1.1. Розміщення культури та її сортів у сівозміні
Цукровий буряк дуже вимоглива культура до попередників. Причому великий вплив на врожайність коренеплодів мають не тільки попередники, а й культури, що вирощуються перед попередниками. Раціональне розміщення цукрового буряку у сівозміні - основа підвищення продуктивності культур сівозміни.
Найвищі врожаї коренеплодів у районах достатнього зволоження збирають, коли розміщують їх після озимої пшениці в ланці з багаторічними бобовими травами одного року використання. Багаторічні бобові трави збагачують ґрунт азотом, органічною речовиною, підвищують його родючість, сприяють очищенню полів від бур'янів. На посівах озимої пшениці є можливість за допомогою гербіцидів другий рік поспіль тримати поле чистим від бур'янів.
У районах нестійкого зволоження найбільші врожаї цукрового буряку одержують у ланці зайнятий пар - озима пшениця - цукровий буряк. Продовження строків використання багаторічних трав більше одного року зменшує врожай озимої пшениці на 2-3 ц/га, цукрового буряку на 20-25 ц/га та призводить до скорочення площі зернових і до зменшення продуктивності сівозміни.
Небажаним попередником є озима пшениця, що висівається після кукурудзи на силос, бо вона різко знижує врожай пшениці (5-15 ц/га), а на наступний рік і цукрового буряку (40-80 ц/га).
У районах недостатнього зволоження цукровий буряк треба розміщувати насамперед після озимої пшениці у ланці з чорним, удобреним гноєм паром.
Зменшується врожайність коренеплодів, коли їх розміщують після озимої пшениці, якій передувала озима пшениця чи інші стерньові попередники.
У районах достатнього зволоження і при зрошенні у просапній сівозміні допускається насичення буряком до 25%, а в районах нестійкого і недостатнього зволоження - до 20%.
Повторні посіви буряку на одному і тому ж полі спричинюють "буряковтому" ґрунту, що обумовлюється нагромадженням шкідників, хвороб (нематоди, попелиці, гнилі, церкоспороз, пероноспороз та ін.). Беззмінне, монокультурне вирощування призводить до зниження врожайності і цукристості навіть при внесенні гною і повного мінерального удобрення.
У сівозміні цукровий буряк можна вирощувати на тому ж полі не раніше, як на 4-й рік. При зараженні ґрунту нематодою - через 5 років, а при сильному зараженні - аж через 6-7 років.
Цукровий буряк - добрий попередник для ярих зернових, зернобобових. На рано зібраних площах у зоні достатнього зволоження в останні роки після нього розміщують озиму пшеницю.
2.3. Обробіток грунту
Цукровий буряк формує основну частину врожаю в ґрунті, і є вимогливим до стану орного горизонту. Тому своєчасний і якісний обробіток ґрунту має надзвичайно велике значення для формування високого врожаю коренеплодів.
Важливо якісно заробити рослинні рештки, солому, внесені добрива. Найбільш поширені два способи основного обробітку ґрунту - поліпшений і напівпаровий.
Поліпшений обробіток передбачає дворазове лущіння стерні. Перше проводять дисковими лущильниками (ЛДГ-10) в два сліди під кутом 30-45° на глибину 5-6 см. Якщо солома використовується як органічне добриво та при пересиханні ґрунту, краще використовувати для першого лущіння важкі дискові борони (БДТ-3, БДТ-7, БДВ-6). Це прискорює розкладання соломи, зменшується випаровування вологи, провокується проростання насіння бур'янів, знищуються або пригнічуються вегетуючі бур'яни.
Через 10-12 днів після першого проводять друге лущіння лемішними лущильниками (ППЛ-5-25, ППЛ-10-25) на глибину 12-14 см в агрегаті з важкими боронами.
При появі бур'янів після лущіння їх знищують поверхневим обробітком з допомогою боронування, культивації та ін. Після внесення органічних і мінеральних (фосфорних і калійних) добрив проводять зяблеву оранку на глибину 28-32 см наприкінці вересня - початку жовтня плугами ПЛН-5-35 і ПЛП-6-35. Для поліпшення якості зяблевого обробітку краще використовувати двоярусні плуги ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40, ПН-4-40.
