Не довго втримав у своїх руках гетьманську булаву І. Брюховецький. Своє п'ятирічне правління (1663-1668)на Лівобережжі він використав для власного збагачення, зміцнення довір'я з боку царського уряду, за що платив долею України.
Новий гетьман у листопаді 1663 р. підписав із представниками царського уряду Батуринські статті.
ü підтвердження договору із Московською державою Юрія Хмельницького
ü забезпечення продуктами харчування московських гарнізонів, розташованих в Україні;
ü заборона для українських купців у Московській державі продавати вино і тютюн;
ü заходи з повернення російських утікачів (їх переховування мало каратися смертю);
ü заборона продажу хліба на Правобережну Україну й кримським татарам;
ü необхідно було скласти перелік усіх козаків, міщан й поселян, а також указати розміри їх земельних володінь.
Економічна залежність!!!
У 1665 р. він уклав з царським урядом Московські статті, за якими дозволив у межах Гетьманщини запровадити воєводську адміністрацію, а також вчинив ряд розправ над своїми противниками.
Ця політика викликала хвилю невдоволення різних категорій населення. Тоді Брюховецький робить новий поворот — піднімає проти царських воєвод повстання і налагоджує зв'язки з гетьманом Правобережної України П. Дорошенком (1668 р.).
Проте гетьман перехитрив сам себе — він став жертвою власних політичних інтриг. Невдоволені козаки під час військової ради скинули його з гетьманства і вбили.
Андрусівська угода 1667 року
В цей час сталися істотні зміни у взаєминах Росії і Польщі.
Після багаторічної війни обидві сторони уклали у 1667 р. Андрусівський договір про перемир'я.
Умови цього договору узаконили поділ України на дві частини — Лівобережжя та Київ з навколишньою територією закріплювались за Росією, Правобережжя (без Києва) визнавалося частиною території Польщі.
Запорожжя знаходилось у підпорядкуванні обох держав.
Київ тимчасово (на 2 роки) залишався за Росією
Укладення цього договору викликало бурхливу негативну реакцію в Україні. Інакше і не могло бути. Адже, по суті, Росія відмовлялася від зобов'язань, які вона брала на себе, приймаючи Україну у підданство. Відтоді вирішення питання про возз'єднання всіх українських земель ще більше ускладнилося.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
ü Обрання гетьманом політично несамостійного Ю. Хмельницького не могло врятувати Україну від громадянської війни.
ü Політичні хитання від Московської держави до Польщі зрештою призвели до
усунення його від влади, а наступна боротьба за гетьманську булаву призвела до розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну.
ü Із громадянської війни в Україні користувалися сусідні держави, які через своїх ставлеників переслідували кожна свою мету.
ü Зрештою, Річ Посполита і Московська держава домовилися про юридичне
оформлення поділу України.
ü Андрусівське перемир’я завдало тяжкого удару по Українській державі. Воно стало гальмом на шляху політичного об’єднання Правобережжя і Лівобережжя і прирікало козацьку Україну на політичний занепад.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. § 20, карточки – угоди
2. Робота з документом
