3.1 Сутність і специфіка функцій державного управління
3.2 Класифікація функцій державного управління
3.3 Характеристика окремих функцій державного управління
3.3.1 Функція організування у державному управлінні
3.3.2 Контрольна функція у державному управління
3.3.3 Функція паблік рилейшнз у забезпеченні зовнішніх комунікативних зв'язків державного органу
3.1 Сутність і специфіка функцій державного управління
Похідною, вторинною категорією стосовно цілей і завдань державного управління є функції. Цілі й функції державного управління взаємозумовлені. Якщо цілі зорієнтовані на кінцевий результат функціонування державно-управлінської системи, то функції— на процес досягнення цілей.
Функцією управління є діяльність з отримання чітко визначеного кінцевого результату, що прямо відображає досягнення цілей та завдань,
Органи виконавчої влади мають бути зорієнтовані на надзвичайно важливе завдання - надання громадянам різноманітних державних послуг як на основний різновид їх діяльності. Державні послуги, що є складовою публічних послуг (інша складова - муніципальні послуги), є результатом реалізації законодавчо встановлених завдань і функцій державних органів, спрямованих на виконання зобов'язань держави перед громадянами, їх об'єднаннями, фізичними та юридичними особами (споживачами) у сфері забезпечення їх прав і свобод. Термін «державні послуги» об'єднує адміністративні, управлінські та соціальні послуги.
Адміністративна послуга - це результат публічно-владної діяльності органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації передбачених законом прав та інтересів фізичних та юридичних осіб за їх заявою (ліцензування; акредитація вищих навчальних закладів освіти, атестація підприємств, робочих місць, судових експертів, сертифікація товарів, робіт і послуг; дозвільні процедури: щодо введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих та інших об'єктів, на розміщення реклами, на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї; реєстрація з веденням реєстрів: суб'єктів підприємницької діяльності, актів громадянського стан, ав-томототранспортних засобів; легалізація суб'єктів: об'єднань громадян; легалізація актів: консульська легалізація документів, нострифікація - визнання дипломів, виданих в інших країнах, верифікація - встановлення достовірності сертифікатів про походження товарів з України).
Управлінська послуга - результат функціональної діяльності уповноваженого державою суб'єкта управління, спрямованої на вироблення і реалізацію державної політики у відповідній галузі, сфері державного управління, регулювання сектору економіки чи соціального житгя (наприклад, культурно-освітні послуги, призначення субсидій, пенсій, соціальних виплат).
Соціальні послуги - комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх.
медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя. Такими послугами є: соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні, юридичні, інформаційні, просвітницькі, рекламно-пропагандистські, послуги з працевлаштування, послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями тощо.
Розрізняють поняття "функції державного управління" й управлінські функції органів державної влади.
Функції державного управління — це специфічні за предметом, змістом і засобом забезпечення цілісні управляючі впливи держави.
Управлінські функції органів державної влади — це юридично виражені управляючі впливи окремих органів державної влади, які вони мають право і зобов'язані здійснювати щодо певних об'єктів управління або компонентів певних структур.
Перехід України до правової демократичної держави, становлення в ній соціально орієнтованої ринкової економіки вимагає постійної уваги до коригування функціональної структури державного управління.
Функціональна структура державного управління є сукупністю функцій державного управління й управлінських функцій органів державної влади у їх взаємодії. Ця структура забезпечує управлінський взаємозв'язок держави як суб'єкта управління із суспільною системою та внутрішню динамічність її як системи, що управляє.
На характер і конфігурацію функціональної структури державного управління впливають багато чинників, а саме:
• сукупність цілей, завдань, функцій та повноважень держави, у тому числі соціальна спрямованість держави;
• стан розвитку громадянського суспільства;
• форма державного устрою;
• форма правління;
• розвиток місцевого самоврядування;
• рівень самоуправління об'єктів управління;
• рівень централізації й децентралізації.
3.2 Класифікація функцій державного управління
Класифікація функцій управління. Найбільш об'єктивною і методологічно обґрунтованою класифікаційною ознакою є цільова спрямованість функцій державного управління та характер виконуваних завдань. При цьому розрізняють основні, загальні та допоміжні функції державного управління.