Цукровий буряк дуже негативно реагує на веснооранку. Ґрунт ні в якому разі не можна орати, якщо він перезволожений. При цьому утворюється плужна підошва, ґрунт запливає, ущільнюється і рослини можуть поглинати поживні речовини і вологу тільки з орного шару. Коренева система майже не засвоює їх з підорного шару.
На важких ґрунтах орний шар поглиблюють за допомогою ґрунтопоглиблювачів на 37-40 см.
Поліпшений спосіб обробітку ґрунту найбільш ефективний у районах нестійкого та недостатнього зволоження.
Напівпаровий обробіток ґрунту рекомендується застосовувати у районах достатнього зволоження з вищою забур'яненістю полів. Він складається з лущіння стерні на глибину 5-6 см дисковими лущильниками в 2 сліди. Після внесення органічних і мінеральних добрив поле орють на глибину 28-32 см плугами з передплужниками в агрегаті з важкими боронами (БЗТС-1,0), а в посушливих умовах - з котками ЗККШ-6, не пізніше першої декади серпня.
При забур'яненні кореневищними бур'янами (пирій, гострець, свинорий) спочатку лущать лемішними знаряддями на глибину 12-14 см, щоб вивернути кореневища бур'янів на поверхню, пізніше їх розрізають дисковими лущильниками, якими обробляють у 2-3 сліди. Оранку проводять при відростанні бур'янів.
У міру з'явлення сходів бур'янів виоране поле декілька разів обробляють боронами або культиваторами для знищення нових хвиль пророслих бур'янів.
У другій половині жовтня поле необхідно розпушити на глибину 16-20 см плугами без полиць або плоскорізами. Одночасно можна вносити аміачну воду. Напівпаровий обробіток зменшує забур'яненість на 30-50%, збільшує запаси вологи в ґрунті на 20-30 мм. Важливо провести пізно восени щілювання на глибину 45-50 см з допомогою щілювача ЩП-3-70. При пізній оранці насіння бур'янів не встигає прорости і дає сходи тільки навесні, забур'янюючи посіви буряку.
Весняний обробіток ґрунту.
Якщо поле добре вирівняне восени, то навесні перший обробіток, як тільки посіріють гребені, розпочинають важкими боронами (БЗТС-1,0). Ґрунт у цей період добре розсипається, тривалість такого стану 2-3 дні. Важливо перший обробіток провести вчасно. Передчасне розпушування призводить до залипання робочих органів ґрунтообробних знарядь, замазування поверхні ріллі, а запізніле спричинює засихання ґрунту і утворення великих грудок. Якісніше ґрунт розпушується при комплектуванні зчіпок СП-16, С-18 тощо в першому ряді важкими боронами БЗТС-1,0, а в другому - посівними боронами ЗБП-0,6А.
Якщо поле невирівняне, то для якісного розпушення використовують два агрегати: перший укомплектований послідовно двома рядами важких і посівних борін; другий шлейф-боронами ШБ-2,5 в першому ряді і посівними боронами ЗБП-0,6А - в другому. Обидва агрегати при мінімальному розриві в часі працюють під гострим кутом до напрямку оранки. Якщо оранка неякісна, після закриття вологи важкими боронами, поле вирівнюють культиваторами КПС-4, АРВ-8,1.
Такий весняний обробіток запобігає втратам вологи, вирівнює і розпушує поверхню ґрунту на глибину 2-4 см, ущільнює насіннєве ложе на оптимальну глибину (рис. 9.1). При цьому вирівняність поверхні поля має бути такою, щоб при накладанні триметрової рейки між нею і поверхнею ґрунту не було западин понад 3 см.
