Лозанна: перегляд мирного договору

Багато турків були обурені Севрським договором. Ці настрої поділяв і лідер турецької революції генерал Ататюрк, який у 1921 р. повалив Османську династію. Як тільки він прийшов до влади, його війська були готові до рішучих дій щодо перегляду договору.

У результаті у Лозанні (Швейцарія) у 1923 р. було підписано новий договір

Туреччина одержала назад значні території, передані у Севрі Греції

Країна звільнялася від виплати репарацій

Вашингтонська конференція 1921-1922 рр.

США були незадоволені результатами Паризької кон­ференції і у листопаді 1921 р. зібрали Вашингтонську конференцію.

Вашинґтонська конференція (листопад 1921 - лютий 1922 р.) була покликана усунутисуперечності, що загострилися між провідними країнами світу щодо розмежування сфер впливу на Тихому океані, на Далекому Сході та морських озброєнь

Її головні рішення: «Договір 4-х дер­жав» (США, Великої Британії, Франції та Японії) про спільний захист колоніальних володінь; «Договір 5-ти держав» (ті самі та Італія) про співвідношення фло­тів встановлював паритет між флотами США та Вели­кої Британії.

Конференція ухвалила рішення про лік­відацію сфер впливу у Китаї та проведення стосовно нього політики «відкритих дверей та рівних можливо­стей».

Зміст документів

«Договір чотирьох» (США, Англія, Франція, Японія)

Японсько-англійськийсоюз 1902-1921 рр. про поділ сфер впливу на Тихому океані скасовувався

Країни, що підписалися, зобов'язувалися взаємно поважати права одне одного щодо їхніх острівних територій у Тихому океані та спільно захищати їх у разі нападу іншої держави.

Такі ж гарантії надавалися тихоокеанським володінням Португалії та Голландії

«Договір п'яти» (США, Англія, Франція, Італія, Японія)

Водотоннажність суден не повинна перевищувати 35 тис. тонн

Корабельні гармати - максимум 16 дюймів

Угода про підводні човни

Морські бази ніким не будуватимуться ближче, ніж за 5 тис. км від Японії

Договір фактично скасовував право Британії мати такий флот, який би дорівнював флотам двох наступних за нею держав

«Договір дев'яти» (США, Англія, Франція, Японія, Голландія, Португалія, Італія, Бельгія, Китай)

Держави, що підписалися, визнавали суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість Китаю

Усім цим державам надавались рівні можливості в економічній діяльності в Китаї й торгівлі з ним

Т.Ч. Вашингтонська конференція зафіксувала пріори­тет американських інтересів у тихоокеанському регіоні.

 

Висновки:

Країни Антанти не стали милосердними переможцями. Увесь тягар післявоєнних змін було покладено на переможені народи, не враховано також, що ці народи вже скинули режими, які брали участь у розв'язанні війни.

 

Серед недоліків Версальсько-Вашингтонської систе­ми:

§ Слабкість системи була обумовлена тим, що її творці поставили занадто багато держав і народів у таке становище, що вони не могли не боротися проти такої системи.

§ Встановлені репарації не відповідали можливостям переможених країн.

§ Ігнорування інтересів ряду держав, зокрема таких, як Німеччина і СРСР, що створювало підґрунтя для ре­ваншизму і нових конфліктів.

§ Хвиля шовінізму і націоналізму, збурена Першою світовою війною, не вщухла, тепер її силу підтримувало почуття національного приниження.

§ В результаті переділу кордонів в багатьох новостворених державах (Польщі, Чехословаччині, Румунії) компактно проживали представники інших національностей, що не виключало виникнення міжнаціональних кон­фліктів. Німці — в Чехословаччині, Франції, Бельгії та Польщі; угорці — в Чехословаччині, Югославії та Румунії; українці — у Польщі, Румунії, Чехословаччині і т. д.

§ Не ліквідовано колоніальну систему.

§ Поза Версальською системою залишилась Росія, що стало значним дестабілізуючим чинником. Для держав Антанти країна більшовиків була, насамперед, зрадницею, яка уклала сепаратний мир з ворогом.