Діагностика тазових передлежань плода

КЛАСИФІКАЦІЯ ТАЗОВИХ ПЕРЕДЛЕЖАНЬ ПЛОДА

Тазові передлежання (Мал. 1) поділяють на три великі групи: І — сідничні, ІІ — ножні і ІІІ — колінні. В свою чергу сідничні передлежання розділяють на А — неповні і Б — повні. Принеповних, або суто сідничних, передлежан­нях (А) у просвіт таза звернуті тіль­ки сідниці, а ніжки зігнуті в тазо­стегнових і розігнуті в колінних суглобах, витягнуті вздовж тулуба плода. При повних, або змішаних, сідничних передлежаннях (Б) разом з сідницями передлягають ніжки, зігнуті в тазостегнових і колінних суглобах і дещо розігнуті в гоміл­ковостопних.

Серед ножних передлежань зустрічаються декілька варіантів: А — неповне ножне передлежання — в піхві розташована одна ніж­ка, розігнута в тазостегновому і колінному суглобах, а інша, зігну­та в тазостегновому суглобі, ле­жить вище і зігнута в колінному з’єднанні, а розігнута в гомілко­востопному суглобі; Б — повне нож­не передлежання — у піхві пере­бувають дві ніжки, розігнуті в тазостегнових і колінних суглобах;

Колінні передлежання утворюються під час пологів. А — при неповних колінних, в порожнину таза вставляється тільке одне коліно. Б — при повних колінних — ніжки зігнуті в колінних суглобах і по­вернуті в просвіт малого таза.

Сідничні передлежання зустрічаються удвічі частіше ніж ножні. Повні або змішані сідничні передлежання частіше спостерігаються у жінок, що родять повторно, а неповні або суто сідничні передлежання — у першороділь. Серед ножних передлежань неповні зустрічаються майже вдвічі частіше ніж повні. Для всіх тазових передлежань дуже характерно, що ручки зігнуті в локтьових суглобах і схрещені на грудях. Позиція плоду і вид позиції при тазових передлежаннях визначаються за загальними правилами, як і при головному перед­лежанні, за розміщенням спини або потилиці плоду.

 

Причини виникнення тазових передлежань плоду поділяються на дві великі групи: А. Органічні; Б. Функціональні.

А. Органічні причини поділяються на такі групи:

1) аномалії форми і розмірів таза;

2) пороки розвитку матки і піхви;

3) пухлини піхви, яєчників, шийки і тіла матки;

4) багатоводдя чи маловоддя;

5) багатоплідна вагітність;

6) аномалії розвитку плоду (гідроцефалія і інші);

7) недоношений плід;

8) передлежання плаценти.

Б. Функціональні причини:

1) перерозтягнення і млявість м’язів передньої черевної стінки;

2) неповноцінність м’язів матки;

3) аномалії родової діяльності.

 

ДІАГНОСТИКА ТАЗОВИХ ПЕРЕДЛЕЖАНЬ ПЛОДА

При зовнішньому обстеженні:

1) дно матки стоїть високо, упирається в мечоподібний відросток або відхилене від середньої лінії в бік, протилежний позиції плоду;

2) у дні матки пальпується круглястий, рівномірно щільний, глад­кий, рухомий утвір, який балотує, через шийне звуження переходить у тулуб плода, має плечики;

3) над входом в малий таз пальпується неправильної форми, ве­лика, м’якотіла, погано фіксована передлегла частина, яка не здатна балотувати, без шийної борозни, безпосередньо переходить в спинку плода;

4) серцебиття плоду найбільш чітко прослуховується вище пупка або на його рівні, частіше з лівої сторони матки.

При піхвовому обстеженні:

1) передлегла частина плоду неправильної форми, велика, м’якша ніж голівка, легко відштовхується від входу у малий таз, не має швів, тім’ячок, волосистості; 2) при суто сідничному (неповному) передле­жанні можна пальпувати статеві органи хлопчика, щілину між сід­ницями, анальний отвір, крижі і куприк, ексцентрично розташовані сідничні горби, великий вертлюг і паховий згин на передній набряклій сідниці; 3) при змішаному (повному) сідничному передлежанні крім того, що пальпувалось при суто сідничному (неповному) передлежанні, додатково можна визначити дві ступні плоду з п’ятковими горбами, рівні і короткі пальці, що поступово збільшуються в розмірах, великі пальці не можна притиснути до підошви та значно відвести убік; 4) при повному ножному передлежанні пальпуються дві стопи, які під прямим кутом переходять в голінки; 5) при неповному ножному передлежанні визначається одна ступня і сідниці; 6) при колінних передлежаннях пальпуються круглястої форми коліна з підколінними ямками та рухо­мими надколінниками.

Вага утробного плоду найточніше визначається за формулою І.Ф.Жорданіа (висота дна матки помножена на окружність живота вагітної на рівні пупка).

Акушерський статус можна уточнити завдяки ультразвуковому чи рентгенологічному методів дослідження.