Метою обробітку ґрунту є розпушення зони загортання насіння і збереження сформованої за зиму структури орного шару. Верхній шар ґрунту розпушують на глибину 2-4 см, більше коливання глибини недопустиме. Насіннєве ложе має бути твердим і забезпечувати капілярне підняття вологи до насіння. Передпосівний обробіток ґрунту і сівба - це єдиний технологічний комплекс. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою має бути мінімальним - не більше півгодини. Якщо сіяти пізніше, верхній шар ґрунту пересихає, що різко зменшує польову схожість насіння. Сучасні ґрунтообробні знаряддя дозволяють підготувати ґрунт для сівби цукрового буряку за 1-2 проходи. Передпосівний обробіток за допомогою "Європак 6000", Компактора, Комбінатора ЛК-4, Унімат, Україна-АПБ-6, АРВ-8,1-0,2 запобігає переущільненню ґрунту, що спричинюється багаторазовими проходами однофункціональних агрегатів. Комбіновані агрегати за один прохід виконують понад чотири операції - вирівнювання, подрібнення грудок, розпушення, ущільнення насіннєвого ложа. При настанні фізичної стиглості ґрунту, поле до сівби цукрового буряку можна підготовити за один прохід. Це є важливим елементом енергозбереження і передумовою високоякісної сівби.
Головними помилками при передпосівному обробітку ґрунту є надто ранній початок робіт при ще сирому ґрунті, надмірна кількість робочих проходів через те, що окремі операції не поєднуються в одному агрегаті, велика робоча швидкість агрегатів, глибоке передпосівне розпушування.
Передпосівний обробіток ґрунту проводять під невеликим кутом до напрямку сівби.
Не бажано використовувати для передпосівного обробітку ґрунту просапні культиватори КПС-4; КПГ-4. Це призводить до нерівномірності обробітку ґрунту, збільшенню втрат вологи, значної гребенистості поверхні ґрунту, а в кінцевому результаті до значного зниження польової схожості насіння.
Таблиця 7. – Система обробітку грунту під цукровий буряк в полі №3
| Способи обробітку | Машини для обробітку | Строки виконання | Вимоги до якості |
2.3. Система удобрення і визначення доз добрив на запланований урожай
Таблиця 8. – Розрахунок добрив на запланований урожай цукрового буряка
| Показники | N | P2O2 | K2O |
| 1.Запланований урожай, ц/га | |||
| 2.Виноситься з урожаєм, кг/ц | |||
| 3.Виноситься запланованою урожайність, кг/га | |||
| 4.Вміст в орному (20-30см) шарі грунту: мг на 1 кг мг на 1 га | |||
| 5.Коеіцієнт використання поживних речовин із грунту | |||
| 6.Буде використано пожиних речовиніз грунту,кг/га | |||
| 7.Необхідно внести додатково за рахунок органічних та мінеральних добрив, кг\га | |||
| 8.Рослини одержать поживних речовин із органічних добрив: | |||
| - внесено органічних добрив, т/га | |||
| - міст поживної речовини гної, % | |||
| - кількість поживних речовин у рекомендованій дозі гною | 0,5 | 0,2 | 0,8 |
| - коефіцієнт икористання поживних речовин із гною, % | |||
| - буде використано поживних речовин із гною, кг\га | |||
| 9.Необхідно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га | |||
| 10.Коефіцієнт використання поживних речовин із мінеральних добрив, % | |||
| 11.Необхідно внести поживних речовин з мінеральними добривами, кг/га |
Таблиця 9. – Система удобрення цукрових буряків полі №3
| Прийом удобрення | Строк | Доза, д.р., кг/га | Форма добрив | Фізична вага добрив, кг/га | Спосіб внесення | Машина |
| Основне | ||||||
| Передпосівне | ||||||
| Підживлення | ||||||
| Сума: N | ||||||
| P2O5 | ||||||
| K2O |
2.4. Сівба
2.4.1. Підготовка насіння
Для сучасних технологій використовують насіння з лабораторною схожістю не менше ніж 90%, а одноростковість має бути більше ніж 95%.
Зараз насіння продають не за масою, а за посівними одиницями. Одна посівна одиниця містить 100 000 насінин. При висіві на одному гектарі однієї посівної одиниці на 1 м2 припадає 10 насінин, а на один метр довжини рядка 4-5 насінин. Висівають 1,2-1,8 посівних одиниць, а інколи і більше.
У посушливих умовах, або при низькій культурі землеробства, не варто використовувати дражоване насіння. Тут краще висівати "голе" насіння.