3.2.1 Основні функції державного управління
Основні функції - функції, що породжуються основними завданнями державного управління; спрямовані на зміцнення конституційно встановлених суспіль-
них відносин, державного устрою, визначають базові принципи функціонування державного механізму, забезпечують захист прав і свобод громадян та стабільність міжнародного становища держави;
Серед основних функцій державного управління слід виокремити такі:
• політико-адміністративні, що забезпечують функціонування державного механізму та стабільність конституційно встановлених суспільних відносин (оборона країни, національна безпека, охорона кордонів, зовнішня політика, забезпечення правопорядку, політика в інформаційній сфері);
• економічні, котрі уособлюють господарсько-організаційну діяльність держави (забезпечення правової бази і суспільної атмосфери, що сприяє ефективному функціонуванню ринкової економіки; загальна координація економічної політики; захист та заохочення конкуренції; регулювання грошового обігу та діяльності комерційних банків; контроль за оплатою праці; контроль за рівнем інфляції та зайнятості);
• соціальні, що покликані реалізовувати державну соціальну політику (захист трудових прав громадян; захист прав споживачів; соціальний захист безробітних; охорона праці та безпечної життєдіяльності; охорона дитинства, материнства, батьківства; забезпечення прав корінного населення та соціальних меншин). Пріоритетами соціальної політики є створення умов для забезпечення життєвого рівня населення, розвитку трудового потенціалу, народонаселення, формування середнього класу, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів,
' проведення пенсійної реформи, надання адресної підтримки незахищеним верствам населення, забезпечення всебічного розвитку освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення;
• гуманітарні - спрямовані на забезпечення функціонування та розвитку духовно-
інтелектуальної сфери: освіти, науки і культури (розвиток культури і мистецтва,
театру і кінематографії, музейної справи, образотворчого мистецтва, книговидан
ня; збереження культурної спадщини України; упорядкування та якісний розви
ток мережі культурно-освітніх закладів; упровадження новітніх технологій у
сфері освіти; розширення та вдосконалення форм здобуття освіти; розвиток ін
формаційного простору; активізація пропаганди здорового способу життя, ство
рення умов для належного фізичного виховання людини та її відпочинку).
3.2.2 Загальні функції державного управління
Загальні функції випливають із загальних завдань управління^ є типовими для всього управлінського процесу;
До загальних функцій державного управління можна віднести такі:
• стратегічне планування - це процес вироблення довгострокової стратегії розвитку відповідної галузі, що фокусується на довгостроковій перспективі діяльності органу виконавчої влади у певному секторі державного управління, з визначенням цілей, ресурсів і засобів, за допомогою яких ці цілі можуть бути досягнуті, та очікуваних результатів цієї діяльності;
• функцію прийняття управлінських рішень - акт цілеспрямованого впливу на об'єкт управління, що характеризує конкретну управлінську ситуацію, підготовлений на основі варіантного аналізу і прийнятої у встановленому порядку оцінки.
що має директивне значення, який містить постановку цілей і обгрунтування засобів їх реалізації та організовує практичну діяльність суб'єктів і об'єктів управління, спрямовану на досягнення вказаних цілей;
• функцію організації діяльності - процес створення управлінської структури, що дає можливість працівникам ефективно взаємодіяти для досягнення мети організації; охоплює такі взаємопов'язані елементи: мету, цілі, завдання; групування видів діяльності у відповідних підрозділах згідно з мстою організації; делегування повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів у ієрархії управління; створення організаційного клімату; проектування системи комунікацій; побудова єдиної організаційної системи;
• мотивацію - рушійна сила, що Грунтується на задоволенні певних потреб, примушуючи людину діяти з максимальними зусиллями для досягнення особистих чи організаційних цілей;
• контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети, що складається зі встановлення критеріїв, визначення фактично досягнутих результатів і запровадження корективів у тому випадку, якщо досягнуті результати суттєво відрізняються від встановлених критеріїв. Контроль, як функція державного управління, дає змогу порівняти фактичний стан у тій чи іншій галузі чи сфері державного управління з вимогами, поставленими перед нею; виявити недоліки та помилки в роботі та запобігти їм, оцінити відповідність інших управлінських функцій поставленим цілям (завданням).
3.2.3 Допоміжні функції державного управління
Допоміжні, або забезпечуючі функції виходять із допоміжних завдань управління. Вони не впливають безпосередньо на діяльність об'єкта управління, однак покликані забезпечувати реалізацію основних і загальних функцій державного управління, а також дієздатність самого органу виконавчої влади та його структурних підрозділів. До допоміжних (забезпечуючих) функцій державного управління можна віднести:
• управління персоналом - здійснення всіх функцій менеджменту, пов'язаних з плануванням, набором, відбором, розвитком, використанням, винагородою, збільшенням потенціалу людських ресурсів;
• бюджетну функцію - регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, затвердженням звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему;
• юридично-судову функцію - забезпечення відповідності управлінських рішень, розпорядчих документів органів виконавчої влади чинному законодавству та правовим нормам;
• діловодство - сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації та організацію роботи зі службовими документами у процесі реалізації управлінських функцій;
• зв'язки з громадськістю - сприяють встановленню та підтриманню спілкування, взаєморозуміння та співробітництва між організацією та громадськістю.
