Поняття, цілі, організаційна структура і культура організації

Тема 11. Персонал підприємства.

План лекції:

1. Поняття, цілі, організаційна структура і культура організації.

2. Склад і структура персоналу.

3. Управління персоналом: суть, завдання, основні принципи.

4. Методи управління персоналом.

5. Система управління персоналом.

6. Зарубіжний досвід управління персоналом (самост. вивчення).

 

 

Поняття, цілі, організаційна структура і культура організації

Організацієютрадиційно вважається група людей, які об'єднуються для вирішення певних цілей і завдань. Розглядаючи організацію як соціаль­ний інститут виділяють кілька елементів, що утворюють її структуру і виз­начають її як особливе утворення, властиве тільки організації. Це – наявність цілей, спільної мети, організаційної структури, організаційної культури, постійної взаємодії із зовнішнім середовищем та_використанням ресурсів. Якщо XIX століття асоціюється як століття окремих особистостей, то XX - залишається в пам'яті людей як століття «суперорганізацій», що сильно змінили матеріальну основу людського життя. Справді, в XX столітті НАСА і Головкосмос проклали шлях в міжпланетний простір; ІВМ комп'ютеризували не тільки офіси, а й квартири; Форд і Дженерал Мо-торз зробили автомобіль масовим засобом пересування; КБ Антонова і Боїнг зробили трансатлантичні перельоти такими ж звичайними, як по­їздка зі Львова до Києва.

Практично, за кожним значним відкриттям стоїть не геній-одиночка, а могутня організація. Людство не пам'ятає винахідника кольорового те­левізора чи мікрохвильової печі, але прекрасно знає назви компаній, що їх виробляють: Соні, Панасонік, Філіпс та ін. Те ж можна сказати і про авто­мобілі, мобільні телефони тощо. Це не означає, що талант, досвід окремої особистості втратили цінність у суспільстві, вони залишаються двигунами розвитку суспільства, але матеріальна культура сусгпльства стала надто складною, і подальший розвиток вимагає колосальної концентрації ресурсів. Тільки в межах сучасних організацій, шо об'єднують зусилля тисяч талановитих і висококваліфікованих людей, стало можливим здійснення грандіозних проектів, про які генії минулого могли тільки мріяти. Ідея про­класти тунель під Ла-Маншем виникла багато віків тому, але вона була реалізована тільки в 1944 році групою французьких і британських буді-- вельних компаній; Ціолковський зробив геніальні розрахунки польоту ра­кет ше в 1894 р., а перши й штучний супутник вийшов на орбіту Землі тільки в 1957 р. завдяки таланту, знанням і праці десятків тисяч людей.

Організаціями є Житомирський інженерно-технологічний інститут, готель «Україна», кондитерська фабрика, Кабінет Міністрів України, фут­больна команда «Динамо», «Південний машинобудівний завод» і т. д. При всіх відмінностях (масштаби, сфери діяльності) цих організацій всі вони характеризуються спільними рисами:

• наявністю цілей;

• існуванням тісних зв'язків між членами організації і правил, що виз­начають порядок цих взаємовідносин;

• постійним взаємозв'язком із зовнішнім середовищем.

Організації не виникають самі собою, а створюються людьми як засіб досягнення певних цілей.

Жодна організація (як формальна комерційна структура, так і нефор­мальні громадські об'єднання) не зможе сформуватись і тим більше існу­вати, якщо не буде визначена wіль - те, ради чого дана організація фор­мується і буде діяти в майбутньому. Організації супроводжують людину протягом всього її життя, починаючи з дитячого садка, школи, інституту, підприємства.

Gри створенні організації її цілі визначаються, як правило, заснов­никами. З часом розвитку організації цілі можуть ускладнюватись і транс­формуватись. Зміна цілей здійснюється під впливом багатьох факторів, а саме: збільшення масштабу організації, зміни зовнішнього середовища, розвитку техніки й технології, зміни свідомості людей. На формування цілей економічних організацій безпосередній вплив мають: клієнти (спо­живачі), власники, наймані працівники, керівники. Досягнення опти­мального балансу в інтересах всіх ключових груп у цілях організації є од­ним із основних завдань і умов успішного розвитку організації (підприє­мства).