Для захисту молодого проростка від ґрунтових шкідників і хвороб, насіння обробляють протруйниками, які мають інсектицидну і фунгіцидну дію. Це екологічно доцільний агрозахід, оскільки використовуються менші норми пестицидів, зберігається більше корисних ґрунтових організмів, порівняно з суцільним обробітком поля пестицидами чи внесенням гранулятів у рядки. Закупляють готове до посіву насіння
2.4.2. Розрахунок норм висіву
2.4.3. Строки і способи сівби
Основний спосіб сівби - пунктирний з шириною міжрядь 45 см. Дуже важливо дотриматися прямолінійності сівби. Використовують сівалки ССТ-12Б, ССТ-12В, ССТ-18В, пневматичні сівалки точного висіву СТВТ-12, СУПК-12А, УПС-12, Контур (Амацоне), Унісем (Сікам), Мультикорн (Кляйне), Оптіма ACCORD. Вони повинні забезпечити точне однозернове розміщення насіння в рядку. Механічні сівалки забезпечують точний висів при швидкості 4-6 км/год, пневматичні - при 7-8 км/год. Весь комплекс машин у буряківництві розрахований на чітке дотримання відстані між рядками - 45 см. Зміщення відстані між рядками призводить до вирізання рядків під час міжрядних розпушень і до втрат урожаю коренеплодів при збиранні.
Глибина сівби.
На високоокультурених полях за високоякісної підготовки ґрунту і достатнього забезпечення вологою глибина загортання насіння становить 2-3 см. В умовах нестійкого і недостатнього зволоження її збільшують до 3-4 см. Загортання насіння глибше 4 см призводить до зниження польової схожості Насіння не проростає також при висіві в сухий і дуже розпушений шар ґрунту.
Важливо висіяти насіння на ущільнене ложе з незруйнованою капілярною системою. За таких умов навіть у суху погоду забезпечується доступ ґрунтової вологи до насіння. Розпушений верхній шар ґрунту має бути не дуже товстим (2-4 см), щоб крізь нього легко надходив кисень з повітря і тепло. Польова схожість насіння при цьому досягає 70-90% і більше.
Відхилення від заданої глибини повинно бути не більше як на ±0,5 см. Це забезпечить високу якість збирання. Будуть відсутні коренеплоди, де гичка обрізана недостатньо, або разом з гичкою відрізається значна частина головки коренеплоду.
При збільшенні швидкості руху посівного агрегату вище рекомендованої глибина загортання насіння зменшується, а рівномірність розподілу насіння по довжині рядка погіршується.
Норма висіву.
Норму висіву встановлюють з врахуванням погодних і ґрунтових умов, окультуреності полів, посівних якостей насіння.
Коли визначають норму висіву насіння, то треба врахувати що різниця між польовою та лабораторною схожістю може становити 15-35%. Крім того, до змикання рядків втрачається 5-10% весняних сходів. Для одержання високої врожайності на 1 га необхідно перед збиранням мати 90 000-110 000 рослин, або 4,5-5,5 рослин на 1 м рядка. Рослини мають рівномірно розміщуватися в рядку, орієнтовно через 16-20 см
Строки сівби.
При визначенні строків сівби необхідно враховувати, що для проростання насіння потребує велику кількість води - 150-160% від власної маси, а дражоване - до 200%. Цукровий буряк має довгий вегетаційний період - 180-220 днів, що підвищує цінність ранніх строків сівби.
Сівбу починають з настанням фізичної стиглості ґрунту за температури 5-6°С на глибині 8-10 см. Така температура характерна для першої декади квітня. У пізні і сухі весни цукровий буряк сіють якомога раніше (одночасно з ранніми ярими зерновими культурами). У холодні і дощові весни сівбу проводять слідом за ранніми зерновими.
За даними Уладово-Люлинецької дослідної станції, оптимальними строками сівби цукрового буряку є кінець березня - перша декада квітня (до 12 квітня).
Залежно від метеорологічних умов, календарні строки сівби буряку можуть наступати в кінці березня і закінчуватися не пізніше 25 квітня.
Запізнення з сівбою на один день, порівняно з оптимальним строком, зменшує урожайність коренеплодів на 5-7 ц/га, на 5-6 днів-на 21-71 ц/га.
