Інститут економіки та менеджменту

Кафедра менеджменту

персоналу та адміністрування

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Ділова кар’єра»

 

 

Виконав:________________

________________________

ст. П.І.П., група, інститут

Перевірив викладач:

________________________

П.І.П. викладача

 

Львів 2016

Додаток Б

НАПИСАННЯ ЕСЕ ЗА ОБРАНОЮ ТЕМАТИКОЮ

Есе (від франц. essai – спроба, нарис) — невеликий за обсягом прозовий твір-роздум, вільної композиції, що виражає думку та бачення автора на певну тему та не претендує на повне висвітлення проблеми.

Визначальними рисами есе, як правило, є невеликий обсяг, чітке окреслення проблеми, авторський аналіз та висновки, що узагальнюють думку автора в підкреслено вільному, суб'єктивному її тлумаченні. Як правило, есе виражає нове, суб'єктивне слово про щось.

 

Метою написання есе є:

- діагностика продуктивної, творчої складової пізнавальної діяльності студента, який передбачає аналіз інформації, його інтерпретацію, побудову міркувань, порівняння фактів, підходів і альтернатив, формулювання висновків, особисту оцінку тощо.

- формування умінь і навичок самостійної розумової праці;

- розвиток морально-вольових зусиль;

- формування у студента потреби безперервного самостійного поповнення знань як необхідної умови професійного становлення.

Основні вимоги до написання есе:

Написання есе - це єдина можливість продемонструвати свою унікальність, амбіції та інтереси. Есе пишуть як на конкретні задані теми, так і на довільні, самостійно обрані теми, об’ємом від 500 до 1500 слів (або більше, як правило на розсуд Автора).

Як правило, есе оцінюють за кількома критеріями:

- зміст;

- суть;

- організація ідей;

- креативність та ерудованість;

- рівень володіння мовою (якщо есе подано англійською, то відповідно рівень володіння академічною англійською (іншою іноземною) мовою, якщо є вимога подати есе іноземною вимогою).

Структура есе містить наступні пункти:

- Назва (влучна і цікава, доцільно не більше 10 слів). Бажано епіграф.

Епіграф (від грец. epigraphe — заголовок, напис) — вислів, що автор вміщує перед текстом твору або його частиною. Як правило, епіграф — це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, народні прислів’я, приказки тощо. В емблематичній поезії функцію епіграфів виконували девізи (мотто) — один із трьох компонентів цього жанру, поряд із зображенням (малюнком) і підписом (епіграмою).

- Вступ (визначення сутності ситуації, що дозволила змінити проблему на краще, обґрунтування вибору проблеми - орієнтовно - один-два абзаци).

- Основна частина (розкриття ситуації, використовуючи тези і аргументи). Думки автора есе з проблеми викладаються у формі коротких тез. Думка повинна бути підкріплена доказами - тому за тезою слідують аргументи. Аргументи - це факти, явища суспільного життя, події, життєві ситуації і життєвий досвід, наукові докази, посилання на думку вчених та ін. Аргументи мають бути логічно та стилістично пов'язані між собою. Доцільно приводити два аргументи на користь кожної тези. В основній частині 3-4 тези.

- Висновок (узагальнення та висновки, що грунтуются на наведених вище
аргументах).

У вступі та висновку потрібно зосередити увагу на проблемі (у вступі вона ставиться, в висновку - резюмується думка автора).

- Список використаних джерел.

Есе слід писати на білому папері стандартного формату А4.

Обсяг есе визначається вмінням автора стисло і водночас вичерпно розкрити тему: показати актуальність питань, що розглядаються, розкрити його зміст, оцінити його висвітлення в спеціальній літературі та розв'язання на практиці, представити самостійне бачення проблеми питання, зробити висновки та обґрунтувати власні пропозиції відповідно до обраного підходу, стилю тощо.

Можлива наявність ілюстрацій - таблиць, схем, графіків, діаграм тощо. Список використаної літератури (не менше 5-ти джерел) оформляється згідно з діючими правилами.

Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.

Специфіку жанру есе виражають наступні риси:

· Заголовок есе не знаходиться в прямій залежності від теми: окрім віддзеркалення змісту роботи, він може бути відправною крапкою в роздумах автора.

· Вільна композиція есе підлягає своїй внутрішній логіці, а основну думку есе слід шукати в різноманітті роздумів автора. Проблема розглядається з різних сторін.

· Якщо у творі на літературну тему переважає раціональне поєднання аналізу художнього твору з власними міркуваннями, то в есе яскраво виражена авторська позиція.

· Якщо в традиційному творі вітаються індивідуальні особливості стилю й мови автора твору, то в есе індивідуальний авторський стиль - вимога жанру.

· Завдання есе – зовсім не розповідь про життєву ситуацію, а інформування про спричинені нею ідеї, їхні пояснення, ненав’язливе намагання переконати в чомусь адресата мовлення.

· Це «вільне» письмо на запропоновану тему, у якому найбільше цінується самостійність, аргументованість, оригінальність вирішення проблеми, дискусійність.

Стиль есе вирізняється:

- афористичністю;

- образністю;

- парадоксальністю.

Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:
- символи;- метафори;- порівняння;- алегоричні і притчові образи.

Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:

- використовувати всілякі асоціації;

- проводити паралелі;

- добирати аналогії.

Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:

- непередбачувані (парадоксальні) висновки;

- несподівані повороти;

- цікаві поєднання.

Також основними вимогами до есе є:

- Максимальний обсяг - 3 сторінки друкованого тексту;

- Мова: українська;

- Висловлення думок та особистого ставлення автора до обраної проблеми;

- Чіткість, послідовність та логічність висловлювань;

- Нестандартні, позитивні ідеї;

- Естетичний вигляд роботи;

- Грамотність написання тексту.

 

Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.

 

Правила написання креативного есе:

Найкраще есе – це есе, що написано креативно. Тобто, це політ думки, оригінальність тощо. Все просто, але головне – засвоїти наступні правила:
1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)
4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)
5. Різні слова (синонімія.)
6. Лаконічність.
7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).
8. Активна життєва позиція.

 

Тематика для написання індивідуального авторського есе:

- досвід роботи за обраним фахом;

- кар’єрні плани та кар’єрні очікування;

- міжнародний освітній і професійно-практичний досвід;

- мотивація стати фахівцем за обраною спеціальністю;

- успіх та успішність у кар’єрі;

- персональний життєвий досвід у цілепокладанні;

- незвичайні ситуації з власного життя пов’язані з професіоналізацією та самореалізацією;

 

 

Додаток Г

Примітка: Приклад резюме!!!!!! НЕ ЗРАЗОК!!!!!!