Види міських відходів. Норми накопичення відходів

ТЕМА 2.8. Збір і видалення твердих побутових відходів

Санітарне очищення міста серед комплексу задач з охорони навколишнього середовища займає дуже важливе місце, вона направлена на утримання в чистоті сельбищних територій, охорону здоров’я населення від шкідливого впливу побутових відходів, їх своєчасний збір, видалення і ефективне знезараження для запобігання виникнення інфекційних захворювань і охорони ґрунту, повітря, води міста, а також приміських зон від забруднення побутовими відходами.

Вплив результатів санітарного очищення на стан навколишнього середовища залежить від того, наскільки якісно воно виконується і повно охоплює весь необхідний комплекс робіт. Об’єм робіт з санітарного очищення міст постійно збільшується і в теперішній час досягає приблизно 3 млн. тон відходів на рік.

В сучасних умовах такий великий об’єм робіт може бути своєчасно і якісно виконано тільки при високому рівні механізації на всіх стадіях технологічного ланцюга.

У теперішній час інтенсивно розвивається розробка і виробництво спеціалізованого сміттєвивізного транспорту. З кожним роком посилюються вимоги до якості навколишнього середовища, виникає необхідність широкого впровадження і подальшого вдосконалення методів механізованого знезараження і використання твердих побутових відходів. Вибір правильного методу збору, видалення і знезараження твердих побутових відходів має дуже важливе значення в економії природних і матеріальних ресурсів, що є одним із аспектів охорони навколишнього середовища.

Перспективи розвитку санітарного очищення міст вирішуються на рівні державних установ, в планах розвитку житлово-комунального господарства, охорони навколишнього середовища і раціонального використання матеріальних ресурсів.

Задачі санітарного очищення ставляться і вирішуються на різних рівнях: на рівні районів, міст, житлових масивів, а також дворової території, окремої будівлі чи будинку.

Заходи щодо розвитку галузі розробляються і затверджуються у вигляді схеми санітарного очищення міста, основні положення якої входять до складу генеральних планів розвитку міст, проектів планування житлових районів і мікрорайонів.

Планування санітарного очищення в масштабах житлового мікрорайону і внутрішньоквартальної території полягає у врахуванні при проектуванні житлової забудови санітарно-гігієнічних вимог, вимог щодо розміщення і влаштування сміттєзбірників, створення умов для вільного проїзду і маневрування спеціальних машин.

В житлових будинках вимоги санітарного очищення враховуються при проектуванні внутрішньобудинкової системи сміттєвидалення, розміщення і обладнання сміттєпроводів і сміттєприймальних камер, а також підходів до них.

За своїм фізичним станом міські відходи поділяються на тверді, рідкі і газоподібні.

Тверді відходи класифікуються за місцем утворення наступним чином:

– побутові відходи житлових будівель – харчові відходи, кімнатне і дворове сміття, скло, шкіра, гума, папір, метал, відходи від поточного ремонту квартир та ін.;

– побутові відходи закладів адміністративного і громадського призначення;

– відходи торгівельних підприємств і закладів культурно-побутового призначення;

– відходи підприємств закладів громадського харчування;

– відходи лікувальних і санітарно-епідеміологічних закладів;

– відходи, що утворюються на міських вулицях загального користування, територіях зелених насаджень і спортивних комплексів;

– промислові відходи;

– будівельне сміття.

Рідкі відходи поділяються за місцем утворення на побутові і промислові (рідини, суспензії, стічні води з виробничими домішками і т. п.).

До газоподібних відходів відносяться: пиле- і газоподібні продукти згоряння палива і відходи промислових підприємств; пилеподібні продукти стирання покриттів і ґрунту; газоподібні продукти розкладання і руйнування твердих і рідких відходів і т. д.

Важливе місце в санітарному благоустрої міста належить очищенню міських територій від твердих побутових відходів, що включає їх збір, видалення та нейтралізацію.

Тверді побутові відходи не тільки забруднюють зовнішнє середовище певними фракціями свого механічного складу, але й містять велику кількість легкозагниваючих органічних речовин підвищеної вологості, які при розкладанні виділяють неприємні запахи, рідину, продукти неповного розкладання. При висиханні відходів утворюється пил, в тому числі і токсичний. У відходах зустрічаються збудники різних інфекційних захворювань.

Склад твердих побутових відходів визначає їх як шкідливі (здійснюють негативний вплив на навколишнє середовище), так і позитивні якості (дозволяють знайти методи їх повторного використання в народному господарстві). При вивчені складу відходів, всі компоненти, які до них входять, поділяють на групи: папір, харчові відходи, деревина, метал, текстиль, шкіра, гума, каміння, пластмаса, інші некласифіковані частини і відсів розміром менше 15 мм. Така класифікація виявляє цінні складові відходів для їх подальшого використання у вигляді вторинної сировини для промисловості.

Прогноз кількості і складу твердих побутових відходів повинен показувати потенційну небезпеку забруднення ними навколишнього середовища міст, районів та країни в цілому, щоб потенційна небезпека не перетворилася у фактичну. Карта зміни складу і кількості твердих побутових відходів повинна бути покладена в основу прогнозування технології і техніки для збору, видалення і знезараження побутових відходів, а також для розробки методів повторного використання цінних складових твердих побутових відходів.

Побутові відходи мають високий вміст органічних речовин (55...79% абсолютно сухої речовини): азоту, особливо кальцію, що дозволяє використовувати їх для отримання органічних добрив.

В організації очищення міст основним кількісним показником є накопичення відходів, тобто їх кількість, що утворюється за добу або за рік на розрахункову одиницю.

Загальна норма накопичення побутових відходів з урахуванням твердих побутових відходів із підприємств культурно-побутового призначення та інших організацій на одну людину в місті становить в середньому 1,5…2 м³/рік.

Для встановлення об’єму побутових відходів використовуються диференційовані норми накопичення відходів від закладів обслуговування (табл. 7.1) і норми накопичення твердих побутових відходів на одного жителя міста або селища (табл. 7.2).

 

Таблиця 7.1