Перенесення строків збирання на пізніший період не компенсує зазначених втрат. Тому орієнтація на пізніші строки сівби заради зменшення забур'яненості недоцільна, особливо при застосуванні гербіцидів.
Переваги ранніх строків сівби значні. Сучасні сорти характеризуються високою стійкістю до цвітухи, тому остання вже не є перепоною для ранньої сівби.
Таблиця 11. – Технологія сівби цукрового буряку
| Поле, попередник, сорт | Строк сівби | Спосіб сівби | Норма висіву, млн шт./ га, кг/га | Глибина загортання насіння, см | Машини для сівби |
| №3, Озима пшениця, Іріс | Ранній ярий | пунктирний | 2-3 | Оптіма ACCORD |
2.5. Догляд за посівами та інтегрована система захисту рослин
Ґрунт при сівбі ущільнюється котками сівалки. Проте в деяких випадках поле додатково коткують. Це потрібно: коли ґрунт під час сівби був надто розпушений і після проходу сівалки утворилися жолобки; при грудочкуватій структурі ґрунту; при пізніх строках сівби в пересушений ґрунт. Але ефективне коткування тільки тоді, коли його проводять вслід за сівбою.
Існують два способи захисту від бур’янів:
1) агротехнічний з механічним розпушуванням ґрунту;
2) хімічний з застосуванням гербіцидів.
При застосуванні гербіцидів поверхня ґрунту і міжряддя не розпушуються. За даними німецьких вчених, на добре структурованих ґрунтах при застосуванні досходових і післясходових гербіцидів, розпушення міжрядь не дає приросту врожаю. У Німеччині в 1996 році хоч би одне розпушення міжрядь проводили лише на 19% посівної площі цукрового буряку. При механічному обробітку руйнується плівка внесених гербіцидів на поверхні ґрунту і проростає нова хвиля насіння бур'янів. Проте гербіцидна технологія непридатна для важких ґрунтів, вимагає значних коштів на придбання гербіцидів, тому не завжди вигідна за економічними показниками. Тому хорошою альтернативою є агротехнічний спосіб, який у більшості випадків економічно доцільніший, екологічно чистий. Така технологія мала значне поширення в Україні і забезпечувала високу врожайність.
Догляд за посівами передбачає низку послідовно виконуваних операцій.
Через 4-5 днів після сівби проводять досходове боронування посівними боронами (ЗБП-0,6) або райборінками (ЗОР-0,7), впоперек до напрямку рядків на малій швидкості (до 4 км/год.). Суцільне розпушування ґрунту виконують на глибину не більше 2/3 глибини загортання насіння. У прикоткованому ґрунті створюються сприятливі умови для проростання насіння бур'янів, яке через 4-5 днів перебуває у фазі білої ниточки. Боронуванням у цей час можна знищити до 90% пророслих бур'янів. Сходи буряку з'являються на 8-10 день після сівби, а за низької температури поверхневого шару ґрунту - через 20-25 днів і більше. У прохолодні затяжні весни, коли процес проростання і з'явлення сходів сповільнюється, можна провести 2-3 досходові боронування. Не можна виконувати цю операцію, коли ростки буряків досягли висоти 1 см, бо зуби борін можуть їх обламати. Швидкість руху агрегатів - 7 км/год. При нижчих швидкостях не забезпечується розпушення ґрунту і знищення бур'янів. Перевищення швидкості може призвести до пошкодження проростків буряку. Якщо після сівби пройшов дощ і виникла загроза утворення ґрунтової кірки, то досходове боронування починають як тільки борони перестануть залипати.
Для руйнування кірки використовують культиватори УСМК-5,4, а до сходів в окремих випадках добрі результати забезпечують кільчасто-шпорові котки.
Післясходове боронування проводять, якщо на одному метрі рядка є не менше ніж 8-10 рослин у фазі 1-2 пари справжніх листків. Боронування на більш ранніх фазах допускається за наявності на одному метрі більше 16-18 рослин. Для боронування використовують агрегат із легких борін, а на сильно ущільнених ґрунтах із середніх борін. При цьому знищується 40-60% бур'янів і 10-20% сходів буряку. Агрегати рухаються під кутом 5-10° до напрямку рядків із швидкістю не більше як 4 км/год. Глибина розпушування ґрунту - 3 см.
