Капітальні вкладення та їх ефективність

(Показники ефективності капітальних вкладень, визначення терміну окупності капітальних вкладень).

Типове завдання.

Капітальні вкладення на реконструкцію ферми становили 2500 тис. грн. приріст прибутку в результаті реконструкції становить 500 тис. грн.

Визначити показник ефективності капітальних вкладень та термін їх окупності.

Розв’язок.

Показник ефективності капітальних вкладень (Е_кв) визначають відношенням приросту річного прибутку до обсягу капітальних вкладень.

Е_кв = 500 тис. грн. / 2500 тис. грн. = 0,2.

Термін окупності (Т _ок.) визначатиме відношення обсягу капітальних вкладень до приросту річного прибутку

Т _ок. = 2500 тис. грн. / 500 тис. грн. (за рік) = 5 років.

Розраховані показники свідчать, що річний приріст прибутку з розрахунку на 1 грн. капітальних вкладень становить 0,2 грн., що дозволить за 5 років окупити капітальні вкладення.

Оборотні засоби та їх використання.

Показники оборотності оборотних засобів.

Типове завдання.

Розрахувати показники ефективності використання оборотних засобів.

Вихідні дані.

Середньорічний залишок оборотних засобів становить 2500 тис. грн., сума в обороті за рік (виручка від реалізації) 5200 тис.грн. Тривалість одного оброту в минулому році становила 150 днів.

Розвязок.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів

К _об.= Сума в обороті /Середньорічний залишок оборотних засобів =

= 5200 тис. грн. / 2500 тис. грн. = 2,1.

Тривалість 1 обороту = тривалість року / коефіцієнт оборотності =

= 365 днів / 2,1 = 174 дні.

Подовження (+) або скорочення (-) тривалості одного обороту Δ _{Тр 1 обор}.

порівняно з минулим роком Δ _{Тр 1 обор}.= 174 – 150 = 24 (дні).

Додаткове залучення (+) або вивільнення (-) оборотного капіталу =

Δ _{Тр 1 обор}. х Оборот _{середньоденний} = 2 4 дні х 2500 тис. грн. / 365 = 164,4 тис. грн.

Коефіцієнт закріплення К _закр. = 1/ К _об. = 1/ 2,1 = 0,47.

За рік оборотні засобі здійснили 2,1 обороти, один оборот тривав приблизно 174 дні, подовження одного обороту порівняно з минулим роком на 24 дні обумовило додаткове залучення оборотних засобів на суму 164, 4 тис. грн. Для забезпечення виручки на суму 1 грн. підприємство закріпило оборотних засобів на суму 0,47 грн.

 

Ефективність використання трудових ресурсів та продуктивність праці.

Визначення показників забезпеченості трудовими ресурсами, показників руху персоналу підприємства, показників використання запасу праці, визначення показників продуктивності праці (виноситься на самостійне вивчення).

Типові завдання

Завдання 1 Визначити трудовий потенціал (працезабезпеченість) та дати оцінку використання запасу праці на підприємстві.

Вихідні дані:

Площа сільськогосподарських угідь підприємства 2645 га.

Протягом року персоналом підприємства відпрацьовано 249 тис. люд. год. Середньооблікова чисельність персоналу штатного складу 156 осіб.

Методичні поради

Працезабезпеченість виробництва визначається як відношення середньооблікової кількості працівників до площі сільськогосподарських угідь.

Запас праці = 1885 год. * ЧПп,

де ЧПп – чисельність постійних працівників підприємства.

1885 годин – ефективний річний фонд робочого часу одного працівника

(365 днів – 60 вихідних і святкових днів – 29 днів відпустки і лікарняних = 276 днів,

6, 83 год. - середня тривалість робочого дня.

6,83 год. * 276 днів = 1885 годин).

Розв’язок.

1.Працезабезпеченість виробництва (з розрахунку на 100 га): 156 / 2645 *100 = 6 (осіб з розрахунку на 100 га с.г. угідь)

2. Запас праці по підприємству в цілому: 1885 год. * 156 осіб = 294 тис. люд. - год.

Коефіцієнт використання запасу праці – відношення фактично відпрацьованого часу до запасу праці по підприємству:

249 / 294 = 0,847 (запас праці використано на 84,7%, втрати робочого часу становлять 15,3%).

Завдання 2.

Визначити показники обороту персоналу за кількістю прийнятих, звільнених, коефіцієнт плинності та дати оцінку руху персоналу підприємства.

