Використана літ-ра: Добронравова, Сидоренко, Комар – «Новітня філософія науки» + Латур - «Наука в действии», «Дайте мне лабораторию и я переверну мир»
Тези: Соціальне впливає на наукове. Неможливість розділення суспільства на науковців і соціум(Латур). Взаємозвв’язок. Наукова практика як відкрита для спостереження. Слідування за науковцями в лабораторіях(Латур). Акторно-мережева теорія. Акторами є як люди, так і мікроби. Наука неможлива без соціуму – на науковця впливають як фізичні закони, так і гроші від інвесторів. Спирання на попередні дослідження як на чорний ящик.
Підґрунтям для виникнення соціології науки як самостійної дисципліни в 30х роках стали роботи Мертона, в яких було запропоновано розглядати і досліджувати наукову діяльність соціологічними методами, які використовувались для дослідження соціальних феноменів і процесів. Каталізатором процесів стала робота Томаса Куна «Структура наукових революцій» і після цього почався процес «лібералізації» науки, тобто відмова від «особливого» статусу науки та науковців.
Традиційно наукова діяльність розглядалась як соціальний інститут, і досліджували зовнішні аспекти наукової діяльності як соціального явища. Але це змінюється і робота науковця не може визначатись виключно логікою і фактами, а все більше зумовлена впливом суспісльства, соціуму, інтересами і потребами людства в цілому. Наукова діяльність все менше зводиться до діяльності в лабораторії як в закритому, ізольованому просторі, а все більше відчуває вплив «зовнішніх» по відношенню до лабораторії факторів – економічної, соціальної, політичної ситуацій. Стан і інтереси суспільства все більше визначають напрямок наукових досліджень.
Філософи, роботи яких визначили основний вплив – Бруно Латур, Едрю Пікерінг і Стів Вульгар. В роботі Бруно Латура є дуже гарний приклад взаємовпливу економічних і соціальних обставин на науку. Науковцями була запропонована ідея створення електромобілю. Але ця ідея тільки зараз набирає актуальності, адже для користування таким автомобілем треба було створити елемент живлення, а всі наявні на той час електролітичні батареї не могли забезпечити достатньо довгого часу користування цим автомобілем для звичайного покупця. Ця проблема могла мати вирішення шляхом створення мережі електричних автозаправок, але це в свою чергу було не дуже цікаво власникам звичайних заправок. Тому реалізацію цього проекту було відкладено на дуже великий час. Це один із прикладів того, що наука для свого функціонування і розвитку потребувала певної мережі, тобто була залежна від інших «зовнішніх» (економічних, соціальних, політичних) по відношенню до себе факторів. Необхідні були зв’язки Human-not human, між суспільством і винаходом (машиною). Для повноцінного функціонування науки необхідна мережа. Існування мережі забезпечує існування науки.
Принципами, на які спирався Латур в своїх дослідженнях був принцип спостерігання за науковцями, за всіма особливостями їхнього життя та процесом того, як вони робили свої дослідження та висновки. Він наче тінню слідував за кожним кроком науковця, спостерігаючи науку в дії. В своїй роботі «Дайте мне лабораторию и я переверну мир» він аналізує дослідження і роботу Пастера. Пастер вперше вивіз лабораторію з стін університету в польові дослідження на французьку ферму, де розводили рогату худобу. Пастер зрозумів, що головною причиною високого рівня смертності худоби є мікроскопічні мікроби, які не побачити неозброєним оком і другим єтапом йому було необхідно переконати наукову спільноту в своїй правоті. Для цього він забрав колонію мікробів і в лабораторії їх виростив, збільшив таким чином, щоб їх вплив був очевидним. Статус реальності такі "об’єкти" отримують лише за умови визнання їх широкою науковою спільнотою. Більш того, вчені використовують величезну кількість засобів, матеріальних та риторичних, для розширення "свого альянсу" з приводу "реальності" таких об’єктів за межі лабораторій. В самому широкому сенсі цей "альянс" є гетерогенною сіткою "актантів"(actants), яка складається з наукових груп, інструментаріїв дослідження, синтетичних матеріалів, організмів і т. д. Чиста наука, об’єктивна реальність – це міф епістемологів науки, які весь час намагалися відділити науку від ідеології, це міф попередньої соціології науки, де також різко протистояло суспільство та наука. Тобто він «мікро» фактор з яким ніхто не хотів рахуватись збільшив до «макро» маштабів, щоб його вплив на організм став очевидним. Після цього була розроблена вакцина, що запобігала поширенню хвороби і кількість здорової худоби і гарного мяса, молока, сиру значно збільшилася. Почав збагачуватись фермер і владні структури також почали збагачуватись. Але все це було б неможливим, якби не інститути статистики. Таким чином, Латур показує що наука, соціум, єкономіка взаємопов’язані. Результатами досліджень Латура стала відмова від розділення суспільства і науки. Латур започаткував акторно-мережеву теорію, де акторами є як люди, так і мікроби.
В роботі "Наука в дії" Б.Латур також акцентує увагу на принциповій залежності сучасної науки, техно-науки, від індустрії, а значить і від держави з її економічними та владними структурами: "техно-наука є частиною воєнної машини та має бути аналізована як така". В житті науковця-дослідника не лише фізичні фактори чинять головний вплив, але на успішність кожного наукового проекту також впливають наявність коштів інвестора, реактивів, досліджуваної речовини, пробірок, приладів і тд. Тому всі ці фактори в житті науковця мають однакову «вагу». Адже нехватка будь-якого з них означає одно – завершення проекту. Латур в своїй роботі пише: «Но возможно также и то, что крысы умрут, пандорин превратится в артефакт, конгрессмены проголосуют против утверждения бюджета, шеф разозлит министра, который отменит распоряжение своих советников…Для нас, следующих за учеными, вопрос состоит не в том, чтобы р ешать, какая из этих связей является «социальной», а какая «научной»; вопрос для нас, так же как и для тех, кого мы изучаем должен быть лишь один: «Какая из этих связей выстоит, а какая не устоит?» Іншими словами, в цьому прагматичному світі важливий успіх запуска розробки, а не абстрактне питання, мають окремі її компоненти «соціальний» чи «фізичний, природний» характер.