За допомогою вчасно проведених до - і післясходових боронувань можна мати значний ефект у боротьбі з бур'янами, крім кореневищних (пирій та ін.).
Система суцільних до - і післясходових розпушень ґрунту боронами не виключає першого мілкого розпушування міжрядь (шаровки), як тільки позначаться рядки сходів (фаза вилочки). Під час шаровки в зоні проходу лап-бритв знищується 95-100% бур'янів, що уціліли після досходових боронувань чи проросли після них, розпушується ґрунт у міжряддях. Шаровку проводять культиваторами УСМК-5,4; КРМ-5,4, "Плай" та ін. Глибина ходу лап-бритв - 2-4 см. Захисна зона 5-7 см з кожного боку рядка. Після бритв у міжрядді розміщується ротаційна батарея, яка додатково розпушує ґрунт і знищує бур'яни. Якщо на один метр рядка є не менше 10 рослин, ротаційні робочі органи (РБ-5,4) ставлять у захисних зонах рядка. При цьому в рядку знищується 40-55%) бур'янів, сходи зріджуються не більше 10%. Швидкість руху агрегату при шаровці - не більше 4 км/год.
На ущільнених і забур'янених ґрунтах на шаровці застосовують культиватори КФ-5,4 з робочими органами фрезерного типу.
У технології вирощування цукрового буряку найголовніша проблема - знищення бур'янів. Навіть за незначної забур'яненості врожайність зменшується на 15-50%.
Запаси насіння бур'янів в орному шарі ґрунту дуже великі (понад 1 млрд. на 1 га). У шарі ґрунту товщиною 5 см площею 1 м2 знаходиться від 1100 до 2300 насінин різних видів бур'янів. Тому агротехнічні заходи не завжди забезпечують чистоту посівів. Рослини цукрового буряку є малоконкурентними щодо рослин бур'янів, особливо на перших фазах росту. За перші 90 днів з часу появи сходів у посівах просапних культур комплекс бур'янів може поглинати з ґрунту найдоступніші форми азоту - 160-200 кг/га, фосфору - 65-90 кг/га, калію - 170-250 кг/га. Тому широко застосовуються досходові і післясходові гербіциди.
Значною мірою проблему забур'янення можна вирішити застосуванням ґрунтових гербіцидів. Ґрунтові гербіцидистримують появу сходів бур'янів впродовж 30 днів. Далі їх захисний ефект знижується. Для захисту посівів цукрового буряку від забур'янення впродовж вегетації крім ґрунтових гербіцидів застосовують також післясходові. Останні роки має перевагу післясходове внесення. За необхідності роблять суміш з 2-х діючих речовин, або вносять певний препарат роздрібно для знищення нових хвиль бур'янів.
При вчасному проведенні першого обприскування у фазі сім'ядольних листків у бур'янів, можна внести мінімальні норми гербіцидів.
Оскільки період сходів бур'янів може розтягнутися на 30-60 днів і більше, для повного контролю за бур'янами рекомендується проводити два-три обприскування по вегетуючих рослинах буряку. Вдруге посіви обприскують через 6-10 днів після першого, коли зійшла друга хвиля бур'янів, або згідно з рекомендаціями щодо використання певного гербіциду. При значному забур'яненні полів через 10-14 днів після другого обприскування, з появою нової хвилі сходів бур: янів, посіви буряку обробляють втретє. Під час другого-третього обприскування застосовують протизлакові гербіциди. Після внесення гербіцидів не рекомендується проводити розпушування ґрунту, оскільки руйнується гербіцидна захисна плівка, а на поверхню ґрунту вигортається насіння бур'янів. Більшість систем захисту рослин цукрового буряку від бур'янів базується на гербіциді Бетанал Прогрес ОФ. Він містить три діючі речовини: фенмедифам, десмедифам і етофумезат, із яких етофумезат проникає в бур'ян через листки і ґрунт, а фенмедифам і десмедифам лише через листки. Залежно від видового складу бур'янів і потреби в їх знищенні до системи боротьби з бур'янами включають інші препарати. Найвищої ефективності у боротьбі з бур'янами досягають при поєднанні агротехнічного (сівозміна, основний і передпосівний обробіток ґрунту, досходове і післясходове боронування, розпушення міжрядь, присипання бур'янів у рядках та ін.) і хімічного способів.