Вихідні дані:

Чисельність робітників, прийнятих на роботу протягом року - 126 чол. Середньооблікова чисельність робітників за рік – 362 чол. Вибуло за рік – 96, з них виїхало на навчання 8, звільнилося внаслідок переведення на інше місце роботи 2, призвано в армію 12, за власним бажанням – 72, звільнено за порушення трудової дисципліни – 2 особи.

Методичні поради:

Коефіцієнт обороту за кількістю прийнятих (К об. пр.) – відношення кількості прийнятих на роботу робітників за період до середньооблікової чисельності робітників за період,

Коефіцієнт обороту за кількістю звільнених (Коб. зв.)– відношення чисельності звільнених за період робітників до середньооблікової чисельності робітників за період,

Коефіцієнт плинності(К пл.) – відношення чисельності звільнених робітників за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності робітників за період.

Розв’язок

К об. пр. = 126/362= 0,348

К об. зв. = 96 / 362 = 0,265

К пл.. = (72+2)/ 362 = 0,204

Висновок. Потягом року на роботу в підприємстві прийнято 34,8 % та звільнено 26,5% робітників по відношенню до їх середньооблікової чисельності. В підприємстві спостерігається висока плинність персоналу (20,4% середньооблікової чисельності робітників звільнено з небажаних причин).

Завдання 3. Визначити повні і неповні, прямі і обернені показники продуктивності праці.

Вихідна інформація:

Валова продукція сільського господарства в порівнянних цінах 2 356 тис. грн.

Відпрацьовано в с.г. виробництві за рік 286 тис. люд.- год.

Середньорічна чисельність робітників, зайнятих в с.г. виробництві, 158 осіб.

Прямі затрати праці на виробництво

зерна - 8485 люд. – год.

молока - 6560 люд. – год.

середньорічне поголів’я корів - 120

посівна площа зернових – 1200,

затрати праці на посів зернових - 750 люд. – год.

валовий надій молока - 5400 ц

валовий збір зерна - 42426 ц,

кількість доярок - 6.

Розв’язок

Повні прямі показники продуктивності праці визначають як відношення повного обсягу виробленої продукції (валової продукції в порівнянних цінах) до витрат часу за весь період або середньої за період чисельності працюючих. Їх збільшення свідчить про підвищення рівня продуктивності праці.

Валова продукція з розрахунку на:

· 1 люд. год. прямих затрат праці 2356 / 286 = 8,2 грн.

· 1 середньорічного робітника, зайнятого в с.г. виробництві 2356 / 158 = 14,9 (тис. грн.).

До обернених показників продуктивності праці відносять затрати праці на одиницю продукції (трудомісткість). Їх збільшення в динаміці свідчить про зниження рівня продуктивності праці.

· Трудомісткість зерна 8485 / 42426 = 0,2 (люд.- год.)

· Трудомісткість молока 6560 / 5400 = 1,2 (люд.- год.)

Неповні та проміжні показники продуктивності праці в с.г. обчислюють як допоміжні протягом року до одержання показників кінцевих результатів діяльності підприємства за підсумками року. Ці показники характеризують затрати праці на 1 га виконаних робіт в рослинництві, на 1 гол тварин, навантаження голів тварин на 1 робітника.

· Прямі затрати праці на 1 га зернових 8485 / 1200 = 7,1 (люд.- год на 1 га)

· Затрати праці на 1 га здійснення посіву зернових 750 / 1200 = 0,6 (год.)

· Навантаження корів на 1 доярку 120 / 6 = 20 (голів)

· Прямі затрати праці на 1 гол за рік 6560 / 120 = 54,7 люд. год.

 

6. Витрати виробництва і собівартість продукції. Визначення собівартості продукції зернових культур, цукрових буряків, молочного скотарства, приросту живої маси тварин.

Типове завдання 1. Визначити собівартість 1 ц зерна та зерновідходів.

Вихідні дані:

Витрати на вирощування озимої пшениці становили 1 124 тис. грн. Оприбутковано повноцінного (у масі після доробки) зерна 18000 ц, маса одержаних зерновідходів 720 ц з вмістом повноцінного зерна 40%. Вихід соломи 16560 ц, нормативна собівартість 1 ц соломи 2,6 грн.

Розв’язок.

1. Нормативна собівартість всього обсягу соломи

16560 ц х 2,6 грн. = 43056 грн.

2. Витрати, зменшені на нормативну собівартість соломи

1 124 тис. грн. – 43,056 тис. грн. = 1080,944 тис. грн.