У своїй діяльності організації керуються набором цілей, які відрізня­ються за змістом і часовою перспективою. Наукою виділяються три види цілей організації: базові цінності, стратегічні завдання й короткотермінові плани.

Базові або фундаментальні цінності визначають основні цілі існуван­ня організації і її кредо, які є в кожному об'єднанні людей. Базові цілі є найбільш стійкими і залишаються незмінними протягом довгого періоду, і це забезпечує стабільність розвитку. Наприклад, базовою цінністю вищої школи є підготовка спеціалістів для народного господарства.

Стратегічні завдання - це плани реалізації базових цінностей у конк­ретних умовах з врахуванням зовнішніх факторів і потенціалу самої орга­нізації. Стратегічні завдання включають кінцеву ціль, часовий інтервал і спосіб досягнення цілі. Вони більшою мірою залежать від зовнішнього се­редовища і вимагають періодичного керування, оновлення.

Короткотермінові цілі — це конкретні плани програми реалізації стра­тегічних завдань. Вони є досить детальними та впливають на всіх праців­ників організації. До короткотермінових планів відносять: бізнес-план, плани виручки продавців тощо. Цінність цих планів полягає в тому, що вони безпосередньо впливають на поведінку персоналу на робочому місці і на результати організації. Досягнення цілей передбачає спільну роботу працівників організації, що, в свою чергу, вимагає координацій* дій, вста­новлення певного внутрішнього порядку у формі організаційної структу­ри.

Під структурою організації розуміють її архітектоніку, наявність окре­мих частин і співвідношення між ними, міру гнучкості організаційної кон­фігурації. В літературі і практиці управління виділяють три типи організа­ційних структур:

• функціональна;

• продуктова;

• матрична.

Функціональна побудована за принципом розподілення функції між підрозділами, що відповідають за один напрямокдіяльності.

Продуктова (лінійна) характеризується поділом праці за виробницт­вом продукції, або наданням послуг.

Матрична або адаптивна - гнучкі структури, здатні змінюватися відпо­відно до вимог середовища. Цей тип структури здатний використовувати всі ефективні аспекти продуктової та функціональної структур і весь час функціонувати в постійно змінюючих умовах,

Крім організаційної структури в будь-якій організації існує певна організаційна культура, тобто певні норми поведінки, стосунків. За виз­наченням управлінців і практиків, організаційна культура є найбільш ста­більним, цементуючим елементом.

Організаційна культура - це синтетичне поняття, яке фіксує у свідо­мості персоналу підприємства спільні для нього відносини, переконання, норми поведінки та цінності. Ці компоненти культури визначають спосіб дій і взаємодій, а відтак визначальною мірою впливають надосягнення по­ставленої мети, рівень ефекти вності виробництва та менеджменту. Винят­ково важлива роль організаційної культури у реалізації стратегій, спрямо­ваних на зміцнення конкурентоспроможності фірми на ринку.

Організація функціонує та розвивається у постійній взаємодії з навко­лишнім світом і залежить від вгїливу як зовнішніх, так і внутрішніх фак­торів. Серед зовніщніхфакгоріаособливе місце займають: законодавчі нор­ми і нормативи, клієнти, постачальники, розвиток науки, техніки й тех­нології. Внутрішні елементи — це рівень змін (стабільність проти змін). Організації, які працюють у стабільному середовищі, можуть працювати на довгострокових прогнозах. Організації, які працюють у змінюючому се­редовищі, вимушені частіше корегувати свої цілі, змінювати стратегію, структуру тощо. Означені елементи організації реалізуються не автоматич­но, а за умови чіткої відрегульованості внутріорганізаційних виробничих відносин і відповідного рівня культури.