Тема 7. Гальмування на лижах

 

Гальмування на лижах застосовується для зменшення швидкості на спусках або повної зупинки. Зниження швидкості при гальмуванні досягається за рахунок збільшення сили тертя шляхом зміни положення лиж.

Гальмування можна здійснити палицями, лижами або одночасно лижами і палицями. Гальмування палицями, поставленими збоку або між лиж, є простим, але розповсюдження в спортивній практиці не знайшло, а в гірськолижних видах заборонено. Гальмування лижами виконується найчастіше «плугом», упором і бічним зісковзуванням (поворотом).

Гальмування «плугом» (мал.1) застосовується на прямих спусках різної крутизни. «Плуг» починається з розведення лиж в сторони і тиск на них каблуками черевик; носки лиж залишаються разом, лижі ставляться на внутрішні ребра; коліна зводяться разом, тулуб і руки приймають положення, як і при спуску в основній стійці; вага тіла розподілена рівномірно на обидві лижі. При необхідності збільшення гальмування п'ятки лиж розводять ширше.

Мал.1 Мал.2

Гальмування упором (або «напівплугом») застосовується на косих спусках (мал.2). Лижник переносить вагу тіла на верхню лижу, а нижню ставить в положення упору. Носки лиж утримуються на одному рівні. При необхідності збільшення гальмування нижню лижу ставлять більше на ребро, підсилюють на неї тиск або відводять п'ятку більше убік.

Гальмування бічним зісковзуванням (поворотом) є найбільш ефективним способом, що дозволяє швидко уповільнити або зупинити рух (мал.3). Застосовується на схилах значної крутизни при спуску на великій швидкості. Для виконання гальмування лижник переміщає ЗЦВ тіла до задньої межі опори і ставить обидві лижі злегка на ребра. Одночасно з цим виконується різкий поворот тулубу (закручування спиною до схилу), внаслідок чого обидві лижі виявляються під деяким кутом до напряму руху Мал.3 (лижі паралельні одна одній) і відбувається зісковзування.

Для посилення гальмування необхідно збільшити кут між лижами і напрямом руху і крутіше поставити лижі на ребра.

Гальмування падінням. При спусках іноді необхідно різко зупинитися перед перешкодою, зіткнення з якою загрожує небезпеці, а застосувати один із викладених вище з способів гальмування не представляється можливим. В цьому випадку навіть досвідчені лижники вдаються до гальмування падінням. Умисне падіння повинне бути безпечним, щоб після нього можна було б швидко встати. Перед падінням потрібно присісти, цим декілька зменшується сила удару. Падати потрібно в сторону-назад, на стегно. Руки з палицями виносяться в сторону і вверх (кільцями назад).

 

 

 

Методичні рекомендації

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ

Показ, розповідь, полегшення і ускладнення умов виконання.

ПОСЛІДОВНІСТЬ НАВЧАННЯ

Назвати вправи (спосіб): показати в змагальному темпі, пояснити техніку і умови використання, дати випробувати, вивчити головні еле­менти, потім другорядні, закріпити рухи в полегшених умовах, удоско­налити в складних умовах в комплексі з раніше вивченими рухами (способами).

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОМИЛОК

Недостатнє розуміння техніки вивчаємого руху, слабка загальна фізична підготовка, несвоєчасність по складності завдання, утома.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ

Навчання гальмуванню «плугом». Спочатку на вершині гори лижники на місці приймають робочу позу, в цьому положенні роблять декілька пружинячих рухів (присідань), перевіряючи правильність пози. Потім на схилі середньої крутизни виконують гальмування. Спочатку зберігається прийняте на горі перед спуском положення (гальмування без зміни пози). Після оволодіння цим рівномірним гальмуванням можна регулювати величину гальмування шляхом розведення або зведення п'ят лиж. Корисно використовувати орієнтири: прапорці, лижні палиці, гілки і ін., якими позначається спуск без гальмування, його початок і закінчення. Крім того, лижники повинні навчитися регулювати рух по командах викладача («Швидше!», «Повільніше!», «Стій!»). Подальше вдосконалення цього способу гальмування проводиться на крутіших схилах із складним-пересіченним рельефом.

Найчастіше зустрічаються наступні помилки: недостатньо зігнуті в колінах ноги; не зведені коліна ніг, лижі тримаються плоско, не на ребрах; вага тіла не перенесена до задньої межі опори (каблуки черевик не тиснуть на п'ятки лиж); перехрещення носків лиж; нерівномірний тиск на обидві лижі; мало розведені п'ятки лиж.

 

Попереднє вивчення гальмування «плугом» полегшує навчання гальмуванню упором. Діти на дуже пологому схилі приймають позу гальмування упором правою і лівою лижею. Потім з положення вільного косого спуску переходять до гальмування. Гальмування упором вивчають правою і лівою лижею. Надалі лижники повинні навчитися довільно зменшувати або збільшувати величину упору в русі на значній швидкості, регулюючи тим самим швидкість пересування.

Найчастіше зустрічаються наступні помилки: виведення нижньої лижі вперед (перехрещені лижі); завантаження нижньої лижі (поворот); випрямляння ноги з верхньою лижею; згинання в коліні ноги з нижньою лижею.

 

Гальмування бічним зісковзуванням значно складніше, ніж вказані вище способи, тому при навчанні рекомендується застосовувати спеціальні підвідні вправи. На рівному місці виконуються підскоки з перекиданням паралельних лиж убік з постановкою їх на ребро. Зафіксувавши таке положення, проводять декілька пружинячих і швидких присідань (похитувань), а потім виконують цю вправу на схилі: з положення стоячи упоперек схилу різким поворотом лиж міняють напрям. Надалі цю вправу виконують в косому спуску на невеликій швидкості. Поступово збільшуючи крутизну схилу, виконують гальмування на все більшої швидкості і на найскладніших ділянках спуску.

При навчанні найчастіше зустрічаються наступні помилки: слабкий ривок лижами при переході із спуску в положення гальмування; перехрещення лиж; невчасне перенесення ваги тіла на шкарпетки перед початком ривка і на п'яти під час гальмування.