Хвороби уражують сходи, листки, коренеплоди, під час вегетації зумовлюють великі втрати врожаю та погіршення якості сировини для цукрових заводів.
Найпоширенішими та шкідливішими хворобами буряку є церкоспороз, борошниста роса, пероноспороз, іржа, гнилі коренеплодів та ін. Для запобігання ураженню хворобами рослин цукрового буряку обов'язково необхідно дотримуватись основних агротехнічних вимог. Зокрема значно покращити фітосанітарний стан посівів можна при дотриманні науково-обґрунтованого чергування культур у сівозміні, застосування напівпарового обробітку ґрунту, дотримання необхідної глибини оранки (28-32 см), правильного співвідношення азоту, фосфору і калію, забезпеченості мікроелементами тощо.
Цукровий буряк може пошкоджуватися більше ніж 250 шкідниками. Найбільш поширені і шкідливі - довгоносики,дротяники, бурякові блохи, бурякова крихітка, попелиця, мінуюча муха, щитоноска, мертвоїд, метелик лучний, гусениці совок, кліщ,бурякова нематода та ін. Високу ефективність забезпечує обробка інсектицидами насіння буряку для захисту на початкових фазах росту. Під час вегетації потрібно враховувати економічні пороги шкідливості та вибирати найкращі строки обприскування посівів для максимального знищення того чи іншого шкідника.
Таблиця 12. – Заходи з догляду за посівами цукрового буряка в полі №3
| Заходи з догляду за посівами | Фаза розвитку рослин | Строк проведення робіт | Агрегат | Вимоги до якості |
2.6. Збирання врожаю і визначення біологічної врожайності
Наростання маси коренеплодів і підвищення цукристості триває у вересні, жовтні і навіть за теплої погоди у листопаді. Раннє збирання зменшує вихід цукру з гектара, пізнє пов'язане з втратами урожаю внаслідок несприятливих погодних умов - тривалі дощі, сніг, морози. У вересні урожайність зростає на 15-30%, цукристість - на 1,4-1,8%.
Строки збирання коренеплодів необхідно встановлювати залежно від площі, забезпечення механізмами з таким розрахунком, щоб збиральні роботи завершити до кінця жовтня. Збирають буряк комплексом шестирядних машин роздільного збирання - причіпною гичкозбиральною БМ-6А; МБП-6 та самохідною коренезбиральною КС-6; РКС-6; РКМ-6. Вантажать буряки з кагатів навантажувачами СНТ-2ДБ або СПС-4,2А. В останні роки використовуються зарубіжні комбайни Холмер (Німеччина), Плойжер (Голландія), Лектра Моро, Верват (Франція).
Зрізають верхню частину коренеплоду з черешками гички. Якщо зрізується 1 см шийки коренеплоду, втрати урожаю становлять 5-7%, а при зрізанні 3 см зростають до 20-27%. Рівномірно зрізати гичку можна лише на добре вирівняному перед сівбою ґрунті, загортанні насіння на одну і ту ж глибину, рівномірному стоянні рослин в рядку. Викопувальні робочі органи коренезбиральних машин не повинні травмувати коренеплодів. Обламування хвостиків у коренеплодів приводить до втрат врожаю. Якщо в ґрунті залишились хвостики довжиною 3,5 см втрачається 5-6% урожаю, при довжині 5 см - втрати зростають до 10-12%. Гичку використовують як зелений корм для годівлі худоби, силосують або розстеляють на полі як сидеральне добриво. Коренеплоди в день збирання вивозять на бурякоприймальні пункти, щоб не допускати їх висихання в полі.
Таблиця 13. – Технологія збирання цукрового буряка
| Назва робіт | Строк виконання | Марка машини | Вимоги до якості |
2.7. Агротехнічна частина технологічної карти
Таблиця 14. – Технологічна карта вирощування цукрового бцряка в полі №3
| Технологічна операція | Строк виконанння | Вимоги до якості | Склад агрегату |
| Трактор (марка) | Марка с.-г. машин, їх кількість | ||
3. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
