття і категорій теми:
соціальна структура, соціальна стратифікація, клас (в марксистській та сучасній західній соціології); страта, середній клас, соціальна мобільність, горизонтальна та вертикальна соціальна мобільність, висхідна та низхідна, індивідуальна та групова, міжпоколінна та внутрішньо поколінна соціальна мобільність, маргінал, маргінальність, обсяг мобільності, дистанція мобільності, соціальний статус та роль, соціальна спільність.
План:
1. Соціальна структура суспільства.
2. Марксистська та Веберівська концепції соціальної структури суспільства. Поняття класу.
3. Теорія соціальної стратифікації. Історичні типи стратифікації.
4. Теорія соціальної мобільності. Маргіналізм.
Методичні рекомендації:
1. Відповідь на перше питання слід розпочинати з визначення поняття «соціальна структура». Необхідно назвати елементи соціальної структури та охарактеризувати її головні підструктури. Дати визначення понять «соціальний статус» та «соціальна роль». Пояснити яке значення для формування соціальної структури мають соціальні статуси та ролі.
2. Готуючи відповідь на друге питання, необхідно назвати головні елементи соціальної структури суспільства за Марксом. Пояснити значення поняття «клас» у марксистській концепції соціальної структури суспільства. З’ясувати, що на думку К.Маркса є головним критерієм соціальної нерівності. Якого змісту набуває поняття «клас» у концепції соціальної структури суспільства Макса Вебера? На які класи він поділяв суспільство? Назвіть головний критерій соціальної нерівності за М. Вебером.
3. У відповіді на третє питанняпотрібно дати визначення поняття «соціальна стратифікація», назвати основні критерії стратифікації, що застосовуються в сучасній соціологічній науці. Дати визначення поняття «страта».Назвати та проаналізувати чотири історичні типи соціальної стратифікації виділені англійським соціологом Е. Гідденсом. Розподіл суспільства на вищий, середній, нижчий класи. Значення середнього класу для суспільства.
4. Відповідь на останнє питання варто розпочати з визначення поняття «соціальна мобільність». Назвати види соціальної мобільності та навести приклади. Пояснити хто такі маргінали.
Завдання на закріплення матеріалу:
1. Прокоментуйте схему № 1. «Соціальна структура суспільства». Побудуйте модель соціальної структури Донецького регіону.
(Джерело: Соціологія / За ред. В.Г. Городяненка. - К., 2002. - С.132)
2. Побудуйте модель соціальної стратифікації сучасного українського суспільства, використовуючи дані таблички № 1 «Стратифікація сучасного суспільства»;
| Основні страти | Рівень добробуту | Основне коло людей |
| Вищий клас | Дуже високий | Правляча еліта, крупні бізнесмени, банкіри, фінансисти, частина творчої інтелігенції |
| Умовно середній клас | Від заможного до задовільного | Середні і дрібні підприємці і люди з постійною зайнятістю і регулярним одержанням доходу |
| Нижчий клас | Низький і дуже низький | Люди, що живуть на і за межею бідності |
(Джерело: Практикум з соціології. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / За редакцією В.М.Пічі. Львів, 2006. – С. 98)
3. Прокоментуйте схему № 2 «Види соціальної мобільності». Побудуйте версію щодо можливостей соціальної мобільності у сучасному українському суспільстві.