3. Визначається маса повноцінного зерна як сума маси зерна після доробки і зерна, що міститься у зерновідходах

18000 ц + 720 ц х 0,4 = 18288 ц

4. Визначається собівартість 1 ц повноцінного зерна відношенням витрат, зменшених на нормативну собівартість соломи, до маси повноцінного зерна (18288 ц)

1080944 грн. / 18288 ц = 59,11 грн.

5. Визначається собівартість 1 ц зерновідходів як результат ділення витрат, віднесених на зерновідходи (добуток маси зерна у зерновідходах та собівартості повноцінного зерна) до їх маси

720 ц х 0,4 х 59,11 грн. / 720 ц = 23,64 грн.

Таким чином при визначенні собівартості продукції зернових культур застосовують комбінований метод, який передбачає вирахування з загальної суми витрат нормативної собівартості побічної продукції (соломи) та розрахунок умовної основної продукції (повноцінного зерна з урахуванням вмісту зерна у зерновідходах).

Типове завдання 2.

Розрахувати собівартість 1 ц молока та 1 голови приплоду.

Вихідні дані.

Середньорічне поголів’я корів на фермі – 500 голів. Річна продуктивність 1 голови - 3500 кг, отримано приплоду – 450 голів, гною - 8 тонн від однієї корови, нормативна собівартість гною – 15 грн. Витрати по молочній фермі становлять 1450 тис. грн.

Розв’язок.

1. Розраховується кількість кормо – днів множенням середньорічного поголів’я на фермі на тривалість року (365 днів)

500 голів х 365 = 182500 кормо-днів

2. Визначається собівартість 1 кормо-дня діленням загальної суми витрат на кількість кормо-днів

1 450 000 грн. / 182500 кормо-днів = 7,95 грн. з розрахунку на 1 кормо-день

3. Визначається собівартість 1 голови приплоду множенням собівартості 1 кормо-дня на 60 кормо-днів (згідно методичних рекомендацій з визначення собівартості вважається, що собівартість 1 голови приплоду дорівнює витратам на утримання корів протягом 60 кормо-днів)

7,95 грн. на 1 кормо-день х 60 кормо-днів = 477,00 грн. на 1 голову

4. Визначається сума витрат на весь одержаний приплід

477 грн. на 1 голову х 450 голів = 214650,00 грн.

5. Витрати на молоко визначають як загальну суму витрат, зменшену на витрати, що віднесені на приплід, і нормативні витрати на побічну продукцію (гній)

(Витрати на гній визначають як добуток поголів’я корів, виходу гною від однієї голови та нормативної собівартості 1 т гною).

1 450 000 грн. – 214650 грн. – 500 гол. х 8 т х 15 грн. = 1175350 грн.

6. Собівартість 1 ц молока визначається як відношення витрат, віднесених на молоко до валового надою молока (добуток середньорічного поголів’я на річний надій молока від 1 середньорічної голови)

Валовий надій молока = 3500 кг від 1 голови х 500 гол. = 1750000 кг або 17500 ц.

Собівартість 1 ц молока = 1175350 грн. / 17500 ц = 67,16 грн.

 

Типове завдання 3.

Розрахувати собівартість 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби.

Вихідні дані.

Жива маса худоби на початок року 4654 ц, на кінець року – 6254 ц. Реалізовано худоби на м’ясо живою масою 4854 ц, маса одержаного приплоду – 256 ц, жива маса куплених тварин – 2648 гол., маса загиблих тварин 126 ц. Витрати на утримання молодняку на вирощуванні та відгодівлі 2546 тис. грн. Нормативна собівартість побічної продукції 84 тис. грн.

 

Розв’язок.

Для визначення одержаного приросту живої маси тварин необхідно до живої маси тварин на кінець року додати живу масу вибулого молодняку, включаючи і масу загиблих тварин, і відняти живу масу поголів’я худоби на початок року, живу масу поголів’я, що надійшло протягом року та живу масу приплоду.

Приріст маси = 6254 + 4854 + 126 - 4654 - 2648 – 256 = 3676 (ц)

Для визначення собівартості приросту живої маси із загальної суми витрат вираховують нормативні витрати на побічну продукцію.

Витрати на приріст живої маси = 2546 – 84 = 2462 (тис. грн.)

Собівартість 1 ц приросту живої маси визначають відношенням витрат, віднесених на приріст, до одержаного приросту

2462 000 грн./ 3676 ц = 669,75 грн. на 1 ц.